13.5. Бухгалтерській облік валютних операцій банку з використанням платіжних карток

Банківські платіжні картки бувають різних видів і розподілити їх можна за різними ознаками.

Нині у світі найвідомішими міжнародними платіжними системами є VISA, MASTER CARD, DINERS CLUB, JCB, AMERICAN EXPRESS. Тому картки відрізняються насамперед платіжною системою, учасники якої її емітують.

Відповідно до чинного законодавства, міжнародна платіжна система – це платіжна система, в якій платіжна організація може бути як резидентом, так і нерезидентом і яка здійснює свою діяльність на території двох і більше країн та забезпечує переказування грошей з однієї країни в іншу.

Порядок діяльності платіжної системи визначається відповідними правилами, які встановлюють її організаційну структуру, умови членства, порядок вступу та виходу із системи, принципи розрахунків та порядок документообігу, порядок вирішення спорів, управління ризиками в системі, систему страхування, систе­му захисту інформації, процедури реконсиляції (контролю) тощо.

Платіжна схема може бути дебетовою або кредитною, відповідно до чого картки поділяються на дебетові та кредитні. Так, наприклад, картки внутрішньодержавної платіжної системи частіше випускають тільки дебетові картки. Такі лідери карткового бізнесу, як VISA International та Europay International, підтримують одночасно як кредитні, так і дебетові продукти.

Відмінність кредитних карток від дебетових полягає і в техно­логії здійснення операцій. Дебетові картки при розрахунках завжди використовують процедури авторизації, а кредитні картки в окремих випадках їх не виконують.

Авторизація – процедура отримання дозволу на проведення операції із застосуванням платіжної картки. Під час цієї процедури здійснюється зв'язок з процесинговим центром, де утримується інформація про стан карткового рахунка.

Дебетна платіжна картка використовується для розрахунків за товари та послуги в межах власних коштів на картковому рахунку клієнта. Однак якщо умовами договору з банком передбачено овердрафт, то розрахунки клієнта можуть вийти за межі залишку на його рахунку. Овердрафт – це короткостроковий кредит, що надається банком у разі перевищення суми операції за платіжною карткою встановленого ліміту витрат. Сума такого ліміту визначається та установлюється банком виходячи з середньомісячного обороту коштів на рахунку клієнта, «кредитної історії» останнього та інших показників довіри до клієнта. Плата за овердрафт значно вища від плати за звичайний кредит.

Кредитна платіжна картка дає можливість її власникові здійснювати розрахунки за рахунок наданого банком кредиту. Проце­дура установлення ліміту кредиту банком за картковим рахунком аналогічна процедурі надання кредиту, тобто необхідно мати відповідне забезпечення кредитного ризику. На практиці для та­кого забезпечення використовують форми гарантійного депозиту, поруки, застави. З одного боку, такий підхід цілком виправданий, оскільки кредитні карткові продукти мають значно вищий ризик несанкціонованих операцій. З іншого боку, це істотно відрізняє вітчизняну кредитну картку від її традиційної зарубіжної моделі.

Банківські операції з платіжними картками можна розподіли­ти на операції емісії та еквайрингу.

Емісія – проведення операцій з відкриття картрахунків і випуску платіжних карток. Для отримання платіжної картки клієнти банку відкривають карткові рахунки:

картковий рахунок для юридичних та фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності – на балансовому рахунку 2605 АП «Кошти суб’єктів господарської діяльності для розрахунків платіжними картками»; картковий рахунок для фізичних осіб – на балансовому рахунку 2625 АП.

До операцій емісії належать: вкладення, перерахування або поповнення

коштів на картрахунки шляхом вкладення готівкових коштів через банкомат, касу банку-емітента, банку, що працює за агентською угодою, іншого банку шляхом переказування коштів із своїх поточних або депозитних рахунків, а також з рахунків інших осіб за їх дорученням.

У бухгалтерському обліку такі операції відображаються у такий спосіб:

1. Поповнення коштів на картковий рахунок фіз. особи у банку-емітенті:

у разі внесення готівкових коштів через касу:

Д-т 1001 «Банкноти та монети в касі банку»;

К-т 2625 «Кошти фізичних осіб для розрахунків платіжними картками»;

у разі переказування з поточних та інших рахунків:

Д-т 2620 «Поточні рахунки фізичних осіб»;

Д-т 2630 «Короткострокові депозити фізичних осіб», інші рахунки;

К-т 2625 «Кошти фізичних осіб для розрахунків платіжними картками».

