1.1 Економічна сутність прибутку страхової компанії й механізмйого формування

Економіка страхової організації будується на принципах порівняння в грошовій формі доходів від страхової діяльності й видатків, повязаних з її здійсненням. Порівняння доходів і видатків дозволяє оцінити ефективність роботи страхової організації. Позитивну різницю між доходами й видатками показує прибуток, який є основою гарантованого виконання зобовязань перед страхувальниками й іншими контрагентами, а також для сталого розвитку страхової організації.

Доходом страховика є сукупна сума грошових потраплянь на його рахунки в результаті здійснення їм страхової та іншої, не забороненої законодавством діяльності [31, с.214].

Предметом основної діяльності страхової компанії є надання страхових послуг у рамках укладених договорів страхування, сострахування й перестрахування.

Залежно від джерела потрапляння доходи страхових організацій умовно поділяються на три групи:

1) доходи від страхових операцій;

2) доходи від інвестиційної діяльності;

3) інші доходи, до яких слід віднести доходи, отримані від діяльності, що прямо не повязана зі страховими операціями.

На Україні методичними основами обліку доходів є Положення (стандарти) бухгалтерського обліку П (З) БУ 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", П (З) БУ 15 "Дохід" і Закон України " Про внесення змін в оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 №283.

Доходи від страхових операцій - основне джерело поповнення дохідної бази страховика, а також основна умова організації страхового бізнесу. Головним джерелом цих доходів є внески страхувальників, або страхові премії з договорів прямого страхування.

Із частки страхових внесків, отриманих по договорах страхування й перестрахування, формуються страхові резерви, призначені для майбутніх виплат по договорах. Частина страхових резервів, не використана для виконання зобовязань по договорах страхування, враховується в доході страховика. Детальний склад доходів страхових компаній представлено на рис. 1.1.

страхова компанія прибуток страховик

Рис 1.1 - Доходи страхових компаній [46, с.728]

Дохід від реалізації послуг по видах страхування, відмінних від страхування життя, а саме під ним розуміють отримані страхові премії, обчислюється в такий спосіб:

ДР = СП - НП + РНПн - РНПк - ЧПРн + ЧПРк, (1.1)

де СП - страхові премії (внески) по договорах, відмінних від страхування життя, у тому числі від філій і від перестрахувальників;

НП - частини страхових премій, що належать перестрахувальникам;

Рнпн - резерви неодержаних премій і залишки страхових платежів по державному обовязковому страхуванню на початок звітного року;

Рнпк - резерви неодержаних премій і залишки страхових платежів по державному обовязковому страхуванню на кінець звітного року;

Чпрн - частка перестрахувальників у резервах неодержаних премій на початок звітного року;

Чпрк - частина перестрахувальників у резервах неодержаних премій на кінець звітного року [18, с. 194].

При цьому величину страхових премій можна обчислити по формулі:

СП = СС* Страховий тариф (%), (1.2)

100%

де СС - страхова сума застрахованих обєктів [18, с. 195].

Згідно із Законом України " Про страхування" величина резервів неодержаних премій на яку-небудь звітну дату обчислюється в наступному порядку:

сума страхових премій за перші три місяці розрахункового періоду множаться на ј;

сума страхових премій за наступні три місяці розрахункового періоду множаться на Ѕ;

сума страхових премій за останні три місяці розрахункового періоду множаться на ѕ.

У такий спосіб:

РНП = 1/4П1 + 1/2П2+3/4П3, (1.3)

де П1 - сума премій, які зробили в першому кварталі із трьох,

П2 - сума премій, які зробили в другому кварталі із трьох,

П3 - сума премій, які зробили в третьому кварталі із трьох [45, с.189].

Отримана сума покаже на звітну дату величину резерву неодержаної премії, необхідного для визначення величини отриманих премій. Ця отримана премія лежить в основі розрахунків прибутку від страхової діяльності.

Обсяг потраплянь платежів у страхову компанію залежить від складу й структури страхового портфеля, цінової (тарифної) політики, маркетингової стратегії й деяких інших факторів, дія яких взаємозалежна й взаємообумовлена. Збір страхових премій страховиком визначається й обєктивними факторами: конюнктурою ринку, темпами інфляції, законодавчою й нормативною базою, системою оподатковування, ступенем монополізації страхового ринку, динамікою позичкового відсотка, рівнем розвитку державного соціального захисту і тому подібне. Дія цих факторів збільшує або зменшує потік страхових платежів у страхову компанію.

