1.2 Необхідність, цілі, завдання аналізу й управління прибутком страхової організації

Ефективність управління в страховому бізнесі все більшою мірою залежить від якості й вірогідності фінансового аналізу, методів оцінки й обробки інформації, технології вибору управлінських рішень.

Висока роль прибутку в розвитку страхової компанії й забезпеченні інтересів її власників і персоналу визначає необхідність ефективного аналізу й безперервного управління прибутком.

Необхідність фінансового аналізу страхової організації міститься в специфіці страхової діяльності. Страхування як самостійна економічна категорія являє собою відносини по захисту інтересів громадян, підприємств, держави при настанні певних подій (страхових випадків) за рахунок коштів осіб, зацікавлених у цьому. Слово "інтерес" буквально означає вигоду, звідси виникає потреба у фінансовому аналізі страхових компаній.

Фінансовий аналіз страхових компаній - сукупність аналітичних процедур, призначених для оцінки надійності страховика, а також прийняття управлінських рішень в оптимізації його діяльності або співробітництва з ним. Надійність страховика, насамперед, має на увазі фінансову стабільність страхової компанії [3,c.37].

Фінансовий результат (прибуток або збиток) є підсумком усієї фінансово-господарчої діяльності страхової організації, що показує успіх або невдачу бізнесу.

У завдання аналізу фінансових результатів діяльності страхової компанії входить проведення оцінки доходів і видатків, виявлення факторів і визначення їх впливу на кінцевий фінансовий результат і визначення резервів збільшення доходів від основної (страховий) і інвестиційної діяльності.

Метою фінансового аналізу прибутку страховика є дослідження процесу формування прибутку страхової організації на основі комплексного розгляду правових, організаційних і фінансових аспектів страхової діяльності, а також розробка рекомендацій і пропозицій по максимізації прибутку страхової компанії.

Таким чином, для того щоб здійснити дану мету необхідно розвязати деякі завдання. Основними з них є:

1) розкрити процес формування доходів і видатків страховика й розглянути їхню структуру;

2) проаналізувати формування балансового прибутку страхової організації;

3) виявити й систематизувати фактори, які визначають прибуток страхової компанії;

4) проаналізувати рівень платоспроможності й фінансової стабільності страховика;

5) розробити методологічні підходи до комплексного аналізу прибутку страхової організації.

Ефективність управління в страховому бізнесі все більшою мірою залежить від якості й вірогідності фінансового аналізу, методів оцінки й обробки інформації, технології вибору управлінських рішень.

Управління прибутком є процесом вироблення й прийняття управлінських рішень по всіх основних аспектах його формування, розподілу, використання й планування в процесі здійснення діяльності страхової компанії [7,c.231].

Обєктом управління прибутком є система фінансово-економічних відносин, що виникають у процесі руху грошових коштів, у результаті якого формуються доходи й видатки страховика, а також фінансові інструменти в страховому бізнесі.

Предметом управління є прибуток страховика, який формується на різних рівнях і носить взаємообумовлений характер (наприклад, на рівні світового, національного, регіонального страхових ринків, на рівні страхової організації й усередині неї).

Механізм управління фінансовими результатами створюється й цілеспрямовано змінюється людьми, які здійснюють регламентацію всієї сукупності функцій, форм, методів.

Ядром усього механізму управління фінансовими результатами, а зокрема прибутком страховика є мета.

Головною метою управління прибутком страхової компанії є пошук шляхів досягнення максимально можливого в рамках соціального аспекту діяльності розміру прибутку. Говорячи про соціальний аспект, мається на увазі, що комерційна організація, що здійснює страхову діяльність, не має права максимізувати свій прибуток на шкоду інтересам страхувальників, застрахованих, бенефіціарів, держави й суспільства.

Таким чином, завданнями управління прибутком страхової компанії є:

1) максимізація розміру прибутку, що формується. Це завдання реалізується шляхом оптимізації складу ресурсів страхової компанії й забезпечення їх ефективного використання.

2) досягнення оптимальної пропорційності між рівнем формованого прибутку й припустимим рівнем ризику. Виходячи із заданого рівня ризику, у процесі управління повинен бути, максимізований відповідний йому рівень прибутку.

3) забезпечення високої якості прибутку, що формується. У рамках страхової діяльності основна увага повинна бути приділена забезпеченню зростання прибутку за рахунок збільшення обсягу страхових премій і розширення спектра надаваних страхових послуг.

4) виявлення резервів росту суми прибутку, зниження збитковості страхових випадків і підвищення рентабельності діяльності страхової організації.

5) виплата необхідного рівня доходу на інвестований капітал страховика. Інвестиційний прибуток заснований на використанні внесків страхувальників як джерела капіталовкладень. Тим самим його використання дозволяє при необхідності відшкодовувати підвищений ризик, повязаний зі специфікою діяльності страхової компанії, а також інфляційні втрати.

6) забезпечення формування достатнього обсягу фінансових ресурсів за рахунок прибутку відповідно до завдань розвитку страховика в майбутньому періоді. У звязку зі специфікою страхової діяльності, компанія повинна завжди мати у своєму розпорядженні достатній обсяг коштів для подальшого свого розвитку й виконання повною мірою зобовязань перед страхувальниками.

7) постійне зростання ринкової вартості страхової компанії. Це завдання покликано забезпечувати максимізацію добробуту власників у перспективному періоді. Темп зростання ринкової вартості в значній мірі визначається рівнем капіталізації прибутку, отриманого підприємством у звітному періоді.

8) досягнення ефективності програм участі персоналу в прибутку. Програми участі персоналу в прибутку, покликані гармонізувати інтереси власників страхової компанії і його найманих робітників, повинні з однієї сторони ефективно стимулювати трудовий внесок цих працівників у формування прибутку, а з іншого сторони - забезпечувати досить прийнятний рівень їх соціальної зашиті, яку держава в сучасних умовах повністю забезпечити не в змозі [10,c.31].

Усі розглянуті завдання управління прибутком найтіснішим образом взаємозалежні.