Механізм економічних коливань
Економічний цикл аналізується за всіма параметрами господарського механізму, відбувається пошук можливостей пом'якшити циклічні коливання і наслідки кризи. Такий аналіз дає змогу обґрунтувати шляхи виходу з кризи. Рух виробництва від початку однієї економічної кризи до початку іншої утворює цикл. Так, за період з 1825 р. до кінця 90-х років ХХ ст. відбулося 23 цикли, кожен з яких унікальний. Але водночас усі цикли характеризують певні загальні ознаки, передусім однакова послідовність у зміні фаз циклу. На різних етапах економічного розвитку світового господарства і за різних конкретних умов відтворення цикл і його фази виявляються по-різному. Близька до ідеальної картина циклу виглядає так (рис. 29):
Рис. 29. Рух промислового виробництва
Криза —основна фаза циклу. Її економічна функція в кінцевому підсумку зводиться до тимчасового, на якийсь період, досягнення пропорційності між окремими ланками ринкової економіки (виробництвом і споживанням, виробництвом і обігом). Кризи характеризуються значним загостренням труднощів збуту продукції, зростають запаси нереалізованої продукції. Скорочуються портфелі замовлень на устаткування і будівництво. Спостерігається масове банкрутство торговельних і промислових фірм. Розладжується фінансово-кредитна система. Зростає попит на позичковий капітал, а пропозиція його різко скорочується; підвищується норма позичкового процента. Банкрутують дрібні і середні банки, масштаби товарообміну різко скорочуються, що призводить до великого спаду виробництва; поступово криза охоплює всі сфери економіки, спричиняє скорочення виробництва загалом.
Депресію, застій справедливо порівнюють з післяшоковою ситуацією. Під час депресії виробництво не розширюється, товарні запаси поступово зменшуються, частину з них знищують, а частину реалізують за зниженими цінами. Рух капіталу млявий і нечіткий. Під час депресії поступово формуються умови пожвавлення господарської активності. Цьому сприяють поступове відновлення розірваних кризою господарських зв'язків, переливання капіталу до перспективніших сфер застосування, а головне — оновлення основного капіталу. Зв'язок депресії з кризою полягає передусім у відновленні основного капіталу, але вже на новому, вищому технічному рівні. Тому у наступному циклі економіка досягає вищої точки піднесення (рис. 29).
Пожвавлення — наступна фаза циклу, яка відрізняється тим, що тут уперше після початку кризового падіння відбувається розширення попиту на засоби виробництва та робочу силу, відновлюється економічне зростання, збільшується заробітна плата. Оновлення основного капіталу є вирішальним чинником переходу від депресії до пожвавлення. Розвиток виробництва супроводжується залученням працівників у виробництво. Починає зростати попит на предмети споживання, що стимулює розширення виробництва на підприємствах. Фаза пожвавлення переходить у фазу піднесення.
Піднесення — це збільшення обсягів виробництва, підвищення продуктивності праці, зростання добробуту, при цьому економіка виходить на рівень, який перевершує всі попередні. Конкуренція на цій фазі гранично загострюється, виробництво розширюється відповідно до зростаючого попиту. Торгівля досить інтенсивна, прискорюється оборот капіталу, збільшується пропозиція вільного грошового капіталу. Розширюється попит на кредити, підвищується норма процента. Прибутки зростають, підвищуються курси акцій та інших цінних паперів, торгівля якими набуває значних розмірів. Особливо великих розмірів досягають кредитно-фінансові операції, а також операції на біржах.
- Вілповіді на білети з основи економічної теорії Питання №31 Кругообіг фондів. Поняття обороту фондів.
- Питання №32
- Питання №34 Валовий доход і прибуток підприємства. Норма прибутку
- Питання№ 35
- Історія маркетингу
- [Ред.] Сутність, цілі та стратегія маркетингу
- Питання №36
- Питання № 37 Питання №38
- Питання №39
- Питання №41
- Механізм економічних коливань
- Питання № 42
- Питання № 43
- [Ред.] Законодавчі акти, що регулюють трудові відносини
- [Ред.] Сутність і функції заробітної плати
- [Ред.] Мінімальна заробітна плата
- [Ред.] Мінімальна заробітна плата в різних країнах
- [Ред.]Мінімальна заробітна плата в Україні
- [Ред.] Форми і системи заробітної плати
- [Ред.] Номінальна і реальна заробітна плата
- [Ред.] Висновки
- 1. Заробітна плата, її форми та функції
- 2. Реальна заробітна плата, доходи населення та їх використання
- 3. Мінімальна заробітна плата в Україні: функції та проблеми її визначення
- 4. Прожитковий мінімум як базовий державний соціальний стандарт в Україні
- Висновки
- Питання №45
- Питання №46
- Структура
- [Ред.] Джерела доходів
- [Ред.] Державні видатки
- [Ред.] Стандартні положення
- Питання №47
- [Ред.] Різновиди
- Питання №48
- 1. Суть і структура банківської системи
- 1.1. Банківська система України
- 1.2. Структура банківської системи України
- 1.3. Функції Національного банку України
- 2. Види і функції комерційних банків та Національного банку України
- 2.1. Види і структура комерційних банків
- 2.2. Основні функції комерційних банків
- 2.3. Функції Національного банку України
- 3. Розвиток банківської системи України
- Висновки
- Питання №49