Дохід від реалізації послуг зі страхування життя розраховується в такий спосіб:

ДЖ = СП - НП + СПР - ВР, (1.4)

де ДЖ - дохід від реалізації послуг зі страхування життя;

СП - страхові премії з договорів страхування життя;

НП - частини страхових премій, що належать перестрахувальникам;

СПР - суми, які вертаються з резервів по страхуванню життя;

ВР - відрахування в резерви по страхуванню життя [18, с. 195].

При страхуванні життя, основна частина платежів формується протягом досить тривало періоду часу, і ця накопичена сума виплачується після закінчення дії договору. Таким чином, запасні фонди по страхуванню називають резервами платежів або резервами внесків. При цьому основними джерелами формування цих резервів є накопичувальний елемент нетто-ставки, а також відсоток інвестиційного прибутку, отриманий за рахунок використання коштів резервів.

Інвестиційна діяльність страхових компаній заснована на використанні внесків страхувальників як джерела капіталовкладень. Перебуваючи в розпорядженні страховика протягом певного строку, страхові премії інвестуються в дохідні активи й приносять страхової організації інвестиційний дохід.

Дохід від інвестицій складається з відсотку по банківських вкладах, дивідендів по акціях, доходів по цінних паперах, від нерухомості і таке інше. Інвестиційний дохід є важливим джерелом доходів для страхових фірм. За рахунок цього джерела страховик гарантує бонуси своїм клієнтам.

Доходи від іншої діяльності підрозділяються на три основні групи:

1) операційні доходи, що не є результатом основної діяльності, але повязані з веденням фінансово-господарчої діяльності:

винагороди від страховиків по договорах сострахування;

винагороди за надання послуг страхового агента, аварійного комісара;

суми, отримані в порядку регресу;

надходження, повязані з наданням в оренду активів;

надходження від продажу основних коштів, матеріальних цінностей і інших активів;

відсотки, отримані за надання в користування коштів організації.

2) позареалізаційні доходи, тобто доходи від операцій, безпосередньо не повязані зі страховим проведенням:

штрафи, пені, неустойки за порушення умов договорів, по яких отримані рішення суду про їхнє стягнення;

надходження у відшкодування збитків, заподіяних страховій організації;

прибуток минулих років, виявлений у звітному році;

суми кредиторської й дебіторської заборгованості, по яких минув строк позовної давнини;

курсові різниці, що виникають у встановленому порядку при переоцінці майна й зобовязань;

активи, отримані безоплатно;

інші позареалізаційні доходи.

3) надзвичайні доходи, тобто надходження, що виникають як наслідок надзвичайних обставин господарської діяльності:

страхові відшкодування й покриття збитків від стихійних лих, пожеж, аварій, інших надзвичайних подій, отримані страховою компанією з інших джерел;

вартість матеріальних цінностей, що залишаються від списання непридатних до відновлення й подальшого використання активів [45,c. 191].

Страхова організація може представляти інтереси клієнта й відповідно має права на регресний позов до винуватця страхової події. Надходження сум у порядку регресу звичайно відбувається після виконання зобовязань страховиком, тим самим компенсуються видатки страхової компанії по виплаті страхового відшкодування.

У ході своєї діяльноcті cтpaxовик несе визначені видатки, тобто надання cтpaxового зaхисту супроводжується певними витратами.

Видатками страхової компанії називаються видатки, обумовлені проведенням статутної діяльності й відображені в певному порядку в бухгалтерській звітності [12,c.217].

До основних витрат страховиків відносяться:

1) страхові виплати по договорах страхування, перестрахування й сострахування;

2) відрахування в страхові резерви, у тому числі резерв попереджувальних заходів, і фонд пожежної безпеки;

3) страхові внески, передані в перестрахування;

4) відшкодування частки страхових виплат по договорах, прийнятих у перестрахування;

5) комісійні винагороди й тантьєми, сплачені по операціях перестрахування;

6) видатки на оренду основних фондів, включаючи їх окремі частини, використовувані для здійснення страхової діяльності;

7) видатки на ведення справи;

8) інші витрати, звязані зі страховою діяльністю.

