98. Активні операції банків та їхня структура.

Активні операції банків пов’язані з розміщенням коштів і проводяться переваж- но з метою отримання доходу та для підтримки ліквідності. До активних операцій належать надання кредитів та позичок, купівля-продаж цінних паперів, вкладення коштів у комерційні проекти, лізингові і факторингові операції, інвестиції в основні засоби тощо.

Система банківського кредитування — це модель, що відповідає характеру економічних відносин господарюючих суб’єктів. Вона охоплює принципи, методи кредитування, механізми надання та погашення позик, а також контроль у процесі кредитування. Кредити видаються в межах наявних ресурсів, які має банк.

Лізинг— це складна торгово- фінансова угода, за якої лізингова фірма, тобто орендодавець, відповідно до побажань і спеціалізації орендаря, купує у виробника певне майно і здає його в оренду. Лізингові фірми часто виступають філіями чи дочірніми підприєм- ствами великих компаній і банків. Кількість їхніх операцій останнім часом швидко збільшується.

Інвестиційні операції. Комерційні банки проводять активну інвестиційну по- літику, здійснюючи інвестиційну діяльність за принципом реінвестицій — про- ведення реальних або фінансових інвестицій за рахунок прибутку, отриманого від інвестиційних операцій. Фінансові інвестиції банк здійснює через інвестиції в цінні папери, шляхом вкладення коштів у цінні папери під- приємств різних форм власності.

Акредитиви поділяються на туристські (грошові) і комерційні. Туристський акредитив — це грошовий документ, виданий банком клієнту з проханням до зазначеного в ньому відділенням банку чи банками-кореспондентами у своїй країні або за кордоном оплачувати в межах визначеної суми протягом визна- ченого часу чек, виписаний власниками акредитива.

Комерційний акредитив — це форма розрахунків між покупцем і постачаль- ником, застосовувана тоді, коли постачальник недостатньо впевнений у платоспроможності покупця.

Переказні операції — це операції по переказу банком грошей, внесених наявни- ми грошима чи списаних з поточного рахунка клієнта у своє відділення чи у від- ділення банка-кореспондента (усередині країни чи за кордоном), де їх може одержати сам клієнт чи особа, якій адресовано переказ.

Факторингові операції. Факторинг — це різновид розрахункових операцій, що сполучається з кредитуванням оборотного капіталу клієнта шляхом переу- ступки клієнтом-постачальником банку неоплачених платіжних вимог, рахун- ків-фактур (від лат. factura — обробка) за поставлені товари, виконані роботи і зроблені послуги і відповідно — права одержання платежу за ними, тобто шляхом інкасування дебіторської заборгованості клієнта (одержання засобів за платіжними документами).

Довірчі (трастові) операції — це операції, при виконанні яких банк є довіре- ною особою. Довірителями виступають окремі фізичні особи і корпорації, а та- кож навчальні, релігійні, благодійні й інші заклади.

Торгово-комісійні операції — це операції, пов’язані з купівлею і продажем цін- них паперів і дорогоцінних металів для клієнтів. Банки беруть активну участь у розміщенні облігацій державних позик. Здобуваючи облігації в держави, вони потім розміщують їх на фондовому ринку між фінансово-кредитними устано- вами і приватними особами. Акцептні операції. У тісному зв’язку з кредитними операціями комерційних банків знаходяться акцептні, пов’язані з акцептом комерційних векселів. Ак- цепт означає згоду боржника платити по виставленому на нього кредитором векселю.