logo
Praktikum_Gospodarske_pravo_2010

Цивільний кодекс України.

  • Бюджетний кодекс України.

  • Земельний кодекс України.

  • Закон України в редакції від 19 лютого 1997 року „Про приватизацію державного майна” // Голос України, 1997, 20 березня.

  • Закон України від 6 березня 1992 року „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” // ВВР. –1992. -№24. –ст.350.

  • Закон України від 6 березня 1992 року „Про приватизаційні папери” // ВВР. –1992. -№24. –ст.352.

  • Закон України „Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва” від 14 вересня 2000 року // Урядовий кур'єр, 18.10.2000.

  • Закон України „Про формування конкурентних засад у процесі приватизації акцій (часток, паїв), що належать державі у майні юридичних осіб” від 12 січня 2005 року // Відомості Верховної Ради. -2005. -№9. -ст.179.

  • Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 року // Відомості Верховної Ради України. -1997. -№24. –ст.170.

  • Закон України від 9 квітня 1999 року „Про місцеві державні адміністрації” // Відомості Верховної Ради України. –1999. -№20-21. –ст.190.

  • Закон України від 16 травня 2008 року „Про Кабінет Міністрів України” // Офіційний вісник України. –2008. -№36. –ст.1196.

  • Закон України від 19 вересня 1991 року „Про господарські товариства” // Відомості Верховної Ради України. -1991. -N 49. –ст.682.

  • Закон України від 22 травня 1997 року „Про оподаткування прибутку підприємств” // Урядовий кур`єр, 1997, 12 червня.

  • Закон України від 16 вересня 1997 року „Про благодійництво і благодійні організації” // Відомості Верховної Ради України. –1997. -№46. –ст.292.

  • Закон України „Про авторське право і суміжні права” від 23 грудня 1993 року (в редакції закону від 11 липня 2001 року) // Відомості Верховоної Ради України. -2001. -№43. –ст.214.

  • Закон України „Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів господарювання, пов’язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування” від 17 січня 2002 року // Відомості Верховної Ради України. -2002. -№17. -ст.121.

  • Закон України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” від 15 грудня 1993 року (в редакції закону від 1 червня 2000 року) // Відомості Верховної Ради України. -2000. -№37. -ст.307.

  • Закон України „Про охорону прав на промислові зразки” від від 15 грудня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. -1994. -№7.

  • Закон України „Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем” від 5 листопада 1997 року // Відомості Верховної Ради України. -1998. -№8. -ст.28.

  • Закон України „Про охорону прав на сорти рослин” від 21 квітня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. -1993. -№21.

  • Закон України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” від 15 грудня 1993 року // Відомомсті Верховної Ради України. -1994. -№7.

  • Закон України „Про охорону прав на зазначення походження товарів” від 16 червня 1999 року // Відомості Верховної Ради України. -1999. -№32. -ст.267.

  • Закон України від 16 липня 1999 року „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України” // Урядовий кур`єр, 1999, 1 вересня.

  • Закон України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” від 12 липня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. -2001. -№47. -ст.251.

  • Закон України „Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонд)” від 15 березня 2001 року // Урядовий кур’єр 25.04.2001.

  • Закон України „Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю” від 19 березня 2003 року // Офіційний вісник України. -2003. -№30.- ст.1525.

  • Закон України „Про управління об’єктами державної власності” від 21 вересня 2006 року // Відомості Верховної Ради України. ‑2006. ‑№46. ‑ст.456.

  • Декрет Кабінету Міністрів України „Про довірчі товариства” від 18 березня 1993 року // ВВР. –1993. -№19. –ст.207.

  • Декрет Кабінету Міністрів України від 10 травня 1993 року „Про порядок використання прибутку державних підприємств, установ і організацій” // ВВР. –1993. -№27. –ст.290.

    1. Постанова Кабінету Міністрів України „Пpо управління державними корпоративними правами” від 15 травня 2000 pоку № 791 // Урядовий кур'єр 14.06.2000.

    1. Наказ Мінфіну України від 31 березня 1999 року „Про затвердження Положень (стандартів) бухгалтерського обліку” // Офіційний вісник України. –1999. -№25. –ст.12, 17.

    2. Наказ Мінфіну України від 18 травня 2000 року „Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби” // Офіційний вісник України, 2000, № 21 (09.06.2000), ст. 871.

    Судова практика:

    1. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 р. № 11 „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя”.

    2. Рекомендації Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. № 04-5/14 „Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних правовідносин”.

    3. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 „Про судову практику у справах про спадкування”.

    4. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 „Про практику розгляду судами корпоративних спорів”.

    Спеціальна література:

    1. Александров Д. Правові форми здійснення управління активами в Україні // Підприємництво, господарство і право. – 2006. - № 5.

    2. Апанасенко К. Особливості правового режиму майна комунальних унітарних підприємств // Підприємництво, господарство і право. – 2006. - № 4.

