Види фінансових послуг, їх зміст.
Фінансовими вважаються такі послуги:
-
випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та/або їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків;
-
довірче управління фінансовими активами;
-
діяльність з обміну валют;
-
залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення;
-
фінансовий лізинг;
-
факторинг;
-
надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту;
-
надання гарантій та поручительств;
-
переказ грошей;
10) послуги у сфері страхування та накопичувального пенсійного забезпечення;
11) торгівля цінними паперами;
12) інші операції, які відповідають критеріям, визначеним у пункті 5 частини першої статті Закону "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".
За змістом факторинг є специфічною різновидністю короткострокового кредитування та посередницької діяльності.
Факторингові операції з'явились на основі комерційного кредиту, який надається продавцями покупцям у вигляді відстрочки платежу за продані товари. Зміна вимог до розрахунків з точки зору прискорення обороту коштів викликала необхідність для постачальників шукати шляхи рішення проблеми дебіторської заборгованості.
Факторинг є порівняно новою ефективною системою покращання ліквідності та зменшення фінансового ризику при організації платежів. Головною метою факторингу є отримання коштів негайно або у термін, визначений угодою. Відповідно до Конвенції про міжнародний факторинг, прийнятій у 1988 році Міжнародним інститутом уніфікації приватного права, операція вважається факторингом у тому випадку, якщо вона задовольняє як мінімум дві із наступних чотирьох вимог:
-
наявність кредитування у формі попередньої оплати боргових вимог;
-
ведення бухгалтерського обліку постачальника, перш за все обліку реалізації;
-
інкасування його заборгованості;
-
страхування постачальника від кредитного ризику.
Разом з тим, у ряді країн до факторингу відносять і облік рахунків-фактур, тобто операцію, що задовольняє лише першу вимогу. Ці операції проводять спеціальні фактор-фірми, які, як правило, тісно пов'язані із банками або є їх спеціалізованими філіями і дочірніми компаніями. Факторингові операції застосовуються в нашій країні з грудня 1989 року і здійснюються комерційними банками. Комерційні банки, розвиваючи ці операції, доповнюють їх елементами бухгалтерською, інформаційного, рекламного, збутового, юридичного, страхового та іншого обслуговування клієнтів.
Форма взаємного кредитування не нова на сучасному банківському ринку. Але в політиці, яку проводять банки, існують певні недоліки: нерозвинені механізми кредитування приватних осіб, малого бізнесу тощо. До сьогоднішнього часу ця сфера поповнюється із приватних позичок і заповнюється далеко не на 100 відсотків.
Звертаючись до досвіду зарубіжних країн, починаючи від США та післявоєнної Західної Європи і закінчуючи нашими сусідами - Польщею, Чехією, Угорщиною, де малий бізнес відіграє дуже важливу роль у забезпеченні економічного росту, неможливо не звернути увагу на роль кредитних спілок. Становлення малого підприємства майже завжди пов'язане з труднощами в отриманні початкового капіталу. Банки зацікавлені у кредитуванні вже стабільного бізнесу з постійними грошовими потоками. Тому основним інвестором малих проектів виступають такі інститути, як кредитні спілки. Переносячи цю схему в наші умови, визначимо відразу потреба українського малого бізнесу в інвестиціях величезна, особливо якщо врахувати, що розвиток виробничого бізнесу робить тільки перші кроки і вимагає більших капіталовкладень, ніж торгова діяльність.
- 29 Лекцї з курсу «Фінанси»
- Тема 7. Фінансовий ринок.
- Фінансовий ринок як економічна категорія, його суспільне призначення, роль у розподільчих процесах. Функції фінансового ринку.
- Елементи фінансового ринку (суб’єкти, об’єкти, курс валют, процентні ставки, курс цінних паперів).
- Сегменти фінансового ринку (ринок банківських позик і ринок цінних паперів), їх загальна характеристика.
- Інструменти ринку банківських позик і ринку цінних паперів.
- Сутність цінних паперів, їх ознаки, економічна та юридична характеристика. Класифікація цінних паперів.
- Первинний і вторинний, біржовий і позабіржовий, організований і неорганізований (вуличний) ринок цінних паперів
- Фондова біржа як центр торгівлі цінними паперами, її функції.
- Ризик і ціна капіталу на фінансовому ринку. Методи мінімізації ризиків.
- Суб’єкти фінансового ринку. Місце і роль держави на фінансовому ринку.
- Професійні учасники ринку цінних паперів.
- Поняття і сегменти ринку фінансових послуг, його зв’язок з фінансовим ринком. Суб’єкти ринку фінансових послуг.
- Інституційна структура фінансового ринку і ринку фінансових послуг.
- Види фінансових послуг, їх зміст.
- Державне регулювання фінансового ринку і ринку фінансових послуг.