32. Форми зовнішнього державного кредиту.

Держ. кредит може мати дві форми-ощадна справа і держ. позики.Ощадна справа належить до держ. кредиту, якщо залучені кошти спрямовуються в доходи бюджету. Однак, як пр., ощадні банки, незалежно від форми власності, діють на комерц. засадах і мобілізовані кошти формують їхні кредитні ресурси. Ч-на цих рес-в може спрямовуватись на придбання держ. цін. паперів і т.ч. належати до держ. кредиту. Держ. позики є осн. формою держ. кредиту. За правовим оформленням розрізняють держ. позики, що надаються на підставі угод, і забезпечені випуском цінних паперів. Угодами оформляються як пр., кредити від урядів інших країн, міжнар. орг-цій та фін. ін-тів. За доп. цінних паперів мобілізуються кошти на фін. ринку. Оформлення держ. позик може здійснюватиьс двома видами цін. паперів-облігаціями і казначейськими зобов’язаннями(векселями). Облігація являє собою боргове зобов’язання дер-ви, за яким у встановлені строки повертається борг і виплачується дохід у формі % чи виграшу. Вони можуть бути знеусобленими(на покриття бюдж. дефіциту) і цільовими(під конкретні проекти). Облігація має номінальну вартість-зазначену суму боргу-і курсову ціну, за якою вона продається і перепродається залежно від її дохідності, надійності, ліквідності.Різниця між курсовою ціною і номінальною вартістю становить курсову різницю. Казначейські зобов’язання(векселі)мають характер боргового зобов’язання, спрямованого тільки на покриття бюдж.деф-ту. Виплата доходу здійснюється у формі %. Казначейськими зобов’язаннями ,як пр., оформляються короткостр. позики (іноді-середньостр.-казначейські ноти), облігаціями-середньо- та довгострокові.