Наочно структура видатків для здійснення страхової діяльності представлено на рис 1.2.

Рис 1.2 - Структура видатків страхової компанії [31,c.219]

Основною статтею видатків по виконанню договору страхування є виплата cтpaxового відшкодування (забезпечення) або фінaнcування збитку. У цю грyпy включаються витрати по врегулюванню збитку (оплата поcлyг рятівників, експертів).

Видатки від страхової діяльності (РСД) можна обчислити по наступній формулі:

РСД= РСС + ОЦФ + ССВ + ОТР, (1.5)

де РСС - видатки страховика на страхові операції, які ставляться до собівартості;

ОЦФ - відрахування в централізовані страхові резервні фонди;

ССВ - суми страхових виплат і страхових відшкодувань, оплачені страховиком;

ОТР - відрахування в технічні резерви, інших ніж резерв незароблених премій [18,c. 203].

До складу видатків на ведення справи страховиків входять як загальні витрати, характерні для всіх галузей господарства, так і специфічні, обумовлені особливостями страхової діяльності. Видатки на ведення справи, необхідні для здійснення cтрaxових операцій: комісійні брокерські винагороди; оплата послуг експертів, сюрвейєрів, медичних установ, оплата поcлyг по наданню cтaтиcтичних даних.

Видатки на обслуговування процесу страхування й перестрахування діляться на аквизиційні, інкасаційні й ліквідаційні.

Аквизиційні видатки - це видатки, повязані із залученням нових страхувальників, оформленням нових договорів страхування.

Інкасаційні видатки - це видатки, повязані з обслуговуванням готівкового обігу страхових премій: на виплату заробітної плати працівників компанії; видатки на виготовлення бланків квитанцій і відомостей по прийманню страхових премій; на оплату банківських послуг, повязаних з інкасацією страхових премій.

Ліквідаційні видатки - це видатки, повязані з урегулюванням збитків. Це оплата послуг фахівців з виявлення причин і визначення розміру збитків, заподіяних обєктам страхування; видатки, повязані з нагромадженням відповідної інформації; оплата банківських послуг, повязаних зі здійсненням виплат страхового відшкодування, видатки на виїзд аварійного комісара й експертів на місце страхової події й назад; судові видатки; поштово-телеграфні видатки по даному страховому випадкові та інше [5,c.117].

У момент формування ціни (тарифу) на той або інший вид страхування закладається розрахункова або планована величина собівартості. При калькуляції тарифу передбачається покриття поточних збитків і майбутніх видатків (виплати страхового відшкодування й створення резервів), формування резервів фінансування попереджувальних заходів, а також фінансування діяльності підприємства (ведення справи). Усі перераховані статті представлені відповідними елементами в структурі страхового тарифу (нетто-премія).

В Україні поняття видатків розкрите в Положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку (П (З) БУ) 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" і П (З) БУ 16 "Видаток".

Для страхової компанії, як і для будь-якої іншої підприємницької структури, існує необхідність мати прибуток зі своєї діяльності.

Страховик має прибуток від здійснення страхових операцій, надання інших послуг, на страховому ринку й від інвестування на фінансовому ринку й ринку нерухомості. Термін "прибуток" у страхуванні застосовується умовно, тому що страхові організації не створюють національного доходу, а лише беруть участь у його перерозподілі.

Фінансовий результат страхової організації - це річний підсумок діяльності страховика за період, який складається з підсумків по страхових, інвестиційним і фінансовим операціям [5,c.123].

Під прибутком страхових операцій розуміється такий позитивний фінансовий результат, при якому досягається перевищення доходів над видатками по забезпеченню страхового захисту [12,c.224].

Основним джерелом формування прибутку від страхових операцій є "прибуток у тарифах", який при калькуляції навантаження закладається в тарифну ставку як самостійний елемент ціни на страхову послугу. Частка прибутку в тарифі може бути виражена у відсотках або встановлена у твердій сумі. Фактичний прибуток від страхових операцій під впливом обєктивних причин може формуватися за рахунок будь-якого елемента тарифу, включаючи нетто-ставку.

Кінцевий фінансовий результат діяльності страховиків складається з доходів від проведення страхових і перестрахувальних операцій, а також надходжень від нестрахових операцій, що не заборонені чинним законодавством, зменшенні на суму видатків по всіх названих операціях.

