Терміни

Амортизація - процес поступового перенесення вартості основних виробничих фондів і нематеріальних активів з урахуванням витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення згідно з нормами амортизаційних відрахувань.

Брокерські контори - організації, що виконують посередницькі функції при купівлі - продажу цінних паперів за рахунок та за дорученням клієнта.

Бюджет - розпис грошових доходів і витрат держави, плани утворення і використання фінансових ресурсів держави та її складових одиниць, який забезпечує можливість виконання відповідними органами державної влади і місцевого самоврядування покладених на них витрат.

Бюджетна класифікація - групування доходів і видатків бюджетів усіх рівнів за однорідними ознаками. Розробляється Кабінетом Міністрів України і затверджується Верховною Радою України.

Бюджетне планування - комплекс методичних, методологічних, організаційно-технічних заходів, з визначенням доходів і видатків бюджету на всіх етапах бюджетного процесу.

Бюджетне право — сукупність юридичних норм, які визначають компетенцію центральних і місцевих органів державної влади і державного управління із складання, розгляду, затвердження та виконання бюджету.

Бюджетне прогнозування - визначення вірогідних показників доходів і видатків бюджету на перспективу.

Бюджетне фінансування - надання в безповоротному порядку коштів з бюджету господарюючим суб'єктам для повного або часткового покриття і'х витрат.

Бюджетний контроль — контроль, здійснюваний представницьким органом місцевого самоврядування у формах, які він самостійно визначає.

Бюджетний дефіцит— перевищення видатків бюджету над його доходами. Є два показники, які визначають рівень Д. б.: співвідношення частки видатків, які не забезпечуються доходами, й усіх видатків у процентах та співвідношення частки видатків, які не забезпечуються доходами, й обсягів валового національного продукту (ВНП) у процентах.

Бюджетний період —період на який складається бюджет. В Україні він співпадає з календарним роком.

Бюджетний процес — встановлений законодавством порядок складання, розгляду, затвердження і виконання бюджетів, що входять до бюджетної системи. Порядок контролю за виконанням бюджетів, а також звітів про їх виконання.

Бюджетний регулювання - процес збалансування (вирівнювання) доходів і витрат бюджетів різних рівнів, що входять до бюджетної системи по вертикалі і по горизонталі.

Бюджетний устрій – організація і принципи побудови бюдж. с-ми, її стру-ри, взаємозв’язок між окремими ланками бюдж. сис-ми.

Бюджетні ресурси — грошові кошти, які надходять до державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів; основний складник фінансових ресурсів країни.

Валовий дохід — загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами. Визначається як різниця між виручкою від реалізації та матеріальними і прирівняними до них витратами.

Валові витрати — це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Валюта - грошова одиниця даної країни, що використовується у зовнішньо економічних зв'язках і міжнародних розрахунках з іншими країнами.

Валютне регулювання - діяльність держави, що спрямована на регламентацію міжнародних розрахунків і порядку здійснення угод з валютними цінностями.

Валютний курс - ціна грошової одиниці даної національної валюти, що виражена з грошових одиницях валюти іншої країни.

Валютний резерв - резерви в яких центральний банк накопичує і зберігає резерви грошових коштів міжнародних розрахунків наступних іноземних грошових одиницях.

Валютний ринок - система постійних економічних і організаційних відносин, по операціях "купівлі - продажу" іноземних валют і платіжних документів в іноземних валютах.

Валютний ринок - система постійних економічних організаційних відносин по операціям купівлі - продажу іноземних валют і платіжних документів в іноземній валюті.

Валютні обмеження – це сукупність заходів, за допомогою яких держава регламентує міжнародні розрахунки і порядок проведення валютних операцій.

Валютні операції - вид банківської діяльності з іноземними валютами.

Валютні цінності - цінності, по відношенню до яких валютним законодавством встановлені додаткові особливі обмеження на території країни.