2. Поповнення коштів на картрахунки може здійснюватися безготівковим шляхом через інший банк як у національній, так і в іноземній валюті:

Д-т коррахунка;

К-т 2924 «Транзитний рахунок за операціями з платіжними картками»;

Д-т 2924 «Транзитний рахунок за операціями з платіжними картками»;

К-т 2625 «Кошти фізичних осіб для розрахунків платіжними картками».

Одночасно платіжні картки можуть бути індивідуальними (приватними) та корпоративними. Індивідуальні (приватні) карт­ки надаються фізичним особам, які здійснюють розрахунки в межах власних коштів на картковому рахунку або наданого банком кредиту. При цьому на одну й ту саму особу може бути відкрито необмежену кількість карткових рахунків. Рахунки можуть бути як у національній, так і в іноземній валюті.

Корпоративні картки надаються підприємствам, організаціям та фізичним особам – суб’єктам підприємницької діяльності.

Довірені особи клієнтів – юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців можуть здійснювати операції з безготівкової оплати товарів (послуг) та одержувати готівку із застосуванням корпора­тивних платіжних карток у таких випадках:

одержання готівки у валюті України для здійснення розрахунків, пов’язаних із господарськими потребами, у тому числі для оплати витрат на

відрядження в межах України;

здійснення розрахунків у безготівковій формі у валюті України, пов’язаних зі статутною та господарською діяльністю, витратами представницького характеру, а також витратами на відрядження в межах України;

одержання готівки в іноземній валюті за межами України для оплати витрат на відрядження;

здійснення розрахунків у безготівковій формі в іноземній валюті за межами України, пов'язаних з витратами на відрядження та витратами представницького характеру.

Розрахунки з використанням корпоративних карток відображаються у бухгалтерському обліку у такий спосіб:

1. Під час оформлення звіту працівником банку до от банком платіжного

повідомлення (клірингової інформації такі проведення:

на загальну суму використаних працівником коштів установленого ліміту:

Д-т рахунка витрат;

К-т 2924 «Транзитний рахунок за операціями з платіжними картками»;

на суму повернення коштів, використаних на власні потреби:

Д-т 1001 «Банкноти та монети в касі банку»;

К-т 2924 «Транзитний рахунок за операціями з платіжними картками»;

у разі надходження платіжного повідомлення з npoцесингового центру (розрахункового банку):

Д-т 2924 «Транзитний рахунок за операціями з платіжними картками»;

К-т коррахунка.

2. Під час оформлення звіту працівником банку після отримання платіжного повідомлення з процесингового центру (розрахункового банку) здійснюються такі проведення:

на суму списаних коштів з коррахунка в розрахунковому банку:

Д-т 2924 «Транзитний рахунок за операціями з платіжними картками»;

К-т коррахунка;

одночасно:

Д-т 3550 «Аванси працівникам банку на витрати з відрядження»;

Д-т 3551 «Аванси працівникам банку на господарські витрати»;

К-т 2924 «Транзитний рахунок за операціями з платіжними картками» на суму оформленого працівником банку авансового звіту;

Д-т рахунка витрат;

К-т 3550 «Аванси працівникам банку на витрати з відрядження»;

К-т 3551 «Аванси працівникам банку на господарські витрати».

Для забезпечення розрахунків з використанням банківських платіжних карток банки впроваджують широку мережу обладнання – банкомати, постермінали та імпринтери, що забезпечує їм можливість здійснювати другу функцію – еквайринг – це виконання розрахунків за операціями з використанням платіжних карток.

Банк-еквайр – банк, що здійснює технологічну обробку та забезпечує надання необхідної інформації щодо обслуговування торговців, розрахунків за операції, які здійснені із застосуванням платіжних карток, розрахунків у мережі банкоматів та іншого обладнання.

Банк-емітент – це банк, що є членом платіжної системи та здійснює емісію платіжних карток.