Фінансовий результат страхової організації визначається в послідовності, представленої у вигляді рисунку (див. рис. 1.3).

Прибуток страховика складається із прибутку від страхової діяльності, прибутку від інвестиційної діяльності й фінансової діяльності, прибутку від іншої звичайної операційної діяльності й надзвичайних операцій. Найбільш складним є розрахунок прибутку від страхової діяльності.

Прибуток від страхової діяльності можна обчислити в такий спосіб:

ПСД= (ПП + КП + ВП + ВЦР + ВТР) - (ПС + ОЦР + ОТР + РВД), (1.6)

де ПСД - прибуток від страхової діяльності;ПП - отримані страхові премії з договорів страхування й перестрахування; КП - комісійні винагороди по перестрахуванню; ВП - частини страхових платежів, оплачені перестрахувальниками; ВЦР - повернуті суми із централізованих страхових резервних фондів;

Рис. 1.3 - Визначення фінансового результату страхової компанії [13,c.109]

ВТР - повернуті суми з технічних резервів, інших, ніж неодержаних премій;

ПС - платежі страхових сум і страхових відшкодувань;

ОЦР - відрахування в централізовані страхові резервні фонди;

ОТР - відрахування в технічні резерви, інші, ніж неодержаних премій;

РВД - видатки на ведення справи (адміністративні видатки, видатки на збут, інші операційні видатки) [31,c.227].

Сума в перших дужках виражає передбачені законодавством доходи від страхової діяльності, сума в других дужках - видатки страховика на ведення страхових операцій.

Показник рівня прибутковості, який визначається як відношення річної суми прибутку до річної суми платежів по якому-небудь виду страхування або страховим операціям у цілому, називається рентабельністю страхових операцій.

Рентабельність страхової організації - відношення річної суми прибутку до річної суми платежів [4,c.53].

Розраховується як у цілому по страховій організації, так і по окремих видах страхування. Загальний показник рентабельності визначається як відношення прибутку від страхової діяльності до суми видатків і відрахувань по ній. Розрахунки рентабельності по кожному виді страхування (або страховому ризику) можна здійснити шляхом прирівнювання прибутку, який був отримано від відповідного виду страхування (страхового ризику) і страхової суми або суми страхових платежів по цьому ж виду страхування.

Фінансовий результат від операційної діяльності визначається в такий спосіб:

ФРоп = ВП (В) - (АР+СР) + (ДОД-ДОР), (1.7)

де Фроп - фінансовий результат від операційної діяльності;

ВП (В) - валовий прибуток (збиток);

АР - адміністративні видатки;

СР - видатки на збут;

ДОД - інші операційні доходи;

ДОР - інші операційні видатки [18,c. 200].

Фінансовий результат від звичайної діяльності включає результати страхової й інвестиційної діяльності, інших нестрахових операцій:

ФРоб = ФРоп + (ДК-РК) + (ДФД-ДФР) + (ДД-ДР.) - НПоб, (1.8)

де Фроб - фінансовий результат від звичайної діяльності

ДК - дохід від участі в капіталі;

РК - видатки від участі в капіталі;

ДФД - інші фінансові доходи;

ДФР - інші фінансові видатки;

ДД - інші доходи;

ДР - інші видатки;

Нпоб - податок на прибуток від звичайної діяльності [18,c. 200].

Чистий прибуток (збиток) страховика обчислюється з обліком можливих надзвичайних доходів і видатків:

НП (В) = ФРоб + (-Д--Р) - НПчр, (1.9)

де ЧД - надзвичайні доходи;

ЧР - надзвичайні видатки;

Нпчр - податок на прибуток від надзвичайної діяльності [18,c. 201].

Дохід страховика по страхових операціях і від інвестиційної діяльності підлягає оподатковуванню. Розрахунки доходу проводяться за допомогою балансу прибутків і видатків і допоміжних розрахунків. Таким чином, дохід обкладається податком по ставці 18%.

Показники, що характеризують фінансові результати діяльності страхової організації - це вихідна інформація для менеджменту. Вони дозволяють виявити малоефективні й збиткові види страхування, і визначити напрямки підвищення їх ефективності.