    3. Винар Л. Правовий режим майна юридичних осіб публічного права // Підприємництво, господарство і право. – 2007. - № 8.

    4. Довірче управління майном в праві України // Право України. –1998. -№4.

    5. Журбелюк Лада, Бородкин Александр. Доверительная собственность в ГК: доверяй, но проверяй, может ее нет? // Юридическая практика. – 2009. - №8.

    6. Ісаков Михайло. Щодо правового режиму майна унітарних підприємств // Підприємництво, господарство і право. – 2005. - № 2.

    7. Кібенко Олена. Правовий режим майна приватного підприємства // Юридичний радник. – 2005. - № 1.

    8. Кулинич П. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення як об’єкти правового обігу // Право України. – 2010. - № 5.

    9. Майданик Р.А. Траст: собственнсоть и управление капиталами. –К.: Наукова думка, 1995.

    10. Майданик Роман. Довірча власність у цивільному праві України (формування, порівняльний аналіз і поняття) // Українське комерційне право. – 2004. - № 5.

    11. Музика Л. Приватизація комунального майна: проблеми законодавства, теорії та практики // Право України. – 2004. - № 5.

    12. Носік В. Виникнення права власності на землю: теоретичні і практичні аспекти // Право України. – 2004. - № 9.

    13. Подцерковний О. Інститути права господарського відання та оперативного управління // Юридичний вісник України. – 2002. – № 49.

    14. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку: коментарі. – К.: Фактор, 2010.

    15. Попов Юрій. Поняття права господарського відання в рішенні іноземного суду // Українське комерційне право. – 2004. - № 5.

    16. Соловйова Л.В. Про правовий режим майна підприємств // Економіка та право. – 2009. - №1.

    17. Спасибо-Фатєєва Інна. Поняття майна, майнових прав та корпоративних прав як об’єктів права власності // Українське комерційне право. – 2004. - № 5.

    18. Томчишен С.В. Співвідношення права участі та права на частку у статутному капіталі в товариствах з обмеженою відповідальністю // Актуальні питання цивільного та господарського права. – 2009. - № 4 (17).

    19. Харченко Г. Право довірчої власності в системі відносин власності // Право України. – 2005. - № 8.

    20. Цікало І. Правова природа майна довірчого товариства // Vivat justitia! Міжнародний студентський науково-юридичний альманах. – Випуск ІХ.- Львів, 2009.

    21. Цюра В.В. Речові права на чуже майно: Науково-практичний посібник. – К.: КНТ, 2006. – 136с.

    22. Шипка О., Крук Н. Трастова власність: іноземні дива на українській ниві // Юридичний журнал. – 2003. – № 10 (16).

    23. Щербина В. Поняття та зміст правового режиму майна суб’єктів господарювання. - // Юридична Україна : правовий часопис. - 2007. - № 1.

    Завдання 1. Визначити суб’єктів права власності в Україні, які можуть створювати суб’єктів підприємницької діяльності. Ї

    Розкрити співвідношення понять “суб’єкт права на підприємництво” і “суб’єкт підприємницької діяльності”.

    Завдання 2. Визначити органи, що уповноважені управляти державним майном та розкрити їх правомочності.

    Завдання 3. Дати поняття та розкрити зміст корпоративного права.

    Завдання 4. Охарактеризувати правову природу взаємовідносин між засновником та приватним, комунальним, казенним підприємством, а також підприємством, заснованим на власності об’єднання громадян щодо володіння користування та розпорядження закріпленим за ним майном.

    Завдання 5. Розробити схему майна суб’єкта підприємництва на підставі:

    Господарського кодексу України

    Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”;

    Завдання 6. Визначити перелік майна, яке відноситься до основних фондів підприємця.

    Завдання 7. Скласти проект плану приватизації;

    скласти проект договору купівлі-продажу об’єкта приватизації.

    Завдання 8. Скласти схему джерел формування майна суб’єктів підприємництва.

    Завдання 9. Визначити особливості використання прибутку окремих видів підприємств (державних, комунальних, підприємств, заснованих на власності об’єднань громадян, підприємств, яким передано в оренду державне майно).

    Задача 1. Міська рада м. Чернівців прийняла рішення від 1 березня 1996 року про надання приватному підприємству у постійне користування земельної ділянки з визначенням її цільового призначення: будівництво адміністративної будівлі.

    У 1998 році рішенням міської ради приватному підприємству тимчасово дозволено влаштувати на виділеній земельній ділянці автостоянку.

    У 2005 році міська рада на підставі ст. 416 Цивільного кодексу України прийняла рішення про припинення права користування земельною ділянкою для забудови.

    Приватне підприємство у 2009 році звернулося до господарського суду з позовом, в якому, покликаючись на ст. 20 Господарського кодексу України, вимагало визнати недійсним рішення Чернівецької міської ради від 2005 року на тій підставі, що ст. 416 ЦК України не може бути правовою підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою.

