91. Порядок надання, використання та погашення кредитів.

Ст.. 345 ГКУ: кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юр. осіб (позичальників) та громадян. ЗУ “Про банки і б. д-ть”: банківський кредит - б-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, б-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, б-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми. Оскільки кредитний дог є консенсуальним, його зміст складає обов'язки кредитодавця надати позичальникові визначену сторонами суму кредиту в порядку, визначеному дог, на визначений сторонами строк, а позичальника — повернути кредит і сплатити відсотки у порядку та строки, визначені дог. Законодавство, як правило, не містить прямих обмежень суми кредиту, яка може бути надана позичальнику. Однак у деяких випадках закон з метою зменшення кредитних ризиків обмежує суму кредиту, яка може бути надана та отримана окремим позичальником, наприклад, сума кредиту, наданого одному члену кредитної спілки, не може перевищувати 20 відсотків від капіталу кредитної спілки (ст. 21 Закону У «Про кредитні спілки”); сума кредиту, яку має право залучити корпоративний інвестиційний фонд, не може перевищувати 10 відсотків його активів (ст. 12 Закону У «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди»). Порядок надання кредиту визначається сторонами у кредитному договорі. Кредит може надаватися кредитодавцем: а) у разовому порядку; б) частинами згідно із встановленим графіком; в) відповідно до відкритої кредитної лінії (надання кредиту у майбутньому в розмірах, що не перевищують заздалегідь обумовлені розміри за певний проміжок часу); г) гарантовано (із заздалегідь обумовленою датою надання), за потребою; д) через овердрафт (від англ. overdraft — понад зняття), під яким розуміється кредитув рахунка позичальника кредитодавцем через здійснення платежів за цим рахунком понад залишок коштів на ньому (ст. 1069 ЦК У), або в іншому порядку, визначеному сторонами. Залежно від умов кредитного дог та імперативних вимог банківських правил надання кредиту позичальникові може здійснюватися банком: у безготівковому порядку — перерахуванням кредитних коштів з позичкового рахунка, що відкривається на балансі банку на поточний рахунок позичальника; безпосередньо з позичкового рахунка шляхом оплати платіжних документів позичальника; кредитувм поточного рахунка без відкриття позичкового рахунка при овердрафті; наданням суми кредиту готівкою. Діючі в Укра'їні нормативно-правові акти НБ У визначають, що надання кредиту позичальникам — юридичним особам та фізичним особам — підприємцям може здійснюватися у безготівковій та готівковій формах. Надання кредиту в готівковій формі цим особам можливе лише за умови використання таким позичальником коштів кредиту для розрахунків із здавачами сільськогосподарської продукції, фізичними особами, а також малими і середніми підприємствами (для їх розвитку) за кредитною лінією Європейського банку реконструкції та розвитку для розвитку малих і середніх підприємств у національній валюті в сумах, які на дату зарахування готівки не перевищують еквівалент 10 000 доларів США за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, установленим НБУ, та в інших випадках, визначених законом або нормативно-правовими актами РБУ (п. 4.19 Інструкції про організацію роботи з готівкового обігу установами банків У, затвердженої постановою Правління НБ У від 19 лютого 2001 р. № 69)1. Фізичним особам, які не є підприємцями, кредит може надаватися за домовленістю сторін у безготівковій або у готівковій формі. Окремі особливості має порядок отримання позичальниками-резидентами кредитів від кредитодавців-нерезидентів. Отримання таких кредитів позикодавцями-резидентами може здійснюватися лише у безготівковій формі через рахунки уповноважених банків та за умови попередньої реєстрації таких кредитних договорів у НБУ. Зазначена реєстрація здійснюється НБУ на виконання вимог Указу Президента У «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства»і в порядку, визначеному Положенням про порядок реєстрації договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов'язань перед нерезидентами за залученими від нерезидентів кредитами, позиками в іноземній валюті, затвердженим постановою Правління НБ У від 22 грудня 1999 р. № 6022. Як виняток, без