logo search
1 - 124

4. Концепції походження грошей.

Металістична теорія грошей з’являється на межі XVI—ХУП ст. Суть цієї теорії полягає в тому, що гроші — це благородні метали: золото і срібло. Металістична теорія грошей виникла як складова частина меркант, суть якої зводилась до такого: багатство нації полягає в золоті та сріблі, а для його збільш необхідно розвив зовнішню торгівлю, при цьому більше експортувати, ніж імпорт, що збільшить потік золота і срібла в країну. У металістичній теорії повністю ігнорується той факт, що гроші — це наслідок розвитку товарного виробництва і, за своєю сутністю відображають виробничі відносини. Проте ця теорія, як і меркантил у цілому, відіграла позитивн роль, сприяючи процесові первинного нагромадження капіталу.

Номіналістична теорія (XVIII ст.) передбачає, що гроші не мають товарної природи, а являють собою умовний знак, вартість якого визначається найменуванням і встановлюється державою. Засновник Берклі- гроші позбавлені будь-якої матеріальної субстанції. Д.Стюарт - гроші — це ідеальний масштаб, рахунковий засіб, за допомогою якого можна визначити, у ск разів вартіс одного товару більша від вартості ін.

Кількісна теорія.Перші ідеї щодо залежності цін від кількості грошей з’являються в XVI ст. Вважається, що перш сказав про це Ж.Боден.

Постулати: купівельна сила грошей, тобто їх функц як засобу визначен ціни, установлюється на ринку; сама зміна цін характеризується як явище, котре стосується всіх без винятку товарів; 3. зміна цін відбув пропорційно до зміни грошової маси. Представники класичного напрямку кількісної теорії грошей вважали, що всі гроші знаходяться у сфері обігу. Трансакційний варіант кількісної теорії- І.Фішер- визначення грошей, які не приносять доходу і витрачаються тільки для поточних операцій, тобто для купівлі товарів та на оплату послуг. Кембриджська версія(поч.. XX ст.)-А.Маршалл, А.Пігу, Д. Робертсон: проблеми взаємозв’язку між зміною грошової маси і рівнем цін розглянуто на мікрорівні; аналізу суб’єктивної поведінки госп суб’єкта щодо використання готівки, яка перебуває в розпорядженні і утворює так звані касові залишки. Для Дж. Кейнса гроші виступають важливим елементом в організації суспільного виробницт. Збільшення грошової маси спричиняє збільшення кредитних ресурсів, що, у свою чергу, призводить до зменшення відсотка і тим самим сприяє зростанню інвестицій та зменш безробіття. Монетаризм- шв обігу грош – змінна; на виробн, зайн, ціни вплив гроші; взаємод сусп вир і грош маси – грош пропозиц.

5. Гроші як загальний еквівалент та абсолютно ліквідний актив

Гроші – це специфічний товар, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар, тобто є загальним еквівалентом. Гроші як загальний еквівалент і абсолютно ліквідний актив – подібний погляд на гроші лежить в основі особливого підходу до теорії грошей, а саме портфельного підходу. Він є основою всієї сучасної грошової теорії. У капіталістичному суспільстві люди мають можливість зберігати багатства в різних формах. Портфельний підхід розглядається індивідуально для кожного власника, який володіє певним фондом багатства і приймає рішення з приводу якого-небудь активу, в якому він хоче зберігати своє багатство протягом даного періоду. Зокрема, власник вирішує питання про те, яку частину багатства він буде зберігати у вигляді грошей. Цей підхід був сформований Хіксом. Грошам, на відміну від інших товарів, властива абсолютна ліквідність.

Ліквідність визначається як: 1) можливість використання певного активу в ролі засобу платежу; 2) здатність даного активу зберігати свою мінімальну вартість незмінною.

Абсолютна ліквідність – здатність активу негайно обмінюватися на будь-які блага.

Економісти використали умовний портфель активів окремого економічного суб?єкта, в якому всі активи розмістили в міру зниження їх ліквідності, тобто здатності до обміну.