У бухгалтерському обліку видача готівки через банкомат відображається так:

1. Видача готівки через банкомат держателю платіжної карт­ки на суму заявленої готівки за вирахуванням комісійної вина­городи:

Д-т 2920 «Транзитний рахунок за операціями, здійсненими платіжними картками через банкомат»;

К-т 1004 «Банкноти та монети в банкоматах».

2. Якщо клієнт отримав готівку в банкомат, що належить банку, у якому він відкрив картковий рахунок (тобто операція проведена у банку, котрий одночасно є банком-емітентом та еквайром):

Д-т 2605 «Кошти суб'єктів господарської діяльності для роз­рахунків платіжними картками»,

Д-т 2625 «Кошти фізичних осіб для розрахунків платіжними картками»;

К-т 2920 «Транзитний рахунок за операціями, здійсненими платіжними картками через банкомат».

3. Якщо операція отримання готівки проведена у банкомат іншого банку (під час переказування з карткових рахунків держа­телів платіжних карток, відкритих в інших банках):

у банку-емітенті:

Д-т 2605 «Кошти суб'єктів господарської діяльності для роз­рахунків платіжними картками»;

Д-т 2625 «Кошти фізичних осіб для розрахунків платіжними картками»;

К-т коррахунка;

у банку-еквайрі:

Д-т коррахунка;

К-т 2920 «Транзитний рахунок за операціями, здійсненими платіжними картками через банкомат».

4. Якщо картковий рахунок відкрито в іноземній валюті, а ви­дача

готівкових коштів – у національній валюті через банкомат, у банку-еквайрі здійснюються такі проведення:

у разі видачі коштів у національній валюті:

Д-т 2920 «Транзитний рахунок за операціями, здійсненими платіжними картками через банкомат»;

К-т 1004 «Банкноти та монети в банкоматах»;

у разі надходження відшкодування з карткових рахунків в іно­земній валюті:

Д-т 2605 «Кошти суб’єктів господарської діяльності для роз­рахунків платіжними картками»;

Д-т 2625 «Кошти фізичних осіб для розрахунків платіжними картками»;

К-т 3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківсь­ких металів»;

на суму гривневого еквівалента іноземної валюти:

Д-т 3801 «Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів»;

К-т 2920 «Транзитний рахунок за операціями, здійсненими платіжними картками через банкомат».

Курсові різниці, що виникають під час здійснення зазначених операцій, обліковуються за рахунком 6204 «Результат від торгі­влі іноземною валютою та банківськими металами»:

у банку-емітенті, іншому банку на суму одержаних коштів:

Д-т коррахунка;

К-т 2620 «Поточні рахунки фізичних осіб», або

2625 «Кошти фізичних осіб для розрахунків платіжними карт­ками».

Видачі готівки через касу банку:

1. Видача готівкових коштів у національній та іноземній ва­люті з картрахунків клієнтів з використанням платіжних кар­ток через каси банку, пункти обміну валюти на суму заявленої готівки відображається у бухгалтерському обліку у такий спосіб:

Д-т 2924 «Транзитний рахунок за операціями з платіжними картками»;

К-т 1001 «Банкноти та монети в касі банку».

2. Під час списання сум коштів, які отримані держателями платіжних карток через каси банку, з карткових рахунків, відкри­тих у банку-емітенті, що є одночасно банком-еквайром, здійсню­ється таке проведення:

Д-т 2605 «Кошти суб'єктів господарської діяльності для роз­рахунків

платіжними картками»;

Д-т 2625 «Кошти фізичних осіб для розрахунків платіжними картками»;

К-т 2924 «Транзитний рахунок за операціями з платіжними картками».

3. Видача готівки через каси банку держателям платіжних ка­рток, емітованих іншими банками, здійснюється такими прове­деннями:

на суму заявленої готівки:

Д-т 2924 «Транзитний рахунок за операціями з платіжними картками»;

К-т 1001«Банкноти та монети в касі банку»;

на суму одержаних коштів від інших банків-емітентів.

Д-т коррахунка;

К-т 2924 «Транзитний рахунок за операціями з платіжними картками».

Для банків робота з кредитними картками є досить прибутко­вим напрямом діяльності.