зазначеної реєстрації можуть бути отримані від нерезидентів міжбанківські кред на строк до одного року. На відміну від дог позики, у кредитному договорі строк повернення кредиту є істотною умовою. Сторони кредитного дог визначають строк користування кредитом самостійно. Відповідно до ст. 252 ЦК У він може визначатися роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Останні широко використовуються як строки повернення кредиту при наданні міжбанківських кредитів типу «овернайт» (міжбанківські кред, що надаються на нічний час для підтримання ліквідності банківських установ). У деяких випадках законодавство імперативно визначає максимальний або мінімальний строк, на який кредит може бути наданий позичальнику, наприклад, компанії з управління активами кредитні кошти можуть надаватися на строк, що не перевищує три місяці (ст. 30 ЗУ «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», а фізичним особам, що не є підприємцями, кредит від нерезидента може надаватися на строк не менше ніж півроку (п. 1.2 Положення про порядок реєстрації договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов'язань перед нерезидентами за залученими від нерезидентів кредитами, позиками в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 22 грудня 1999 р. № 602). Беручи до уваги, що за законом кредитув має цільовий характер, тобто передбачає використання коштів кредиту на конкретні цілі, передбачені кредитним дог, вищевказані строки користування кредитом пов'язані з ціллю його надання. Так, наприклад, короткострокові кред можуть надаватися банками у разі тимчасових фінансових труднощів, що виникають у зв'язку із витратами виробництва та обігу не забезпечених надходженнями коштів у відповідному періоді. Середньострокові кред можуть надаватися на оплату обладнання, поточні витрати, на фінансування капітальних вкладень, а довгострокові — для формування основних фондів (об'єктами кредитув можуть бути капітальні витрати на реконструкцію, модернізацію та розширення уже діючих основних фондів, на нове будівництво, на приватизацію тощо). Ціллю кредитув за кредитним дог не може бути: а) покриття збитків господарської діяльності позичальника; б) формування та збільшення статутних капіталів господарських товариств; в) придбання власних цінних паперів банків; г) погашення будь-яких зобов'язань перед пов'язаною особою банку; д) придбання активів пов'язаної особи банку; є) придбання цінних паперів, розміщених чи підписаних пов'язаною особою банку (ст. 13 ЗУ «Про господарські товариства», статті 49, 52 ЗУ «Про банки і банківську діяльність). Повернення кредиту позичальником здійснюється в порядку, визначеному дог: 1) водночас; 2) частинами у розстрочку. Кредит вважається повернутим у момент надходження на рахунок кредитодавця безготівкових коштів або внесення в касу кредитодавця грошей у готівковій формі, що може підтверджуватися витягом за позичковим рахунком

93. Відповідальність за порушення зобов’язань за кредитним дог. Відповідальність за кредитним дог несуть обидві сторони. Згідно зі ст. 1073 ЦК У позичальник відповідає перед кредитодавцем за загальними нормами зобов'язального права та нормами ст. 1050 ЦК У. Відповідно до цього позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю, у випадку неповернення позичальником своєчасно кредиту, суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений дог або законом (ст. 625 ЦК У). Виконання зобов'язань за кредитним дог може бути забезпечено неустойкою (штраф, пеня). Розмір неустойки визначається сторонами у договорі, однак може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, що мають істотне значення (ст. 551 ЦК У). Відповідно до закону сплата неустойки не звільняє позичальника від виконання зобов'язання після повернення кредиту, а також не позбавляє кредитодавця права вимагати відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ст. 552 ЦК У). Згідно з консенсуальним характером кредитного дог кредитодавець також відповідає перед позичальником за належне виконання догних зобов'язань, включаючи виконання зобов'язання щодо надання кредиту. Як виняток, закон звільняє банккредитодавець від відповідальності за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій на рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади (ст. 58 ЗУ «Про банки і банківську діяльність»).