logo search
Praktikum_Gospodarske_pravo_2010

Закон України „Про акціонерні товариства” від 17 вересня 2008 року // Відомості Верховної Ради. -2008. -№50-51. –ст.384.

  • Декрет Кабінету Міністрів України „Про довірчі товариства” від 18 березня 1993 року // ВВР. –1993. -№19. –ст.207.

  • Постанова Кабінету Міністрів України „Про управління корпоративними правами держави” від 15 травня 2000 року // Офіційний вісник України. –2000. -№20. –ст.827.

  • Спеціальна література:

    1. Демченко С.Ф., Грудницька С.М. Нове корпоративне законодавство і проблеми його застосування судами // Економіка та право. – 2010. - №1.

    2. Виговський О.І. Новели акціонерного законодавства: науково-практичний коментар до Закону України „Про акціонерні товариства” / О.І. Виговський. – К.: Юстиніан, 2009.

    3. Выговский Александр. Новые правила и старые проьлемы. Об установлении корпоративного контроля над АО // Юридическая практика. – 2010. - №29.

    4. Вінник О.М. Господарські товариства і виробничі кооперативи: правове становище. –К.: Товариство “Знання”, КОО, 1998.

    5. Вінник О.М. Науково-практичний коментар Закону України „Про акціонерні товариства” / О.М. Вінник. – К.: Юрінком Інтер, 2009.

    6. Віхров О., Ібрагімова Н. До питання про господарсько-правовий статус холдингових компаній // Підприємництво, господарство і право. - 2007. - № 5.

    7. Все про господарські товариства / Під ред. Коссака В.М. Львів: “Вільна Україна”, 1992.

    8. Головатенко Оксана. Проблемні питання власності в акціонерних правовідносинах // Підприємництво, господарство і право. - 2009. - №9.

    9. Гордієнко Тімур. Коментар Закону України «Про акціонерні товариства» // Юридичний журнал. – 2009. - №5.

    10. Грудницька С. Відмінність об’єднань підприємств від господарських товариств // Право України. -1994. -№9.

    11. Грудницька С., Шеремет О. Щодо гармонізації законодавства України про повні товариства й об’єднання підприємств із законодавством ЄС // Підприємництво, господарство і право. - 2006. - № 11.

    12. Гулик А. Право акціонера на участь в управлінні справами акціонерного товариства // Підприємництво, господарство і право. - 2007. - № 3.

    13. Єфименко Анатолій. Корпоративне управління за законом «Про акціонерні товариства»: здобутки та помилки // Юридичний журнал. – 2009. - №9.

    14. Здійснення та захист корпоративних прав в Україні (цивільно-правові аспекти) / за заг. ред. В.В. Луця. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2007.

    15. Здоронюк Г. Актуальні питання діяльності акціонерних товариств. – К.: Юридическая практика, 2007.

    16. Зорич Г. Актуальні питання та законодавчі аспекти регулювання товариства з обмеженою відповідальністю // Вісник господарського судочинств. - 2007. - № 2.

    17. Ібрагімова Н.В. До питання утворення холдингової компанії // Економіка та право. – 2009. - №1.

    18. Коташевська Тетяна. Публічні і приватні – замість ВАТ і ЗАТ. Коментарі до Закону “Про акціонерні товариства” // Юридичний журнал. – 2009. - №3.

    19. Кравченко С. Право участі, корпоративні права та підприємницька діяльність учасників товариств // Право України. - 2007. - №2

    20. Кравчук В.М. Припинення корпоративних правовідносин в господарських товариствах. – Львів: Край, 2009.

    21. Кучеренко І. Повні та командитні товариства // Підприємництво, господарство і право. – 2001. –№7.

    22. Медовкіна Ліна. Щодо створення товариства з єдиним учасником в Україні // Підприємництво, господарство і право. - 2009. - №9.

    23. Отченаш Майя. Корпоративная система управления в АО в соответствии с новым законом об АО // Юридическая практика. – 2009. - № 9.

    24. Проблеми правового регулювання корпоративних відносин в Україні // Коссак В.М., Кравчук В.М., Цікало В.І., Бек Ю.Б. / за ред. професора Коссака В.М. – Львів: юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2004.

    25. Спасибо-Фатеева И.В. Акционерные общества: корпоративные правоотношения. – Харьков: Право, 1998.