Видатки місцевих бюджетів - кошти, які спрямовуються відповідними місцевими органами влади на фінансування заходів з метою забезпечення покладених на ці органи функцій. Державний бюджет України — грошові відносини, які виникають у держави з юридичними і фізичними особами з приводу перерозподілу національного доходу (частково і національного багатства) у зв'язку із формуванням і використанням бюджетного фонду держави, призначеного для фінансування народного господарства, нематеріальної сфери, задоволення соціальних та інших потреб суспільства (оборона, управління, покриття державного боргу тощо).

Виручка від реалізації продукції— це сума коштів, які надійшли на рахунок підприємства за реалізовану продукцію.

Витрати бюджету – це кошти, передбачені в бюджеті на відповідний період. Вони вкл. витрати на фінасування економіки, соц.-культур. заходів, оборону країни тощо.

Грошовий ринок - це механізм перерозподілу грошових коштів між секторами і суб'єктами економіки, збалансування грошових потоків та грошового обороту в цілому.

Державний борг — сума заборгованості держави по кредитних

Державний внутрішній борг України — строкові боргові зобов'язання Уряду України в грошовій формі. Гарантується всім майном, що перебуває у загальнодержавній власності. Державний зовнішній борг — сума заборгованості держави іншим державам і фінансовим інститутам. Виникає у зв'язку із бюджетним дефіцитом.

Державний кредит — грошові відносини, що вианикають у держави із юридичними та фізичними особами у зв'язку із мобілізацією тимчасово вільних грошових коштів у розпорядження органів державної влади, які призначені для фінансування державних витрат; форма вторинного перерозподілу валового внутрішнього продукту. Д. к. має строк поверненная і ціну у'формі процентів. Буває внутрішнім і зовнішнім.

Державний кредит - це відношення вторинного розподілу вартості валового суспільного продукту і частини національного багатства.

Державні облігації - найбільш поширений вид цінних паперів. Вони символізують державне боргове зобов'язання і надає право її власнику після закінчення визначеного терміну одержати назад суму боргу і проценти.

Державні цільові фонди — кошти, які використовуються для розв'язання конкретних проблем, визначених державними органами та органами місцевого самоврядування; різновид позабюджетних фондів.

діяльністю.

Дотація — (від лат. сІоШіо — дарунок, пожертва) — кошти, що безповоротно передаються з Державного бюджету місцевим бюджетам або з місцевих бюджетів вищого рівня — місцевим бюджетам нижчого рівня для збалансування їх доходів і витрат.

Доходи місцевих бюджетів — кошти, ще надходять до відповідних місцевих бюджетів у розмірах і порядку, встановлених законом. Включають у себе власні або закріплені доходи, відрахування від регульованих доходів, дотації, субсидії, субвенції та інші трансферти. Розрізняють Д. м. б. податкові й неподаткові

Доходи місцевих бюджетів — кошти, що надходять до відповідних місцевих бюджетів у розмірах і порядку, встановлених законом.

Загальнодержавні податки - податки, які встановлюються органами законодавчої влади обов'язкові для справляння на всій території держави.

Зведений (консолідований) бюджет України — сукупність усіх бюджетів (Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів), що входять до бюджетної системи України по доходах і видатках.

Інвестиції - це види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в резульаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.

Казначейські зобов'язання - вид державних паперів. Засоби від реалізації казначейських зобов'язань держави направляються тільки на поповнення бюджету. Виплата прибутку по ним передбачена у вигляді процентів.

Казначейські зобов'язання - вид державних паперів. Засоби від реалізації казначейських зобов'язань держави направляються тільки на поповнення бюджету. Виплата прибутку по ним передбачена у вигляді процентів.

Капітальні вкладення — це витрати на створення нових, реконструкцію і технічне переозброєння діючих основних фондів. За їх допомогою здійснюється як просте, так і розширене відтворення основних фондів.

Конверсія позики — зміна рівня дохідності по позиках.

