3.2. Спостережна рада

У п. 1.9 Глави 1 Розділу I «Методичних рекомендацій щодо вдосконалення корпоративного управління в банках України», схвалених постановою правління НБУ від 28 березня 2007 р. № 98, вказується на необхідність враховувати те, що відповідальність за управління банком не може бути покладена тільки на загальні збори акціонерів, оскільки до складу акціонерів можуть входити фізичні особи та установи, інтереси, цілі, інвестиційні перспективи та можливості яких не збігаються, і це може спричинити виникнення конфлікту інтересів між ними. Крім того, акціонери, як правило, не мають необхідних для управління банком професійних навичок. Великі акціонери, що володіють перевагами контролю, неналежним чином можуть впливати на прийняття рішень або вони самі можуть бути частиною групи компаній, що має проблеми з корпоративним управлінням. З огляду на це та враховуючи складність управління банком, акціонери не можуть брати на себе управління діяльністю банку. Відповідальність за діяльність банку повинна бути покладена на спостережну раду, яка, у свою чергу, призначає, контролює та змінює склад правління банку.

З точки зору НБУ, саме спостережна рада несе основну відповідальність за діяльність і фінансовий стан банку. Для того, щоб надійно виконувати свої функції, члени спостережної ради повинні бути незалежними. Незалежним вважається член спостережної ради, який не має будь-яких ділових, родинних або інших зв'язків з банком, його пов'язаними особами, членами його правління або значними акціонерами. Фінансові і моральні зобов'язання можуть позбавити члена спостережної ради незалежності поглядів.

Згідно зі ст. 39 Закону України «Про банки і банківську діяльність» спостережна рада банку обирається загальними зборами учасників з числа учасників банку або їх представників. Члени спостережної ради банку не можуть входити до складу правління (ради директорів) банку, ревізійної комісії банку.

Спостережна рада банку здійснює такі функції:

1) призначає і звільняє голову та членів правління (ради директорів) керівника служби внутрішнього аудиту банку;

2) контролює діяльність правління (ради директорів) банку;

3) визначає аудиторську фірму, розглядає її висновок та готує рекомендації загальним зборам учасників для прийняття рішення щодо нього;

4) встановлює порядок проведення ревізій та контролю за фінансово-господарською діяльністю банку;

5) приймає рішення щодо покриття збитків;

6) приймає рішення щодо створення, реорганізації та ліквідації дочірніх підприємств, відокремлених підрозділів, затвердження їх статутів і положень;

7) затверджує умови оплати праці та матеріального стимулювання членів правління банку;

8) готує пропозиції щодо питань, які виносяться на загальні збори учасників;

9) здійснює інші повноваження, делеговані загальними зборами учасників банку.

Повноваження і порядок роботи спостережної ради банку визначаються статутом банку чи положенням про раду банку, що затверджуються загальними зборами учасників банку.

НБУ рекомендує відносити до компетенції спостережної ради банку також повноваження стосовно формування та підтримання у банку належного рівня корпоративної культури. Так, спостережна рада банку також повинна:

- затверджувати бізнес-план банку, політику банку стосовно ризиків і процедур управління такими ризиками, внутрішні політики та положення (наприклад, положення банку про правління, корпоративного секретаря, службу внутрішнього аудиту тощо) і здійснювати моніторинг їх виконання;

- затверджувати кодекс корпоративної етики, що визначає ставлення до корупції, зловживання службовим становищем, а також до інших аспектів неетичної, протизаконної та сумнівної поведінки у внутрішній і зовнішній діяльності банку;

- затверджувати політики і процедури, які забороняють (або обмежують) діяльність, відносини та ситуації, які можуть знизити якість корпоративного управління, зокрема конфлікт інтересів та операції з пов'язаними особами;

- запроваджувати процедури дисциплінарного провадження та санкції до порушників стандартів професійної етики;

- вживати всіх необхідних заходів для того, щоб правління банку впровадило стратегію банку та схвалені процедури, що створені для забезпечення виявлення та запобігання діяльності, відносин і ситуацій, зазначених вище, та, якщо їм не можна запобігти, належного управління ними.

Очолює спостережну раду банку голова, який порівняно з іншими членами цього органу повинен мати більш об’ємні повноваження. Зокрема, згідно з п. 4.5 Глави 4 Розділу IY «Методичних рекомендацій щодо вдосконалення корпоративного управління в банках України» до основних обов'язків голови спостережної ради повинне належати:

- визначення порядку денного засідань спостережної ради;

- забезпечення ефективного функціонування спостережної ради шляхом призначення засідань, надання повідомлень про початок і дату проведення засідань та своєчасне розповсюдження необхідних матеріалів;

- забезпечення відкритого обговорення та відвертого обміну думками на засіданнях і належного рівня розгляду на них усіх питань;

- співпраця з головою правління банку та акціонерами;

- забезпечення належної професійної орієнтації та введення в курс справ (ознайомлення) нових членів;

- забезпечення ефективної оцінки роботи спостережної ради та її комітетів.

З метою виконання своїх обов'язків спостережна рада має проводити регулярні планові засідання та за потреби позачергові засідання. Спостережна рада повинна проводити засідання не менше одного разу на квартал або частіше, якщо цього вимагають обставини. Процедура скликання та проведення засідань спостережної ради мають бути визначені у відповідному положенні.

НБУ рекомендує банкам з метою забезпечення ефективної організаційної та інформаційної підтримки органів управління банку, його учасників (акціонерів) та інших заінтересованих осіб у банку створювати посаду корпоративного секретаря. Питання щодо призначення, кваліфікації, прав та обов'язків, звітування корпоративного секретаря мають затверджуватися спостережною радою. Один раз на квартал корпоративний секретар звітує перед спостережною радою про свою роботу. На прохання спостережної ради такі звіти можуть передаватися акціонерам (п. 4.11 Глави 4 Розділу IY «Методичних рекомендацій щодо вдосконалення корпоративного управління в банках України»). Слід вказати, що у зв’язку із набуттям чинності Законом України «Про акціонерні товариства» можливість впровадження посади корпоративного секретаря у публічних акціонерних товариствах, включаючи банки, набула законодавчого закріплення (ч. 4 ст. 56 Закону України «Про акціонерні товариства»).