1. Банківська система України та шляхи її розвитку

2008 рік став переломним у розвитку банківської системи України. Якщо перші три квартали були періодом стрімкого росту і експансії, то четвертий квартал - часом обвалу фінансової сфери.

До початку кризи банківська система України розвивалась прискореними темпами. Кількість діючих банків досягла 184. Впродовж року спостерігалось потужне нарощування їх активів з 603,3 до 926,1 млрд. грн. (55%). Десять найбільших банків контролювали майже половину усіх активів. Співвідношення активів до ВВП склало 97,5%. Така цифра перевищувала аналогічні показники у Центрально-Східній Європі [3, 178].

Водночас спостерігалась тенденція до різкого розширення обсягів кредитування, лібералізація доступу до отримання кредиту. Внаслідок цього абсолютні показники виросли з 492 до 792,4 млрд. грн. Розмір депозитного портфелю також демонстрував позитивну динаміку, збільшившись майже на 30%.

Поряд із цим відбувалась активна експансія іноземного капіталу в банківську сферу країни. Частка іноземних банків у структурі активів перейшла рубіж 50%. Саме на банківський сектор в 2008 р. припало 43% іноземних інвестицій в економіку України.

Чистий прибуток банків зріс на 7,5 млрд. грн. Структура доходів напередодні кризи виглядала наступним чином. 77,10% складали процентні доходи, 14,67% - комісійні, а 8,24% - інші.

В структурі процентних доходів 46,93% - складали кредити субєктам господарювання (юридичним особам), 32,65% - кредити фізичним особам, 2,50% - доходи від цінних паперів, 12,88% - прибуток від операцій з філіями, 4,90% - дохід від розміщення коштів у інших банках і 0,13% - від інших операцій.

Такі вражаючі успіхи банківської системи були досягнуті на фоні економічного росту, високих інфляційних індексів та бурхливого зростання споживання. Так, за період з січня по вересень 2008 р. темп росту ВВП склав 6,7%, а доходи населення у першому півріччі виросли на 13,4%. Активно у січні-червні зростав сектор промислового виробництва, особливо експортно-орієнтовані галузі.

Починаючи з вересня 2008 р. в Україні розпочалось погіршення макроекономічної ситуації. В IV кварталі країну охопила жорстка фінансово-економічна криза, зумовлена як впливом світових тенденцій розвитку, так і структурними недоліками української економіки.

За підсумками 2008 р. ВВП виріс лише на 2,1%, а промислове виробництво впало на 3,1%. Відбулось падіння внутрішнього та зовнішнього попиту. Катастрофічне погіршення економічної ситуації поглиблювалось різким знеціненням гривні, яка за останні місяці 2008 р. впала на 60%.

Внаслідок цього похитнулась довіра до банківської системи країни, розпочався процес відтоку депозитів з банків. Лише у жовтні-грудні 2008 р. обсяг гривневих депозитів впав на 15%, а валютних - на 9%. Водночас відбулось зниження ліквідності банків через скорочення доступу до валютних резервів. Оскільки до кризи більшість кредитів видавались у іноземній валюті, то через девальвацію гривні впала платоспроможність позичальників повертати кошти. Ряд банків опинились перед загрозою дефолту [8, 176].

В такій ситуації посилились тенденції до зміни структури власності і активного втручання НБУ в фінансову політику.

У 2009 р. фінансово-економічна криза продовжувалась. ВВП України знизився на 15,1%, а промислове виробництво - на 21,9%. Найвищі темпи падіння економіки спостерігались у першій половині 2009 р.

З другого півріччя намітились тенденції до стабілізації економічного становища. Відбулось зниження інфляції, певна нормалізація обмінних курсів валют. Так, гривня за минулий рік знецінилась лише на 2,5% по відношенню до долара. Сукупний дефіцит торгового балансу впав з 16,1 до 5,3 млрд. грн. Підтримка МВФ також допомогла врятувати Україну від дефолту. Проте в цілому фінансовий сектор продовжував залишатись в надзвичайно складному становищі.

Через стрімке зростання кількості проблемних кредитів, майже всі банки припинили діяльність у сфері кредитування. Обсяг кредитного портфелю скоротився на 2,1% (747 млрд. грн.). В реальності така цифра є вищою, тому що кредити в 2009 р. масово надавались державними банками в рамках цільових програм. Суттєво впало кредитування фізичних осіб - на 14%. Водночас відбулось зменшення рівня доларизації позик з 59% до 51%.

