1. Загальна характеристика офіційно-ділового стилю мови. Найважливіші риси, які визначають офіційно-діловий стиль

Офіційно-діловий стиль – це мова ділових паперів, розпоряджень, постанов, програм, заяв, автобіографій, резолюцій, протоколів, законів, актів, наказів, анкет, розписок, тощо. Це один з найдавніших стилів. Його ознаки знаходимо в документах ХІ-ХІІ ст. (Мстиславова грамота 1130 р.), в українсько-молдавських грамотах, українських грамотах ХІV-XV ст., українських літописах (офіційні листи, угоди і т.ін.). Сфера вживання ділового стилю зумовлює його жанрову розгалуженість. Обслуговуючи потреби суспільства в державному, громадському, економічному і політичному житті, тексти офіційно-ділового стилю мають виразні відмінності й у межах того самого жанру. Однак для всіх текстів офіційно-ділового стилю характерні й спільні мовні риси.

• Наявність реквізитів, які мають певну черговість.

• Точність, послідовність і лаконічність викладу фактів, гранична чіткість у висловленні.

• Наявність усталених мовних зворотів, певна стандартизація початків і закінчень документів.

• Лексика здебільшого нейтральна.

• Для чіткої організації текст ділиться на параграфи, пункти, підпункти.

• Найхарактерніші речення – прості поширені.

     Отже, тексти офіційно-ділового стилю вимагають документації тверджень, точності формулювань, не припускають двозначності тлумачення змісту.

Проблема створення, уніфікації та систематизації документів в наш час набула особливої актуальності. Причиною є те, що, по-перше, сфера ділового спілкування поповнилася багатьма новими документами, по-друге, традиційно використовувані документи оновлюють свої характеристики. Ці зміни в свою чергу зумовлені об’єктивними факторами:

• Активністю державотворчих процесів.

• Розвитком ринкових відносин.

Наданням українській мові статусу державної мови, а тому необхідністю переходу ділового спілкування з російської мови на українську.