21. Особливості використання платіжних вимог-доручень у міжгосподарських безготівкових розрахунках

Платіжні вимоги-доручення можуть застосовуватися в розрахунках усіма учасниками безготівкових розрахунків, причому як у місцевих, так і іногородніх розрахунках за поставлені товарно-матеріальні цінності, виконані роботи та надані послуги.

Платіжна вимога-доручення являє собою вимогу постачальника до покупця оплатити на підставі направлених йому поза банком розрахункових і відвантажувальних документів вартість поставленої за договором продукції, виконаних робіт і наданих послуг.

Верхня частина вимоги-доручення оформляється одержувачем коштів згідно з вимогами до заповнення реквізитів розрахункових документів і передається безпосередньо платнику не менше ніж у двох примірниках. Доставку вимог-доручень до платника може здійснювати банк одержувача через банк платника на договірних умовах. У разі згоди оплатити вимогу-доручення платник заповнює її нижню частину (від руки чи із застосуванням технічних засобів, незалежно від того, як заповнено верхню частину цього розрахункового документа) і подає до банку, що його обслуговує.

Сума, яку платник погоджується сплатити одержувачу та яка зазначається в нижній частині вимоги-доручення, не може перевищувати суму, яку вимагає до сплати одержувач і яка зазначена У верхній частині вимоги-доручення. Платіжна вимога-доручення повертається без виконання, якщо сума, що зазначена платником, перевищує суму, що є на рахунку платника.

Банк платника приймає вимогу-доручення від платника протягом 20 календарних днів з дати оформлення її одержувачем.

Причини неоплати платником вимоги-доручення з’ясовуються безпосередньо між платником та одержувачем коштів.

Платник може відмовитись від акцепту у повній сумі, якщо:

*постачальник пред’явив вимогу за незамовлені, непередбачені договором товари та послуги;

*товари відвантажені не за належною адресою або достроково без згоди покупця;

*до закінчення строку акцепту документально встановлено, що товари, які надійшли, недоброякісні, некомплектні, нестандартні, зниженої сортності;

* товари оплачені раніше та ін.

Часткова відмова від оплати може бути заявлена, коли згадані причини стосуються лише частини суми вимоги, а саме:

*поряд із замовленими товарами постачальник відвантажив незамовлені;

* допущена арифметична помилка в рахунку;

* частина товарів виявилася недоброякісною та ін.

У заяві про відмову від акцепту через недоброякісність, некомплектність, знижену сортність товарів зазначаються номер і дата акта прийняття товару за якістю чи комплектністю. Один примірник акта прийняття товару за якістю платник зобов’язаний надіслати постачальнику не пізніше дня заявлення відмови від акцепту.