3.4. Швидкість обігу грошей. Закон грошового обігу

При регулюванні грошового обігу варто використовувати різні показники аналізу грошової маси. Зокрема, для досягнення най­кращого результату регулювати грошову масу доцільно не лише з огляду грошових агрегатів, а й враховуючи прискорення обігу грошових коштів, готівкових та безготівкових. Отже, належну увагу необхідно приділяти швидкості обігу грошей.

Швидкість обігу грошей — це частота, з якою кожна одини­ця наявних в обігу грошей використовується в середньому для реалізації товарів та послуг за певний період (рік, квартал, місяць). Швидкість обігу грошей характеризує інтенсифікацію їхнього руху під час виконання функції засобу обігу та засобу пла­тежу. Швидкість обігу грошей важко піддається обрахунку, тому для її оцінки використовуються непрямі методи.

У розвинутих країнах обчислюються два показники швидкості зростання обігу грошей:

• швидкість обігу грошей у кругообігу доходів — відношення валового національного продукту (ВНП), або національного дохо­ду, до грошової маси; характеризує взаємозв'язок між грошовим обігом і процесами економічного розвитку;

• обіговість грошей у платіжному обігу — співвідношення здійснених трансакцій з поточних банківських рахунків та серед­ньої величини грошової маси.

Зміна швидкості обігу грошей залежить від багатьох чинни­ків — як загальноекономічних (циклічного розвитку економіки, темпів економічного зростання, інфляційних процесів, сприятли­вої кон'юнктури на внутрішніх та зовнішніх ринках), так і су­то монетарних (структури грошової маси, структури грошової бази, ступеня розвитку безготівкових розрахунків, рівня процент­них ставок на грошовому ринку, рівня розвитку кредитних від­носин).

Зміна швидкості обігу грошей впливає на обсяги пропозиції грошей та платоспроможний попит, відображає зміни інтенсив­ності відтворювальних економічних процесів.

Зміна швидкості обігу грошей впливає на платоспроможний попит прямо пропорційно: при її збільшенні, за умови сталого товарообігу, платоспроможний попит відносно збільшується, і нав­паки. Прискорення обігу грошей компенсує їхню масу, що має позитивне значення при зростанні товарообігу (коли потреба в гро­шах задовольнятиметься без додаткового їх випуску). Проте за умови, що платоспроможний попит випереджає товарну пропози­цію, прискорення грошового обігу стимулює інфляційні процеси. Прискоренню обігу грошей сприяє зменшення готівкових коштів у грошовому обороті, впровадження високих технологій у безготів­кові розрахунки, інфляційні процеси тощо.

Сповільнення грошового обігу збільшує попит на гроші, змен­шує платоспроможний попит, що позитивно впливає на його стан навіть при незмінному обсязі товарообігу. Тому сповільнення гро­шового обігу є антиінфляційним інструментом.

Отже, грошовий обіг — це складне економічне явище, яке важ­ко прогнозувати та регулювати. При дослідженні цього явища було виведено закон грошового обігу.

Закон грошового обігу — це економічний закон, відповідно до якого у певний момент часу в обігу може перебувати лише пев­на, об'єктивно зумовлена маса купівельних та платоспромож­них засобів.

Закон грошового обігу виражають рівнянням Фішера:

MV = PQ,

де У — швидкість обігу грошей; Р — середній рівень цін на товари та послуги; Q — фізичний обсяг товарів та послуг, що реалізовані в цьому періоді; М — середня маса грошей, що перебуває в обігу на цей період.

Наведена формула засвідчує: кількість грошей, що обслуговує грошовий обіг, має дорівнювати номінальному обсягу виготовле­ного національного продукту (PQ), поділеному на швидкість обігу грошей.

Беручи до уваги сучасний розвиток економічних відносин, не­обхідно пам'ятати, що частина товарів продається у кредит, тому потреба у додаткових коштах при збільшенні реалізації товарів відсутня. Для погашення боргових зобов'язань потрібна додаткова кількість грошей, і це необхідно передбачати при обрахунку опти­мальної величини грошової маси. Зважаючи на вплив додаткових чинників, закон грошового обігу набуває такого вигляду:

_м IPQ-Ig+Іп-Евп

V

де М — необхідна для обігу маса грошей; Y.K — сума продажів товарів та послуг у кредит; £/7 — загальна сума платежів, строк оплати яких настав; ХВ77 — сума платежів, що погашаються внаслідок взаємного зарахування боргів.

Актуальною проблемою регулювання величини грошової маси є приведення до рівності фактичної грошової маси, що перебуває в обігу, до об'єктивно необхідної величини грошових коштів, які забезпечують належний рівень обслуговування суспільного відтво­рення. Таке регулювання можна здійснювати на основі аналізу співвідношення між попитом та пропозицією грошей.

Основні терміни і поняття

Грошовий обіг, готівковий обіг, безготівковий обіг, грошові агрегати, грошова маса, грошова база, готівково-розрахунковий обіг, фінансово-кредитний обіг, фіскально-бюджетний обіг, швид­кість обігу грошей, закон грошового обігу, валовий національний продукт, національний дохід.

Запитання для самоконтролю

1. У чому виявляється функціональна роль грошового обігу?

2. За якими напрямами можна згрупувати грошові потоки, що супроводжують суспільне відтворення?

3. Які існують структурні елементи грошового обігу?