    26. Спасибо-Фатєєва Інна. Представництво акціонерів // Юридичний журнал. - 2010. - №4.

    27. Хиневич Ольга. Дематериализация выпуска акций // Юридическая практика. – 2009. – №43.

    28. Хорт Юлія. Мінімальний розмір статутного капіталу акціонерних товариств // Підприємництво, господарство і право. – 2009. - №11.

    29. Яворська О. Проблемні питання правового регулювання діяльності акціонерних товариств // Вісник Львівського університету. – Серія юридична. – 2003. – Випуск 38.

    30. Янкова Елена. Распределение прибыли между участниками хозяйственных обществ  // Підприємництво, господарство і право. – 2008. - № 4.

    Завдання 1. Письмово викласти процедуру (послідовність юридичних дій) створення акціонерного товариства.

    Завдання 2. Розкрити відмінності приватаних і публічних акціонерних товариств.

    Завдання 3. Визначити правовий статус засновників, учасників і акціонерів. Вказати відмінність між ними.

    Завдання 4. Розкрити поняття акції. Які види акцій передбачені чинним законодавством України.

    Завдання 5. Розкрити процедуру створення товариства з обмеженою відповідальністю, вказавши необхідні документи.

    Завдання 6. Визначити склад учасників командитного товариства та вкажіть відмінності між ними.

    Завдання 7. Охарактеризувати особливості створення та діяльності довірчого товариства.

    Завдання 8. З’ясуйте питання створення, функціонування та ліквідації холдингових компаній.

    Хто може бути засновником холдингової компанії.

    Які документи подає засновник холдингової компанії і кому їх скеровує?

    Задача 1. Акціонер П., власник привілейованих акцій АТ “Турист”, прочитав в газеті повідомлення про скликання загальних зборів акціонерів з порядком денним: затвердження статуту в новій редакції.

    Акціонер П. вніс свої пропозиції щодо порядку денного загальних зборів, коли до їх скликання залишилося ще 21 день. Однак виконавчий орган відмовився включити ці пропозиції до порядку денного, мотивуючи пропуском встановленого строку. П. наполягав на включенні своїх пропозицій до порядку денного загальних зборів, обгрунтовуючи тим, що:

    1. він є акціонером, який володіє 7 % голосів;

    2. в той же день, коли ознайомився в пресі про скликання загальних зборів акціонерів, він вніс свої пропозиції до порядку денного.

    Вирішіть даний спір по суті. З’ясуйте порядок та періодичність скликання загальних зборів акціонерів. Який порядок голосування на загальних зборах акціонерів? Назвіть випадки і умови, коли загальні збори акціонерів приймають правомочні рішення?

    Задача 2. До складу товариства з додатковою відповідальністю «Основа» увійшло три учасники: Іванчук з часткою у розмірі 10%, Петренко з часткою у розмірі 35% та Хоменко з часткою у розмірі 55%.

    Вважаючи, що в законі чітко не встановлено розмір статутного капіталу, засновники сформували його у розмірі 50 000 грн., з яких 75% внесено на момент скликання перших загальних зборів учасників. Решта планувалося внести по мірі надходження коштів на рахунок товариства.

    У процесі господарської діяльності товариство уклало кредитний договір на загальну суму 300 000 грн., яку не вдалося повернути після закінчення дії договору.

    Враховуючи те, що Іванчук, Петренко та Хоменко є учасниками товариства з додатковою відповідальністю, банк пред’явив вимогу про сплату кредиту в повному обсязі до усіх учасників одночасно пропорційно до розміру їх часток.

    Учасники товариства заперечили вимогу банку, покликаючись на те, що:

    1. необхідно у перешу чергу звертатися з вимогою про сплату боргу до товариства, а не до них;

    2. згідно із законом всі учасники несуть відповідальність за зобов’язаннями товариства в однаковому розмірі, тобто порівну;

    3. оскільки частки ними не були сплачені повністю, товариство має нести відповідальність у межах внесених вкладів.

    Проаналізуйте фабулу на предмет дотримання порядку створення товариства, вимог банку та заперечень учасників. Розрахуйте в якому розмірі повинні нести відповідальність учасники товариства.

