8.3. Витрати страховика: їх склад і економічний зміст

У процесі своєї діяльності страхова компанія здійснює різного роду витрати, склад і структуру яких визначають два взаємопов’язані економічні процеси, які були розглянути у першому питанні даної теми. У зв’язку з цим виділяють наступні напрямки витрат:

► витрати на здійснення страхових операцій;

► витрати на проведення інших операцій.

Витрати страховика на здійснення страхових операцій в сукупності формують собівартість страхової послуги. Однак слід відмітити, що поняття „собівартості страхової послуги” носить умовний характер, так як це поняття у страхуванні специфічне. Витрати страховика на здійснення страхових операцій умовно можна поділяти за наступними напрямами:

- виплати страхового відшкодування та страхових сум страхувальникам;

- відрахування в запасні фонди та страхові резерви страховика;

- витрати на ведення справи.

Найбільшу частину витрат страховика на здійснення страхових операцій становлять виплати страхових сум і страхових відшкодувань, тобто виконання страховиком своїх фінансових зобов’язань перед страхувальниками.

Порядок відрахувань в запасні та страхові резерви буде розглянутий у наступної темі.

У міжнародної практиці витрати на ведення страхової справи передбачають:

- аквізиційні - це витрати, які пов’язані з метою оформлення нових договорів страхування;

- інкасаційні - це витрати на оплату праці робітників страхової організації, які пов’язані зі збиранням страхових платежів;

- ліквідаційні - це витрати на винагороду експертам, судові витрати та ін;

- управлінські - це витрати на оплату праці адміністративно-управлінського персоналу страхової організації, адміністративно-господарські витрати та витрати на розвиток страхування.

Однак слід відмітити, що крім витрат на здійснення страхових операцій, страховики мають витрати на проведення інших операцій, а саме, витрати, які не забезпечують виконання страховиком його основної діяльності. До таких витрат відносять витрати, які пов’язані із забезпеченням процесу інвестування і розміщення тимчасово вільних коштів, тобто витрати, пов’язані з управліннями своїми активами.