4. Яких заходів необхідно вжити, щоби знизити частку го­тівкового обігу в Україні до 5 %?

5. Яким чином відбувається структурування грошової маси в Україні?

6. Чим відрізняється грошова маса від грошової бази?

7. Які макро- та мікроекономічні чинники впливають на швидкість грошового обігу?

Тести

Оберіть із чотирьох наведених нижче варіантів одну правильну відповідь.

1. Рух грошей у готівковій та безготівковій формі між суб'єктами економічної системи — це:

а) грошовий агрегат;

б) грошовий оборот;

в) грошовий обіг;

г) грошова маса.

2. Умовна модель грошового обігу налічує:

а) 12 потоків;

б) 14 потоків;

в) 16 потоків;

г) 18 потоків.

3. Структура грошового обігу містить такі елементи:

а) грошово-розрахунковий, фінансово-кредитний, фіскально- бюджетний обіги;

б) грошовий, фінансовий, фіскально-бюджетний обіги;

в) грошово-розрахунковий, грошово-кредитний, грошово-фі­нансовий обіги;

г) грошовий, фінансовий, кредитний обіги.

4. Емісія готівкових коштів в Україні здійснюється:

а) Державною скарбницею України;

б) Міністерством фінансів України;

в) Державним казначейством України;

г) Національним банком України.

5. Структура грошової маси в Україні аналізується щодо таких грошових агрегатів:

а)М„,М₁,М₂, M₃,L; б )М₀,М₁,М₂,М₃,М₄; в )М₀,М₁,М₂,М₃; г )М₁,М₂,М₃,М₄.

6. До складу грошової бази належать:

а) готівка в касі банку, готівка в касах підприємств, залишки на поточних рахунках суб'єктів господарювання;

б) залишки на кореспондентських рахунках банків у НБУ, го­тівка поза банками;

в) готівка в обігу, переказні депозити інших депозитних корпо­рацій, переказні депозити інших секторів економіки в НБУ;

г) готівка в касі НБУ, готівка на руках населення, депозити до запитання.

7. Швидкість обігу грошей прямо пропорційна:

а) кількості товарів в обігу;

б) індексу споживчих цін;

в) номінальному обсягу виготовленого національного продукту;

г) граничній корисності цінності грошей, що перебувають в обігу.

Література

1. Александрова М. М. Гроші. Фінанси. Кредит : навч.-метод, посіб. / М. М. Александрова, С. О. Маслова. — 2-гевид., переробл. і доповн. — К. : ЦУЛ, 2002. — 336 с.

2. Алєксєєв І. В. Гроші та кредит : навч. посіб. / І. В. Алєксєєв, М. К. Колісник, О. Й. Вівчар та ін. — JI. : Вид-во Нац. ун-ту "Львівська політехніка", 2004. — 168 с.

3. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад, і голов. ред. В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь : Перун, 2005. — 1728 с.

4. Гроші та кредит : навч. посіб. / за ред. д-ра екон. наук, проф. М. І. Крупки. — Л. : ВЦ ЛНУ ім. Ів. Франка, 2010. — 408 с.

5. Грошова база та грошова маса: [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://www.bank.gov/ua/Statist/Electronic% 20bulletin/ date/ 2 -Monetary % 20Policy% 20Statistics(2.1-2).xls/

6. Енциклопедія банківської справи України. — К. : Молодь ; Ін Юре, 2001. —680 с.

7. Демківський А. В. Гроші та кредит : навч. посіб. / А. В. Дем- ківський. — К. : Дакор ; Вира-Р, 2003. — 528 с.

8. Денисенко М. П. Гроші та кредит у банківській справі : навч. посіб. / М. П. Денисенко. — К. : Алерта, 2004. — 478 с.

9. Жуков Е. Ф. Деньги. Кредит. Банки : учебник / Е. Ф. Жуков, Л. М. Максимова, А. В. Печникова и др. ; под ред. акад. Е. Ф. Жу- кова. — 2-е изд., перераб. и доп. — М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2003. — 622 с.

10. Колтович С. П. Методология борьбьі с отмьіванием денег / С. П. Колтович // ЗКО. — 2009. — № 12. — С. 97—109.

11. Лагутін В.Д. Гроші та грошовий обіг : навч. посіб. / В. Д. Лагутін. — 5-те вид., переробл. і доповн. — К.: Т-во "Знання", КОО, 2003. — 199 с.

12. Михайловська І. М. Гроші та кредит: навч. посіб. / І. М. Ми- хайловська, К. Л. Ларіонова. — Л.: Новий Світ-2000, 2006. — 432 с.

13. Мишкін Ф. С. Економіка грошей, банківської справи і фі­нансових ринків / Ф. С. Мишкін ; пер. з англ. С. Панчишин, А. Ста- сишин, Г. Стеблій. — К. : Основи, 1998. — 963 с.

14. Савлук М. І. Гроші та кредит : підручник / М. І. Савлук, А. М. Мороз, М. Ф. Пуховкіна та ін. ; за заг. ред. М. І. Савлука. — 3-є вид., переробл. і доповн. — К. : КНЕУ, 2002. — 598 с.

15. Щетинін А. І. Гроші та кредит : підручник / А. І. Ще- тинін. — 3-є вид., переробл. та доповн. — К. : ЦУЛ, 2008. — 432 с.