Конвертованість валюти - це здатність валюти даної країни вільно обмінюватись на валюти інших країн та міжнародні платіжні засоби по діючому Кодексу.

Консолідація позики — зміна умов обігу позики, пов'язана із строками її дії.

Міжнародний ринок грошей – це система економічних відносин, за допомогою якої здійснюються купівля-продаж валют різних країн на міжнаціональному рівні.

Міжнародний фінансовий ринок - це сукупність економічних відносин на міжнародній арені, пов'язаних з розподілом фінансових ресурсів, купівлею - продажем тимчасово вільних коштів і цінних паперів.

Місцеві бюджети — сукупність бюджетів, які складаються, затверджуються і виконуються відповідними місцевими органами влади і самоврядування.

Місцеві податки - податки, що встановлюються і справляють на відповідній території місцевими органами представницької влади як на підставі загальнодержавного законодавства про місцеві податки і збори, так і цілком самостійно.

Непрямі податки — податки, цю встановлюються в цінах товарів і послуг і розмір яких для окремого платника прямо не залежить від його доходів.

Оборотна касова готівка — кошти, що формуються у складі місцевих бюджетів для покриття тимчасових касових розривів при їх виконанні.

Оборотні кошти — це кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди ті фонди обігу для забезпечення безперервності процесу виробництва, реалізації продукції та отримання прибутку.

операціях. Залежно від ринку розміщення, валюти, в якій випущення позики, та ін. Д. б. може бути внутрішній і зовнішній. Залежно від строку погашення — капітальним або поточним. Має економічно обгрунтовані межі. Величина Д. б. характеризує стан економіки і фінансів держави, ефективність функціонування її урядових структур.

Основні фонди - матеріальні цінності, що використовуються в виробничій діяльності підприємства понад один календарний рік з початку введення їх в дію, а також предмети вартістю за одиницю понад 500 гр. (за ціною придбання).

Особисті податки — група прямих податків, що встановлюються під конкретного платника, який виступає відправною точкою системи оподаткування.

Ощадні сертифікати - письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після закінчення встановленого строку депозитів і процентів по ньому.

Перестраховик — страхова організація, що приймає в перестрахування відповідні об'єкти. Перестрахування широко проводиться у багатьох країнах, створюючи умови для необхідної концентрації засобів сукупного страхового формованого багатьма страховиками і перестрахувальникам .

Перестрахування — це страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання всіх або частини своїх обов'язків перед страхувальником іншого страховика (первстраховика).

Підприємництво - самостійна ініціатива, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг та заняття торгівлею з метою одержання прибутку.

Погашення позички – це повернення кредитору суми первісної суми коштів та нарахованих відсотків по цій позичці.

Податкова інспекція — структурний підрозділ у складі державної податкової адміністрації, який організує й контролює процес надходжень податків у бюджет і забезпечує дотримання податкового законодавства.

Податкова міліція - складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно розшукову, кримінальне -процесуальну та охоронну функції,

Податкова політика— державна політика оподаткування юридичних і фізичних осіб, її метою є формування державного і місцевих бюджетів за одночасного стимулювання ділової активності підприємців. Реалізується через систему податків, податкових ставок і податкових пільг.

Податкова служба— підпорядкований Урядові України орган, до складу якого входять Головна державна щіткова адміністрація України і державні податкові адміністрації областей, районів, міст і районів у містах. Основні завдання Д. п. с. полагають у забезпеченні дотримання законодавства про податки, повної облікові всіх платників податків та інших обов'язкових сплат до бюджету, у здійсненні контролю, перевірці правильності їх обчислення та своєчасності перерахувань.

Податковий механізм – це сукупність форм та методів стягування податків та контролю за фінансовою діяльністю підприємств.

Позикова санкція — дозвіл на випуск цінних паперів муніципальної позики, що надається органам місцевого самоврядування центральною владою, як правило, Міністерством фінансів, або реєстрація цих паперів. Як правова норма використовується у більшості зарубіжних країн.