    Господарський суд відмовив приватному підприємству в задоволенні позову у зв’язку із пропущенням позовної давності, вказавши на те, що Цивільним кодексом України не передбачено такого способу захисту порушених прав як визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування.

    Чи правомірним є рішення міської ради? Ознайомтеся з відповідними нормативними положеннями Земельного кодексу України. Дайте правову оцінку рішенню господарського суду.

    Задача 2. Під час розлучення подружжя Іванцівих, дружина вимагала включення в склад спільного сумісного майна, що підлягає розподілу, усього майна приватного підприємства “Карма”, заснованого її чоловіком під час спільного подружнього життя. Мотивувала вона це тим, що в статутний фонд було внесено 30 000 гривень, які в свою чергу були їх спільною сумісною власністю. Чоловік проти цього заперечував, оскільки дружина участі в підприємницькій діяльності не брала, а тому може претендувати лише на половину від внеску в статутний фонд, тобто на 15 000 гривень.

    Дайте правову оцінку ситуації, що виникла.

    Задача 3. Між регіональним відділенням Фонду державного майна України та ТзОВ “Оранта” було укладено два договори купівлі-продажу об’єктів незавершеного будівництва – побутових приміщень, призначених для зберігання мастильних матеріалів. Перший договір на суму 150 тис.грн. було укладено 1 січня, а другий – на суму 50 тис.грн. – 10 квітня того ж року. Обидва договори передбачали внесення платежу за передані об’єкти не пізніше 30 днів з моменту їх нотаріального посвідчення.

    15 квітня ТзОВ “Оранта” платіжним дорученням, в якому було вказано підставу “договір купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва” перерахувало на рахунок регіонального відділення Фонду держмайна 50 тис.грн., які були прийняті в рахунок другого договору. 30 травня регіональне відділення Фонду держмайна України звернулося до Господарського суду з вимогою розірвати договір купівлі-продажу від 1 січня за неоплату.

    Відповідач заперечив позов на тій підставі, що перераховані ним 50 тис.грн. були спрямовані на оплату вартості об’єкту приватизації за договором від 1 січня, оскільки він був укладений першим. Крім того, відповідно до Закону України “Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва” він як покупець має право на відстрочку платежу на строк до 10 років після сплати ним 30% вартості об’єкта.

    Яке рішення повинен прийняти господарський суд?

    Задача 4. Казенне підприємство 1 січня уклало державний контракт з Міноборони України про поставку боєприпасів до військової зброї очікуваний строк експлуатації яких складає 6 місяців.

    Контракт мав бути виконаний до червня відповідного року. В березні директор казенного підприємства звернувся до органу уповноваженого управляти його майном з проханням дати дозвіл на відвантаження такої ж продукції іншому державному підприємству. Орган уповноважений управляти державним майном відмовив у наданні дозволу, мотивуючи свою відповідь тим, що такі боєприпаси відносяться до основних фондів казенного підприємства, яким останнє не має права розпоряджатися.

    Чи правомірна відмова органу, уповноваженого управляти майном казенного підприємства?

    Задача 5. Виконавчий директор товариства з додатковою відповідальністю прийняв рішення повернути кредит банку за рахунок коштів Фонду виплати дивідендів, який був утворений на підприємстві. Протягом 3-х місяців розмір грошових коштів фонду передбачалося повністю відновити. Дізнавшись про це, один із учасників товариства звернувся із позовом на дії директора до суду, вважаючи їх незаконними, оскільки він не мав права розпоряджатись коштами фонду.

    Суд відмовив у задоволенні позову, посилаючись на положення Статуту товариства, згідно з яким на виконавчого директора покладались функції вирішувати усі питання діяльності товариства в період між засіданнями вищого органу управління. Обмежень щодо розпорядження коштами фонду виплати дивідендів Статут не передбачав.

    Дайте правову оцінку рішенню суду.

    Задача 6. До Голови правління ТзОВ звернулись з клопотанням про вступ до товариства:

    громадянин-підприємець К. із внесенням у його статутний фонд коштів, одержаних ним у кредит;

    директор малого підприємства із внесенням у статутний фонд коштів, одержаних з бюджету міської Ради;

    Голова фермерського господарства із внесенням у статутний фонд майна, одержаного в заставу від благодійної організації.

    Голова правління ТзОВ задовольнив усі клопотання, вважаючи, що усі внески відповідають джерелам формування майна товариства.

    Дайте правову оцінку діям Голови правління ТзОВ.

    Задача 7. Засновник приватного підприємства “Лев” Левчук вирішив передати усі свої права, пов”язані з цим підприємством Геращенку.

    Як здійснюється така господарська операція? Які документи потрібно подати органу державної реєстрації для реєстрації змін власника майна приватного підприємства?