61.Розрахунки чеками при зовнішньо-економічних операціях

Основними формами розрахунків при здійсненні зовніш-ньоекономічних операцій є: акредитивна; інкасова, банківський переказ, розрахунки чеками, вексельна, за відкритим рахунком.

Чекова форма розраху-нків, яка реалізується шляхом видачі чекодавцем розпорядження своєму банку здійснити із наявних коштів чекодавця виплату пев-ної суми чекоотримувачу чи перерахування цієї суми на його раху-нок. Чек може передаватись однією особою іншій шляхом внесення в нього передавального напису (індосаменту). Чек – це безумовна пропозиція власника рахунку (чекодавця) банку здійс-нити платіж зазначеної у чекові грошової суми певній особі або пред’явникові (чекоотримувачу) готівкою чи перерахуванням грошей на рахунок у банку. Чек дуже зручний для розрахунків тоді, коли платник побоюється віддавати гроші до отримання то-вару, а постачальник не хоче передавати товар до одержання га-рантій платежу. Як засіб платежу в зовнішніх операціях чек використовують при кінцевому розрахунку за товар і надані послуги, врегулюванні рекламацій і штрафних санкцій, погашенні боргу, а також у розрахунках з неторговельних операцій. Чек можна використовувати для отримання готівки, для безготівково-го платежу і в інших формах, пов’язаних з обігом чеків як засобу платежу. Використання чека як засобу платежу дає змогу заоща-джувати на обігу готівки і прискорює платежі, оскільки всі чеки оплачують після подання. Форми чеків і їх обіг регламентує на-ціональне законодавство і норми міжнародного права – Женевсь-ка конвенція 1931 p., що встановила «Однотипний закон про че-ки». Країни, які не входять до системи Женевського чекового права, регулюють обіг чеків національними правовими нормами. Відповідно до міжнародного права при вирішенні суперечностей, пов’язаних з формою та обігом чеків, застосовується право тієї країни, де був виписаний чек. Як у міжнародній, так і вітчизняній практиці широко використовується вексель – цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплати-ти з настанням строку певну суму грошей власнику векселя (век-селетримачу).

62. Розрахунки за допомогою документарного інкасо. Їх переваги і недоліки з точки зору учасників угоди.

Документарні розрахунки - розрахунки, при яких умовами платежу є "документи проти платежу", тобто виплата потрібної суми здійснюється за поданими комерційними документами, які супроводжують фінансові документи. Фінансові документи - це перевідні і прості векселі, чеки, платіжні розписки або інші інструменти отримання платежу; Комерційні документи - це рахунки-фактури, завантажувальні документи, документи на право власності, інші документи, які не є фінансовими. Інкасо - це доручення експортера своєму банкові одержати від імпортера безпосередньо або через інший банк певну суму, яку зазначено в платіжних документах, або підтвердження, що цю суму буде виплачено в певний строк. Види інкасо:Чисте-(інкасо фінансових документів);Зовнішнє - (банк вимагає платіж у особи яка знаходиться за межами країни);Внутрішнє - (банк допомагає зарубіжному банку в отриманні платежу);Документарне - (інкасо комерційних документів, які супроводжують фінансові).- інкасо означає інкасацію документів, а не інкасацію боргів;- банки відповідають за правильну інкасацію документів, але не торкаються комерційних операцій імпортера та експортера. Учасниками розрахунків є: - довіритель - експортер; - банк-ремітент {банк експортера); - представляючий, банк (доручає платіж, представляє документи платнику); - інкасуючий, банк (не є банком-ремітентом, бере участь у виконанні доручення); -платник. Умови виконання документарного інкасо: - Документи проти платежу - (існуючий банк здійснює оплату суми без відстрочки платежу і видає товаророзпорядчі документи платникові після здійснення оплати). - Документи проти акцепту - (інкасуючим банком здійснюється відстрочка платежу, платникові документи тільки проти акцепту останнім доданого до них переказаного векселя).