3.3. Виконавчий орган

Згідно зі ст. 40 Закону України «Про банки і банківську діяльність» правління (рада директорів) банку є виконавчим органом банку, здійснює управління поточною діяльністю банку, формування фондів, необхідних для статутної діяльності банку, та несе відповідальність за ефективність його роботи згідно з принципами та порядком, встановленими статутом банку, рішеннями загальних зборів учасників і спостережної ради банку. Одноособового виконавчого органу для банків у Законі України «Про банки і банківську діяльність» не передбачається (на відміну від ЦК України та Закону України «Про акціонерні товариства», де встановлено загальну можливість роботи директора чи генерального директора в якості одноособового виконавчого органу для акціонерних товариств).

У межах своєї компетенції правління (рада директорів) діє від імені банку, підзвітне загальним зборам учасників та спостережній раді банку.

Правління (рада директорів) банку діє на підставі положення, що затверджується загальними зборами учасників чи спостережною радою банку. НБУ рекомендує, щоб процедурні документи стосовно роботи правління банку містили такі положення:

- у порядку денному засідань правління повинні передбачатися питання щодо довгострокової і короткострокової перспективи. Усі члени правління повинні мати змогу доповнювати порядок денний;

- кожне питання порядку денного має супроводжуватися короткою інформаційною довідкою, де б визначалися головні аспекти цього питання. Там, де це доречно, мають пропонуватись альтернативні рішення, а також визначатися та обговорюватися ризики, що пов'язані з такими рішеннями;

- члени правління мають отримувати всі необхідні документи заздалегідь з метою попереднього ознайомлення з ними;

- засідання правління повинні проводитися регулярно з присутністю більшості членів правління;

- члени правління повинні відвідувати засідання правління заздалегідь підготовленими;

- голова засідання правління має зосереджувати увагу членів на обговоренні головних питань порядку денного;

- усі члени правління повинні плідно працювати на засіданнях правління;

- важливі рішення правління мають прийматися лише після всебічного обговорення на засіданнях правління;

- протоколи засідань правління повинен вести і зберігати секретар правління, який, як правило, виконує функції корпоративного секретаря банку.¹

Голова правління (ради директорів) банку керує роботою виконавчого органу та має право представляти банк без доручення. У п. 1.1 Глави 1 Розділу Y «Методичних рекомендацій щодо вдосконалення корпоративного управління в банках України» зазначається, що правління банку є виконавчим органом банку, щодня організовує та здійснює керівництво діяльністю банку і несе відповідальність за результати своєї роботи перед спостережною радою відповідно до статуту банку, рішень загальних зборів акціонерів банку та спостережної ради банку. Разом з тим голова правління банку має усвідомлювати, що відповідно до законодавства та внутрішніх документів банку він несе особисту (у тому числі кримінальну, адміністративну та дисциплінарну) відповідальність за результати діяльності банку). Відповідальність голови правління банку має бути чітко визначена внутрішнім положенням банку.

З метою поточного ефективного контролю за діяльністю правління воно повинне регулярно звітувати перед спостережною радою банку. Звіти правління банку перед спостережною радою повинні відображати:

- управлінську інформацію в інтегрованому вигляді;

- ключові показники діяльності банку та загальний огляд позицій банку;

- інформацію, яку спостережна рада та загальні збори акціонерів вважають важливою.

3.4. Ревізійна комісія

Основні змістовні пункти стосовно правового становища ревізійної комісії банку зафіксовані у ст. 41 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Зокрема, вказується, що ревізійна комісія здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю банку. При цьому ревізійна комісія:

1. контролює дотримання банком законодавства України і нормативно-правових актів НБУ;

2. розглядає звіти внутрішніх і зовнішніх аудиторів та готує відповідні пропозиції загальним зборам учасників;

3) вносить на загальні збори учасників або спостережній раді банку пропозиції щодо будь-яких питань, віднесених до компетенції ревізійної комісії, які стосуються фінансової безпеки і стабільності банку та захисту інтересів клієнтів.

Ревізійна комісія обирається загальними зборами учасників банку з числа учасників або їх представників. Ревізійна комісія підзвітна загальним зборам учасників банку.

Членами ревізійної комісії не можуть бути особи, які є працівниками банку.

Ревізійна комісія здійснює перевірку фінансово-господарської діяльності банку за дорученням загальних зборів учасників, спостережної ради банку або на вимогу учасника (учасників), які володіють у сукупності більше ніж 10 відсотками голосів.

Ревізійна комісія має право залучати до ревізій та перевірок зовнішніх та внутрішніх експертів і аудиторів.

Ревізійна комісія доповідає про результати ревізій та перевірок загальним зборам учасників чи спостережній раді банку. Ревізійна комісія готує висновки до звітів і балансів банку. Без висновку ревізійної комісії загальні збори учасників не мають права затверджувати фінансовий звіт банку.

Члени ревізійної комісії можуть брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях спостережної ради та правління (ради директорів) банку.

Засідання ревізійної комісії проводяться за необхідністю, але не рідше одного разу на рік. Позачергові засідання ревізійної комісії можуть скликатися спостережною радою банку чи за ініціативою акціонерів, які володіють більше ніж 10 відсотками голосів. Рішення приймається більшістю голосів членів ревізійної комісії. Повноваження ревізійної комісії банку визначаються статутом банку, а порядок її роботи - положенням про ревізійну комісію, що затверджується загальними зборами учасників (акціонерів) банку.