2.4.2. Статус кооперативних банків

У Законі України «Про банки і банківську діяльність» в його чинній редакції вперше було прямо передбачено можливість створення кооперативних банків (ст. 8). По своїй юридичній природі кооперативні банки - це обслуговуючі кооперативи, функцією яких є надання послуг саме своїм учасникам (пайовикам).

У ст. 338 ГК України зафіксовано, що кооперативний банк - це банк, створений суб'єктами господарювання, а також іншими особами за принципом територіальності на засадах добровільного членства та об'єднання пайових внесків для спільної грошово-кредитної діяльності. Відповідно до закону можуть створюватися місцеві та центральний кооперативні банки.

Мінімальна кількість учасників місцевого (у межах області) кооперативного банку має бути не менше 50 осіб. У разі зменшення кількості учасників і неспроможності кооперативного банку протягом одного року збільшити їх кількість до мінімально необхідної кількості діяльність кооперативного банку припиняється шляхом зміни організаційно-правової форми або ліквідації. У п. 1.5 «Положення про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень», затвердженого постановою правління НБУ від 31 серпня 2001 р. № 375 зазначено, що кооперативний банк створюється юридичними і фізичними особами відповідно до вимог Закону «Про банки і банківську діяльність» та законодавства про кооперацію.

В якості обмеження діяльності у п. 1.7 вказаного вище положення вказується, що місцеві кооперативні банки та центральний кооперативний банк можуть залучати вклади (депозити, в тому числі на поточні рахунки) тільки від своїх учасників. З іншої сторони, пільгою, що випливає із обов’язку для кооперативних банків працювати із колом своїх учасників, є незастосування до них правил, встановлених щодо операцій банків з пов’язаними особами (такі обмеження встановлені у ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», в першу чергу - це заборона укладати з пов’язаними особами договори на пільгових умовах).

Статутний капітал кооперативного банку поділяється на паї. Кожен учасник кооперативного банку незалежно від розміру своєї участі у капіталі банку має право одного голосу. З іншої сторони, прибутки або збитки кооперативного банку за результатами фінансового року розподіляються між учасниками пропорційно розміру їх паю.

Виходячи із букви ст. 33 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кооперативні банки можуть викуповувати на себе власні паї, з дотриманням обмежень і вимог, встановлених цією статтею.

Центральний кооперативний банк створюється місцевими кооперативними банками. До особливих функцій центрального кооперативного банку належать централізація та перерозподіл ресурсів, акумульованих місцевими кооперативними банками, а також здійснення контролю за діяльністю кооперативних банків регіонального рівня.

Звернемо увагу на те, що центральний кооперативний банк по своїх функціях є близьким до банківської корпорації, однак він законодавцем не включениий до переліку банківських об’єднань.

Підсумовуючи, вкажемо специфічні ознаки кооперативного банку:

- кооперативні банки, як і банки – акціонерні товариства, наділені постійним статутним капіталом, розділеним, правда, не на акції, а на паї;

- на відміну від учасників акціонерних банків учасники кооперативних банків несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за зобов’язаннями кооперативних банків;

- клієнтське коло кооперативних банків є обмеженим та прив’язується до його учасників;

- учасниками кооперативних банків можуть бути як юридичні, так і фізичні особи. Цікаво, що до складу пайщиків Всеукраїнського кооперативного банку, який діяв у 20-ті роки ХХ ст., могли входити Народний комісаріат фінансів, Держбанк, Всеросійський кооперативний банк¹.