На першому місці в портфелі розміщена готівка, оскільки вона має найвищу абсолютну ліквідність (М0), і тому ні в кого не виникає сумніву, що це – гроші. На другому місці розміщені вклади до запитання та карткові, які мають хоч і високу ліквідність, проте нижчу, ніж готівка (М1). На третьому місці розміщені строкові вклади, які мають ще нижчу ліквідність, за що їх називають квазігроші і включають уже до третього грошового показника – агрегат (М2)

Ще нижчу ліквідність має наступний актив – облігації, в якому є елементи з достатньою ліквідністю, а є й із вкрай низькою. Тому в одних країнах перші з них вважають ще грішми, а в інших країнах усі облігації вже не вважають грішми.

Гроші мають дві властивості: споживчу вартість і вартість.

Споживча вартість полягає в тому, що гроші відіграють роль загального еквівалента. Вартість визначається витратами праці на їхнє виробництво.

6. Відмінності золотих і паперових грошей.

Золото стало грошима задовго до того, як з'явилися перші монети. золото, ставши монопольним носієм грошової суті, набуло подвійного існування - як звичайний товар і як гроші. Подвійність виявлялась як у його споживній, так і в міновій вартості. Поряд з конкретною споживною вартістю як здатністю задовольняти певні потреби людини золото набуло загальної споживної вартості - здатності задовольняти будь-які людські потреби внаслідок використання його як загального засобу обміну. Між конкретною і загальною споживною вартістю золота виникла суперечність - якщо воно застосовується у першій своїй властивості, то не може використовуватись у другій, і навпаки.

У міру розвитку товарного виробництва неухильно загострюється ця суперечність: щоб задовольнити дедалі зростаючі потреби обігу в золоті-грошах, довелося б повністю відмовитися від використання його як конкретного товару. У такій ситуації втрачається особливе значення специфічних властивостей золота як грошового товару, оскільки реалізувати їх стає дедалі важче.

Паперові гроші — тип грошей або валюти, цінність яких походить не від власної вартості або гарантії обміну на золото або іншу валюту, а від державного наказу використання їх в якості засобу платежу. Об'єктивна можливість обігу цих грошей зумовлена особливостями функції грошей як засобу обігу, коли гроші є моментальним посередником в русі товарів. Право випуску паперових грошей привласнила собі держава. Різниця між номінальною вартістю випущених грошей і вартістю їх випуску утворює емісійний дохід казни, що є істотним елементом надходжень до державної казни.

Відмінності між золотими і паперовими грошима:

ЗОЛОТО

ПЕПЕРОВІ ГРОШІ

повноцінні

Представники золота

Мають суттєву внутрішню вартість

Випускаються казначейством або центральним банком і перебувають в обігу з примусовими курсами

Виникають в результаті істричного иникн товарного обігу

Є замінниками повноцінних грошей

Є мірою вартості всіх інших товарів

Служать засобом фіксації вартісних пропозицій

7. Відмінності паперових і кредитних грошей.

Паперові гроші — тип грошей або валюти, цінність яких походить не від власної вартості або гарантії обміну на золото або іншу валюту, а від державного наказу використання їх в якості засобу платежу. Об'єктивна можливість обігу цих грошей зумовлена особливостями функції грошей як засобу обігу, коли гроші є моментальним посередником в русі товарів. Право випуску паперових грошей привласнила собі держава. Різниця між номінальною вартістю випущених грошей і вартістю їх випуску утворює емісійний дохід казни, що є істотним елементом надходжень до державної казни.

Кредитні гроші — це неповноцінні знаки вартості, які виникли на основі кредитних відносин. Вони, як і інші форми грошей, виникли стихійно внаслідок подальшого розвитку товарно-грошових відносин, коли кредит став їх іманентною складовою частиною. Кредитні гроші виникають з розвитком товарного виробництва, коли купівля-продаж здійснюється з розстрочкою платежу (в кредит). Їх поява пов'язана з функцією грошей як засобу платежу, де гроші виступають зобов'язаннями продавця, які повинні бути погашені у заздалегідь встановлений термін. Першочергове економічне значення цих грошей – зробити грошовий обіг еластичним, здатним відображати потреби товарообігу в готівкових грошах, економити повноцінні гроші, сприяти розвитку безготівкового обігу.

Паперові

Кредитні

Виникають з функції грошей як засобу обігу

Виникають з функції грошей як засобу платежу

Випускаються державою або центральним банком

Випускаються банком

Наділені примусовим курсом, обов’язкові для прийому

Не мають примусового курсу