logo
Розробка рекомендацій служби безпеки банків щодо протидії витоку банківської таємниці

2.1.1 Агентурні канали витоку інформації

Серед джерел банківської таємниці люди займають особливе місце. Дійсно, їх, на відміну від технічного пристрою, можна підкуповувати або шантажувати. Люди є володарями і розповсюджувачами інформації не тільки в межах своїх функціональних обовязків, їх можливості набагато ширше. За певних умов вони здатні приховувати, красти, продавати інформацію і скоювати інші кримінальні дії аж до вступу до стійких злочинних звязків із зловмисниками. Виявлення останніх - дуже складна і трудомістка задача, що вимагає спеціальних навиків [1].

Іншими словами, ключовими фігурами систем захисту банківської таємниці є співробітники банку. Причому не тільки ті, які працюють із закритою інформацією. Рядовий співробітник, що не має доступу до банківської таємниці, теж може надати допомогу конкурентам в проведенні шпигунства, забезпечити умови для розкрадання носіїв інформації, для вивідування, зняття копій [27].

Отримання інформації відбувається в результаті ініціативної співпраці, або шляхом схилу до співпраці, вивідування, випитування.

Ініціативна співпраця виявляється в певних діях осіб, чимось незадоволених або гостро потребуючих в коштах для існування з числа працюючих в банку, готових на будь-які протиправні дії. Фінансові утруднення, політичне або наукове інакомислення, незадоволеність просуванням по службі, образи, незадоволеність своїм статусом і багато що інше штовхають володарів банківської таємниці на ініціативну співпрацю з конкурентами і іноземними розвідками. Наявність такої людини дозволяє зловмиснику одержувати важливі відомості про стан і діяльність банку і дуже для них вигідно, оскільки інформатор економе час і витрати на впровадження свого агента, надає свіжу і достовірну інформацію, яку звичайним шляхом було би складно отримати [34].

Схил до співпраці - це, як правило, насильна дія з боку зловмисника. Схил або вербування може здійснюватися шляхом підкупу, залякування, шантажу. Схил до співпраці реалізується у вигляді реальних загроз, переслідування і інших дій, що виражаються в образі, нарузі та ін. По інтенсивності насильства - це один з найагресивніших видів діяльності, де за мирними візитами і переговорами криється готовність діяти навмисно жорстоко. Вправно маневруючи словами, що виражають питання, намагаються отримати якщо не всю правду, то хоча б натяк на неї. Досвід показує, що це ефективний і достатньо прихований метод отримання інформації. Також практикується переманювання фахівців банку конкурента в свій банк, з метою подальшого оволодіння його знаннями.

Вивідування, випитування - це прагнення під виглядом наївних питань отримати певні відомості [3].

На думку зарубіжних фахівців, вірогідність витоку відомостей, що становлять банківську таємницю, при проведенні таких дій, як підкуп, шантаж, переманювання співробітників банку, упровадження своїх агентів складає - 43%; отримання відомостей шляхом їх вивідування у співробітників - 24% та у випадку ініціативної співпраці -33% (рис. 2).

Рисунок 2 - Вірогідність витоку банківської таємниці через використання різних способів отримання інформації

Таким чином, персонал банку є, з одного боку, найважливішим ресурсом банківської діяльності, а з іншого, окремі співробітники через різні обставини можуть стати джерелом втрат і навіть банкрутства банку [27].