У сфері депозитів також спостерігалась негативна динаміка. Сукупні обєми депозитів впали на 8,3%. При чому, найвища швидкість падіння була характерна для депозитів юридичних осіб (18%). Сума депозитів населення майже не змінилась. Частково таку ситуацію можна пояснити високими відсотковими ставками і відсутністю альтернативних джерел вкладення коштів. Оскільки рівень довіри до гривні був підірваний, відбулось зростання частки доларових депозитів (з до 53% серед фізичних осіб) [6, 187].

Незважаючи на деякі ознаки позитивних тенденцій, прибуток банківської системи у 2009 р. мав чітку негативну динаміку. В підсумку загальні збитки досягли 38,5 млрд. грн. Проте варто відзначити, що більшість з них належить пяти проблемним банкам.

На кінець 2009 р. в Україні функціонувало 182 банки. 14 з них перебувало на етапі ліквідації.

Обсяг чистих активів банків у 2009 р. впав з 927,2 до 880,3 млрд. грн. Ринкова частка найбільших 10 банків у загальній сумі активів майже не зазнала змін. Також не відбулось суттєвих зрушень в структурі власності банківської системи та посилення іноземного капіталу. Виняток склали лише депозитні портфелі іноземних банків, котрі виросли з 29 до 39%.

У першій половині 2010 р. економіка України продовжила тенденції поступового виходу з кризового стану, котрі намітились ще з другої половини 2009 р. ВВП у І кварталі зріс на 4,9%. Приріст промисловості перевищив 10%. Проте слід відзначити, що такі значні цифри відмічаються на фоні глибокого минулорічного падіння. Тому стверджувати про остаточне подолання симптомів рецесії зарано.

Позитивним фоном для відродження фінансової системи є стабільність курсу гривні та відсутність масових банкрутств банків (прийнято рішення про ліквідацію лише 13). Негативним фактором виступає наявність значної кількості проблемних кредитів та майже повна стагнація кредитування.

Активи банків демонструють поступове збільшення. За січень-квітень 2010 р. вони виросли з 868,1 до 885,8 млрд. грн. Однак кредитний портфель банків перебуває в стадії стагнації: він навіть скоротився з 730 до 723 млрд. грн. Особливий удар криза нанесла по споживчому кредитуванню фізичних осіб. З початку року спостерігається подальше скорочення обсягів кредитування з 217,3 до 206,1 млрд. грн. Натомість ринок кредитів для субєктів господарської діяльності фіксує мінімальний ріст на 3 млрд. грн.

Деструктивну функцію в майбутньому може зіграти і зростання грошової маси в економіці: з 480 до 521 млрд. грн. (травень 2010 р.), тоді як в минулий рік було зафіксовано її стабілізацію.

У 2010 р. продовжився приріст депозитів. Так, у січні-червні 2010 р. обсяг вкладів населення в банківській системі збільшився на 13,7%, а коштів юридичних осіб - на 6,2%. Переважна більшість депозитів оформлюється в національній валюті [5, 95].

Незважаючи на ознаки симптомів оздоровлення, стан банківської системи продовжує залишатися складним. Свідченням чого є збиток в сумі 7,5 млрд. грн. за пять місяців поточного року.

Доходи банків за січень - травень 2010 року порівняно з відповідним періодом минулого року скоротилися на 11,3% і склали 53,9 млрд. грн. Витрати банків порівняно з відповідним періодом минулого року зменшилися на 15,6% і становили 61,4 млрд. грн.

У структурі доходів найбільш питома вага належить процентним доходам (86,5%). Комісійні доходи займають 10,7%, результати від торговельних операцій - 0,95%, інші операційні доходи - 1,33%.

Серед витрат провідне місце займали процентні (43,4%), потім йшли адміністративні - 31,5%. Частка інших є порівняно незначною.

Подальші перспективи розвитку банківського сектору повязані з процесами в українській і міжнародній економіці. Позитивні макроекономічні показники сприятимуть відродженню фінансової системи. Друга ж хвиля кризи може завдати нового удару по банкам України [9, 165].