    Задача 3. У зв’язку із важким матеріальним становищем, Іванчук вирішив продати належну йому 17% частку в статутному капіталі ТзОВ “Хмара”. Про це він повідомив збори учасників, і запропонував учасникам у 10-денний строк придбати частку за 40 000 гривень.

    Учасники вважаючи, що ця сума не відповідає справжній вартості частки, відмовилися від її придбання.

    Через деякий час Іванчук продав частку Петренку за 35 000 гривень.

    Коли ж Петренко з’явився у товариство, його не допустили, оскільки: 1) Петренко є єдиним учасником іншого господарського товариства; 2) договір про відступлення частки не посвідчений нотаріально; 3) Іванчук порушив права учасників на переважне придбання частки.

    Петренка також повідомили, що він учасником товариства не стане, оскільки на загальних зборах було прийнято рішення відмовити йому у вступі до товариства.

    Проаналізуйте аргументи учасників товариства. З якого моменту Петренко вважається учасником товариства?

    Задача 4. Хоменко, який на зборах учасників голосував проти прийняття рішення про зменшення статутного капіталу, заявив, що він виходить із товариства.

    Через місяць він подав заяву про вихід на ім’я голови товариства.

    Збори учасників розглянули його заяву і вирішили задоволити її, вважаючи Хоменка таким, що вийшов з товариства.

    У зв’язку зі зміною складу учасників було затверджено зміни до установчих документів. Коли ж ці зміни були подані для державної реєстрації, державний реєстратор відмовив, посилаючись на те, що заява про вихід не посвідчена нотаріально.

    Голова товариства звернувся до Хоменка, що б той подав заяву у належній формі (нотаріальній), але Хоменко відмовився це зробити, оскільки йому ще не виплачено вартість його частки.

    З якого моменту учасник вважається таким, що вийшов з товариства: з моменту подання заяви, з моменту прийняття рішення зборами учасників, з моменту виділення частки, з моменту державної реєстрації змін до установчих документів, чи з іншого моменту? Як бути у наведеній ситуації? Чи може Хоменко відкликати заяву про вихід?

    Задача 5. Спільне підприємство “Система” пред’явило позов до командитного товариства “Консалтингової групи “Кучеренко, Дмитрук і партнери” про стягнення збитків у розмірі 400 000 гривень, завданих внаслідок неналежного обслуговування. Позов задоволено повністю, але у товариства відсутнє майно, достатнє для сплати боргу. З метою запобігання розголошенню цієї інформації та збереження репутації було вирішено змінити назву товариства на “Консультаційний центр бізнесу і фінансів”.

    Частки Кучеренка і Дмитрука рівні, а частки п’яти вкладників дорівнюють максимально допустимому за законом розміру.

    Який розмір часток Кучеренка і Дмитрука?

    В чому полягають особливості відповідальності командитного товариства та його учасників?

    Чи може це товариство змінити назву у запропонованому варіанті?

    Задача 6. Під час ліквідації повного товариства «Бурило та Осташ» виявилося, що його активів не вистачає для розрахунку з усіма кредиторами.

    Загальна сума боргу становить 50 000 гривень. Осташ відмовляється сплатити половину боргу оскільки: 1) він не здійснював безпосередню діяльність товариства; 2) його частка в статутному фонді складає лише 2 %.

    Чи обгрунтовані пояснення Осташа?

    В чому особливості відповідальності повного товариства?

    Який порядок притягнення до відповідальності засновників товариства?

    Задача 7. Товариство з обмеженою відповідальністю було утворено трьома засновниками. Один із засновників, частка якого складала 30 відсотків, вирішив вийти із товариства.

    Через шість місяців після прийняття такого рішення, засновник звернувся з позовом до господарського суду про виплату вартості частини мана, що пропорційна розміру його частки. У позовній заяві засновник просив призначити судово-економічну експертизу для визначення вартості будівлі, яка перебувала на балансі товариства.

    Місцевий господарський суд прийняв рішення на основі результатів проведеної експертизи.

    Інші засновники товариства звернулися з апеляційною скаргою, в якій просили скасувати рішення місцевого суду на тій підставі, що вартість частини майна учасника має встановлюватися не на підставі проведеної експертизи, а за даними фінансового звіту за рік (балансу).

    Яке рішення має прийняти апеляційний суд?