Висновки

Таким чином, у випадку нестачі залученого банківського капіталу важливу роль у подальшій безперебійній і прибутковій діяльності та для регулювання власної ліквідності та платоспроможності банку відіграє позичений капітал, який формується за рахунок рефінансування центрального банку, кредитів, отриманих від інших банків та коштів, отриманих від емісії та продажу боргових цінних паперів.

До боргових цінних паперів належать банківські облігації, які засвідчують внесення їхніми покупцями грошових коштів і підтверджують зобов’язання відшкодувати їм номінальну вартість у визначений строк з виплатою фіксованого процента. Банківські облігації – найдешевший інструмент середньо- та довготермінового залучення ресурсів, розвиток яких безпосередньо впливає на збільшення періоду кредитування банківської установи та зниження кредитних ставок.

Одним із сучасних методів зовнішніх запозичень банків є випуск та продаж на міжнародних фінансових ринках єврооблігацій. Серед вітчизняних банків провідними емітентами єврооблігацій є ПриватБанк та Укрексімбанк.

Важливу роль у формуванні банківських ресурсів відіграють міжбанківські кредити. Специфіка міжбанківських кредитів полягає насамперед у можливості оперативного одержання коштів банками, в яких виникла потреба в додаткових ресурсах. Банки використовують міжбанківський кредит як інструмент регулювання власної ліквідності та платоспроможності. Основною перевагою цього виду ресурсів є висока мобільність цих коштів, головним недоліком – їх відносно висока вартість.

Для підтримки ліквідності та фінансової стійкості комерційних банків, при тимчасовій нестачі коштів, з боку центрального банку надається допомога у вигляді отримання кредиту. НБУ здійснює рефінансування банків шляхом проведення операцій на відкритому ринку, надання стабілізаційного кредиту, здійснення біржових і позабіржових операцій з купівлі та продажу державних цінних паперів на відкритому ринку.