Прибуток - основний узагальнюючий показник фінансових результатів роботи комерційного підприємства.

Прибуток чистий - прибуток що залишається в розпорядженні фірми, підприємства після сплати податків, відрахувань, обов'язкових платежів та платежів, пов'язаних із застосуванням фінансових санкцій до підприємства.

проектів, так і для управління поточною та стратегічною фінансовою

Прямий податок — податок, що стягується безпосередньо з доходів чи майна юридичних осіб і громадян.

Реальні податки - група прямих податків, що передбачають оподаткування майна за зовнішніми ознаками. Відправною точкою оподаткування є його об'єкт.

Рентабельність — показник, що характеризує рівень прибутковості підприємства або продукції.

Рефінансування - погашення старої державної заборгованості шляхом випуску нових позик.

Ринок банківських кредитів - сектор основної форми кредиту, при якій грошові кошти під час користування надаються банкам.

Ринок капіталів — частина ринку позичкових капіталів, де формується попит і пропозиція на довгостроковий і короткостроковий позичковий капітал.

Ринок нерухомості - це сфера економічних відносин, за допомогою якої здійснюються операції над об’єктами нерухомості.

Ринок цінних паперів - система економічних відносин між тими хто випускає і продає цінні папери, і тими, хто купує їх; це специфічна сфера ринкових відносин, де об'єктом операції є цінні папери.

Система управління фінансами - сукупність форм і методів, цілеспрямованого впливу держави на формування та використання централізованих та децентралізованих фондів фінансових ресурсів, що знаходяться в розпорядженні державних органів управління.

Статутний фонд - сукупність вкладів (у грошовій формі) у майну при створенні підприємства для забезпечення його діяльності в розмірах, визначених установчими документами.

Страхова відповідальність — обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування чи страхову суму за обумовлених наслідків, страхових випадків, що відбулися.

Страхова сума - розмір грошових коштів, на який фактично застраховане майно, життя, здоров'я.

Страхове відшкодування -належна до виплати страхувальнику частина або повна сума шкоди. По соціальному й особистому страхуванню належні до виплати кошти називаються пенсією, допомогою, страховою сумою.

Страхове забезпечення - страхової суми до вартості застрахованого майна. Максимальне страхове забезпечення складає 100%.

Страховий акт - документ, оформлений в установленому порядку, що підтверджує факт і причину страхового випадку.

Страховий випадок - подія, що фактично відбулася, у зв'язку з негативними або іншими оговореними наслідками, які можуть бути виплачені, страхове відшкодування або страхова сума.

Страховий внесок (страховий платіж) — плата в гривнах із сукупної страхової суми; у міжнародному страхуванні називається страховою премією. Залежно від умов страхування внесок може бути разовим або виплачуватися періодично, на виплат. По соціальному страхуванню процентна тарифна ставка застосовується до фонду оплати праці в даному колективі.

Страховий захист (у вузькому розумінні) — це відношення з приводу подолання або відшкодування шкоди, завданої конкретним об'єктам, наприклад, страховий захист урожаю сільгоспкультур. майна або життєвого рівня населення.

Страховий інтерес — поняття, що має два змістових значення : по-перше, означає економічну потребу, зацікавленості брати участь у страхуванні, по-друге, відбиває страхову суму, у якій оцінюється шкода в зв'язку з можливою загибеллю або знищенням майна або іншими матеріальними втратами.

Страховий ринок - це особлива сфера грошових відносин, де об'єктом купівлі - продажу виступає специфічна послуга - страховий захист і деформується пропозиції і попит на неї.

Страховий ринок — це сфера економічних відносин, у процесі яких формуються попит і пропозиція на страхові послуги і здійснюється акт їх купівлі-продажу.

Страховик — це юридичні особи, створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств із додатковою відповідальністю, що одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.