7.2. Необхідність і сутність перестрахування. Суб’єкти перестрахування

Перестрахування – це система відносин, згідно з якою страховик, приймаючи на страхування ризики, з врахуванням своїх фінансових можливостей частину відповідальності передає на погоджених умовах іншої страхової організації або декілька страховим організаціям.

Необхідність перестрахування походить з об’єктивної неможливості однієї, навіть найбільшої та потужної, страхової компанії взяти на страхування особливо небезпечні та значні за обсягом ризики. Беручи на себе ризик, страхова компанія не завжди має можливість його покрити, виплатити можливі страхові збитки. В цьому випадку страховик обов’язково звертається до іншої страхової організації, пропонуючи розподілити ризик.

Згідно діючого законодавства, якщо страхова сума за окремим предметом (об’єктом) страхування перевищує 10 % суми сплаченого статутного фонду і сформованих вільних резервів та страхових резервів страховик зобов’язаний укласти договір перестрахування. А також, якщо страховики прийняли на себе страхові зобов’язання в обсягах, що перевищують можливість їх виконання за рахунок власних активів, повинні перестраховувати ризик виконання зобов’язань у перестраховиків.

Тому основна функція перестрахування полягає у вторинному розподілі ризику.

Первинне Вторинне Третинне

розміщення ризику розміщення ризику розміщення ризику

страхування

цесія ретроцесія ...

перестрахування

Рис. 7.2. Схема механізму передачі ризику

на страхування та перестрахування

Таким чином, перестрахування забезпечує фінансову стійкість страховика, створює збалансований портфель страхування шляхом перерозподілу страхових ризиків.