logo search
1 - 124

22. Закон грошового обігу та його зміст. Сталість грошей та механізми її забезпечення.

Закон вартості і форма його прояву у сфері обігу (закон грошового обігу) характерні для всіх суспільних формацій, у яких існують товарно-грошові відносини. Аналізуючи шляхи розвитку форм вартості грошового обігу, К. Маркс вивів закон грошового обігу, сутність якого виражається в тому, що кількість грошей, необхідних для виконання функцій засобу обігу, повинна дорівнювати сумі цін товарів, що реалізуються, яка поділена на кількість обертів однойменних одиниць. Закон грошового обігу виражає економічну взаємозалежність між масою товарів в обігу, рівнем їхніх цін і швидкістю обігу грошей.

Таким чином, закон, що визначає кількість грошей в обігу (кг), набуває такого виг ляду: КГ = ∑СЦ-К+П-В/ О, де

СЦ — сума цін товарів і послуг, які реалізуються в певний період;

К — сума цін товарів і послуг, які продані в кредит (∑K );

П — сума платежів за борговими зобов’язаннями (∑П );

В — сума взаємопогашуваних безготівкових платежів (∑B );

О — середня кількість обігів грошової одиниці.

Отже, суть закону грошового обігу полягає в тому, що в обігу кожної економічної системи на певний період повинна бути та необхідна сума грошей (Мн), яка потрібна всім активним суб’єктам господарювання для оплати товарів і послуг за поточними цінами.

Сталість грошей - постійність купівельної спроможності грошових знаків протягом відносно тривалого часу. Є важливою якісною характеристикою грошей, яка забезпечує їх нормальний обіг та виконання інших функцій. Сталість грошей забезпечується збалансованістю економіки, високими ефективністю та динамізмом розвитку виробництва. Протилежністю сталості є знецінення грошей, яке зумовлюється інфляцією. Підтекст вартості грошей полягає в наступному: головною «опорою» паперових грошей є спроможність держави зберігати відносну стабільність вартості грошей. Це припускає, по-перше, відповідну фіскальну політику; по-друге, розумний контроль або регулювання грошової пропозиції. Під-ва і домогосподарства приймають в обмін на товари і послуги паперові гроші доти, поки ті, будучи, у свою чергу, витрачені, приносять приблизно рівну кількість товарів і послуг.