8. Сутність та види валютних ринків.

Валютний ринок – це розмежена система механізмів, функціонування яких покликане забезпечити купівлю та продаж національних грошових одиниць та іноземних валют з метою використання їх для обслуговування міжнародних платежів. Особливо суттєвим функціональним призначенням валютного ринку є забезпечення реальної свободи вибору та дій власника валюти.

До валютних засобів та валютних цінностей відносяться: іноземна валюта, платіжні векселі (чеки, векселі, сертифікати), цінні папери в іноземній валюті. Основною валютною цінністю є іноземна валюта – це іноземні грошові знаки, а також кредитні і платіжні засоби, виражені в іноземній грошовій одиниці.

Головна задача валютного ринку – це здійснення валютних операцій. До цих операцій відносяться фінансові операції, пов’язані зі зміною права власності на валютні цінності і валюту, а також з використанням валюти у вигляді платежу при здійсненні ЗЕД країни або суб’єктів господарювання і вивозу ТМЦ, при здійсненні грошових переказів.

Валютний ринок А. С. Гальчинський визначає, як специфічний ринок, де предметом купівлі – продажу є різні національні валюти. Їх функціонування обумовлено розвитком зовнішньоекономічних зв’язків між різними країнами і необхідністю взаємних розрахунків.

Валютний ринок являє собою цілу систему сталих і водночас різноманітних економічних та організаційних відносин між учасниками міжнародних розрахунків з приводу не тільки валютних операцій, а й зовнішньої торгівлі, надання послуг, здійснення інвестицій та інших видів діяльності, які вимагають обміну і використання різних іноземних валют.

З точки зору своєї інфраструктури, валютний ринок представляє собою сукупність суб'єктів господарської діяльності – контрагентів – уповноважених банків, бірж та їх регіональних відділів, брокерських і розрахункових фірм, іноземних банків та інших фінансово-кредитних установ, здійснюючих валютні операції.

Суб’єктами валютного ринку можуть бути: фірми, організації та індивідуальні особи, зайняті у різноманітних сферах ЗЕД; некомерційні банківські установи, які забезпечують валютне обслуговування зовнішніх зв’язків; у функціонуванні валютного ринку особливо велика роль належить брокерським фірмам, конторам і окремим брокерам. На окремих валютних ринках на ці структури припадає більш як половина валютних операцій, державні установи, основне місце серед яких займають центральні банки та державні скарбниці окремих країн. Головними суб’єктами валютного ринку виступають великі ТНК та банки.

10. В чому відмінності між первинним і вторинним ринками ц\п

Первинний – ринок перших і повторних емісій ц\п, на якому здійснюється їх початкове розміщення серед інвесторів.

Вторинний – забезпечує обіг ц\п. Мета його – забезпечення ліквідності ц\п.

20. Фінанси міжнародних організацій.

Фінансова діяльність міжнародних організацій пов'язана з формуванням і використанням їх бюджету та цільових фондів. Формування доходів здійснюється насамперед за рахунок внесків країн, що входять до складу даної організації. Використання коштів проводиться на основі затвердженого бюджету. Розглянемо фінанси провідних міжнародних організацій — 00Н та ЄС. Голов­ним завданням 00Н є підтримання миру. До сфер її діяльності та­кож входять економічні, соціальні та гуманітарні проблеми, права людини, охорона навколишнього природного середовища. Діяльність 00Н здійснюється через керівні органи та спеціалізо­вані організації. Бюджет 00Н формується за рахунок внесків країн. Розмір внес­ків визначається залежно від рівня економічного розвитку країни. В основі розрахунків лежить норматив платежів, який залежить від обсягів ВНП даної країни. Нині 00Н переживає фінансову кризу, пов'язану з тим, що бага­то країн мають заборгованість із внесків до її бюджету. Це істотно звужує фінансові можливості 00Н, ускладнює фінансування перед­бачених заходів. Бюджет ЄС формується за рахунок надходжень від країн Союзу. Всі доходи поділяються на дві групи: внески країн-членів та доходи бюджету ЄС. Внески кожної країни до бюджету визначаються за­лежно від рівня її економічного розвитку, який відображається у ви­робленому ВНП. Специфікою бюджету ЄС як ланки міжнародних фінансів є наявність власних доходів. До них належать, по-перше, мита і сільськогосподарські податки, якими обкладаються продукти, що імпортуються з країн, які не є членами Союзу. По-друге, важли­ве місце займає податок на додану вартість, який встановлюється за єдиною для всіх країн ставкою по відношенню до уніфікованої в усіх країнах бази оподаткування.