За користування кредитом держатель платіжної картки спла­чує банку проценти. У бухгалтерському обліку здійснюються та­кі проведення:

1) на суму нарахованих процентів у національній валюті:

Д-т 2068 «Нараховані доходи за іншими кредитами в поточну діяльність, які надані суб’єктам господарської діяльності»;

Д-т 2208 «Нараховані доходи за кредитами, які надані фізич­ним особам на поточні потреби»;

К-т 6026 «Процентні доходи за іншими кредитами суб'єктам господарської діяльності в поточну діяльність»;

К-т 6041 «Процентні доходи за кредитами під платіжні картки фізичним особам»;

2) на суму нарахованих процентів в іноземній валюті:

Д-т 2068 «Нараховані доходи за іншими кредитами в по­точну діяльність, які надані суб'єктам господарської діяль­ності»;

Д-т 2208 «Нараховані доходи за кредитами, які надані фізич­ним особам на поточні потреби»;

К-т 3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківсь­ких металів»;

на суму гривневого еквівалента нарахованих доходів:

Д-т 3801 «Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів»;

К-т 6026 «Процентні доходи за іншими кредитами суб'єктам господарської діяльності в поточну діяльність»;

К-т 6041 «Процентні доходи за кредитами під платіжні картки фізичним особам»;

3) на суму сплачених процентів фізичними особами:

Д-т 1001 «Банкноти та монети в касі банку»;

Д-т 2620 «Поточні рахунки фізичних осіб»;

Д-т 2625 «Кошти фізичних осіб для розрахунків платіжними картками»;

К-т 2208 «Нараховані доходи за кредитами, які надані фізич­ним особам на поточні потреби»;

4) на суму сплачених процентів юридичними особами:

Д-т коррахунка;

Д-т 2600 «Поточні рахунки суб'єктів господарської діяльності»;

Д-т 2605 «Кошти фізичних осіб для розрахунків платіжними картками»;

К-т 2068 «Нараховані доходи за іншими кредитами в поточну діяльність, які надані суб'єктам господарської діяльності».

Якщо клієнт своєчасно не розрахувався за нарахованими процентами за користування кредитом, банк визнає їх простроченими або сумнівними.

Незалежно від платіжної схеми, типу (виду) платіжних карток, які використовуються під час здійснення операцій, на картрахунку може виникати дебетове сальдо, що не було обумовлене договором емітента з клієнтом та є непрогнозованим у розмірі та за часом виникнення.

Дебетове сальдо на картрахунку, що не обумовлене договором, може виникати у результаті: надходження платіжної вимоги за операцією, за якою попередньо не надсилалось платіжне повідомлення, якщо платіжна вимога на списання коштів з рахунка надійшла без попереднього блокування коштів, зміни курсів валют і надходження в клірингу операції в іноземній валюті на суму більшу, ніж та, яку еквайр попередньо надсилав емітентові в платіжному повідомленні і яку було заблоковано на картрахунку клієн­та для забезпечення його зобов’язань за здійсненими опера­ціями. А також примусового списання коштів з картрахунку та накладання арешту на кошти, що обліковуються на ньому, у ви­падках, передбачених законодавством, нарахування процентів (комісій та інших платежів за обслуговування клієнта), технічних помилок у роботі обладнання емітента, еквайра або процесингового центру.

Операції, у результаті яких виникає дебетове сальдо за карт­ковим рахунком, відображаються у бухгалтерському обліку за дебетом рахунків 2605 АП та 2625 АП.

У разі непогашення боргу за умови виникнення дебетового сальдо за картрахунком, яке не було обумовлене договором, установа банку застосовує штрафні санкції у розмірах, передба­чених тарифами банку та договором.

У разі виконання банком – основним членом платіжної системи функцій банку – агента з розрахунків за операціями з пла­тіжними картками між банками – членами платіжної системи, а також між банками, що не є членами платіжної системи, але бе­руть участь у розповсюдженні платіжних карток за агентськими угодами, банк – агент з розрахунків за результатами проведеного розрахунковим банком переказування та на підставі платіжних повідомлень платіжної системи виконує розрахунки.

Відповідно до правил платіжної системи розрахунковий банк може здійснювати облік та контроль за формуванням основними членами платіжної системи страхового фонду, призначеного для погашення платіжною організацією або розрахунковим банком заборгованості члена платіжної системи в разі його неплатоспро­можності.

Зазначені в бухгалтерському обліку операції відображаються відповідно до порядку формування та використання страхового фонду, визначеного правилами відповідної платіжної системи.