Типологія ідеально-типових концепцій управління тнк (автор - х.Перлмуттер)

• етноцентрична, або концепція управління, зорієнтованого на власну країну (при її розробці за основу взято припущення, що стиль менеджменту, поширений у певній країні (переважно американській), придатний для використання за кордоном; з огляду на це в іноземних філіях застосовують такий самий стиль управління, як і в материнській компанії);

• поліцентрична концепція управління (базується на припущенні, що культурні умови в більшості країн настільки відрізняються від умов власної країни, що застосування стилю управління материнської компанії в іноземних дочірніх підприємствах призведе лише до великих втрат ефективності; з огляду на це керівники іноземних дочірніх компаній змушені адаптувати стиль менеджменту материнської компанії до місцевих умов);

• геоцентрична концепція управління (базується на припущенні, що оптимальне розміщення ресурсів можливе лише у результаті одночасного використання переваг стандартизації та адаптації. Материнська та іноземні дочірні компанії в такому разі не можна більше розглядати як незалежні підприємницькі структури, а лише як взаємопов’язані складові глобально орієнтованої мережі розподілу праці і спеціалізації. Таким чином, незалежно від наявних умов певної країни, в якій функціонує підприємство, як у материнській, так і в дочірніх компаніях застосовують стратегію управління, що максимізує глобальну ефективність ТНК);

• регіоцентричну концепцію управління згодом доповнили Д.Хінен і Х.Перлмуттер. Відповідно до неї відносно однорідним ринком можна вважати лише окремі економічні регіони, країни-члени (ЄС, НАФТА або МЕРКОСУР). У межах окремих регіонів постійно відбувається інтеграція щодо забезпечення діяльності підприємства, тоді як застосування різних стилів менеджменту зумовлює великі розбіжності в управлінні різними підрозділами підприємства. Таким чином, у регіоцентричній концепції управління зроблено спробу поєднати переваги світової інтеграції з необхідністю адаптації до національних умов, причому для деяких регіонів створюються моделі управління.

У науковій літературі можна знайти багато модифікацій типології ЕПРГ. Значного поширення набула типологія альтернативних організаційних моделей Ц.Бартлетта – С.Гошала. Її автори визначають 4 типові концепції управління:

• інтернаціональна концепція управління (базується на використанні основних методів менеджменту материнської компанії у дочірніх компаніях. Основне організаційне завдання полягає в тому, щоб використати накопичений досвід для діяльності на іноземних ринках, слабше розвинутих, ніж вітчизняний, технологічно і з точки зору маркетингу. Відповідно, материнська компанія здійснює суворий контроль і забезпечує координацію діяльності дочірніх підприємств);

• мультинаціональна концепція управління (базується на твердженні, що менеджмент іноземних дочірніх підприємств необхідно здійснювати як окремі види діяльності. Головне організаційне завдання – утвердження позицій продукції на важливих ринках і підвищення ефективності діяльності автономно діючих дочірніх компаній. Відповідно, координація і контроль відбувається переважно через особисті контакти топ-менеджерів материнської компанії і менеджерів дочірніх компаній);

• глобальна концепція управління (базується на необхідності здійснення централізації капіталів, ресурсів і кваліфікованих працівників, забезпечення однобічного потоку товарів, робочої сили та інновацій з материнської у дочірні компанії. Це сприяє передусім відкриттю іноземних ринків для нової продукції, зорієнтованої на світовий ринок, і спрямуванню кваліфікованої стратегії материнської компанії у цьому напрямку. Відповідно до цієї концепції можна досягти зниження витрат шляхом стандартизації структур, систем і процесів. При цьому іноземні дочірні фірми мають невеликий ступінь автономності;

• транснаціональна концепція управління (базується на одночасному використанні національних особливостей країн, ефектів масштабу та економічних взаємозв’язків підприємств. Вказана концепція є складовою гібридної стратегії управління. Головна риса цієї концепції – знищення ієрархічних відносин між материнською і дочірніми компаніями та імплементація інтраорганізаційної мережі).