22.Поняття страхової виплати

Страхова виплата Sв може мати назву “страхове відшкодування” або “страхова сума”. При настанні страхового випадку за договорами майнового страхування та страхування відповідальності, страхувальнику або отримувачу виплачується страхове відшкодування. Обсяг виплачуваного страхового відшкодування не може перевищувати розміру прямої шкоди, завданої застрахованому майну при страховому випадку, якщо договором страхування не передбачена виплата страхового відшкодування у певному розмірі, який є нижче страхової вартості майна. У цьому випадку розмір виплачуваного страхового відшкодування скорочується пропорційно відношенню страхової суми до страхової вартості майна, якщо договором страхування не передбачене інше. Якщо страхувальник уклав договори страхування майна з декількома страховиками на суму, що перевищує страхову вартість майна (подвійне страхування), то страхове відшкодування, яке він одержує від усіх страховиків – учасників страхування цього майна, не може перевищувати страхової вартості цього майна. При цьому кожний із страховиків виплачує страхове відшкодування у розмірі, що пропорційний відношенню страхової суми за укладеним з ним договором страхування до загальної страхової суми за всіма укладеними цим страхувальником договорами страхування зазначеного майна. За договором особистого страхування страховиком виплачується страхова сума (або її певна частка) . Інакше вона ще називається страховим забезпеченням. При настанні страхового випадку за договором особистого страхування (заподіяння шкоди життю, працездатності, здоров’ю фізичної особи), страхова виплата у вигляді страхової суми або її частини (страхового забезпечення) здійснюється страхувальнику, застрахованій особі або отримувачу (наприклад, у разі смерті застрахованої особи) . Розглянемо умови вибору умов страхового зобов’язання, а саме страхової вартості, страхової суми, можливого обсягу завданої шкоди (як прямої, так і непрямої) і терміну здійснення страхової виплати, за яких досягається максимальна ефективність страхового зобов’язання. В якості показника цієї ефективності приймемо інтегральний показник збитковості Qзб за формулою: Цей показник вимірюється площею заштрихованої фігури на рис. 1.12, причому для t >?B можливі наступні випадки, що обумовлюються розміром суми страхової виплати SB: 1. При оптимальному розмірі виплати SB, достатньому для остаточної компенсації завданого збитку, величина Uc(t) останнього зменшується до 0 в момент ?М < ?К (варіант 1 на рис. 1.12). При цьому розмір Qзб згідно умови (1.3) не перевищує критичного розміру Qзбкр показника збитковості, встановленого відповідно до умови досягнення повної мінімізації завданого збитку у момент ?М < ?К. 2. При розмірі виплати SB, недостатньому для остаточної компенсації завданого збитку, розмір Uc(t) останнього при t > ?К зменшується, але залишається суттєвим (варіант 2), або продовжує зростати у часі (варіанти 3 або 4). За цих умов немає оптимального страхового захисту, тому що: • термін мінімізації збитків перевищує критичний строк ?К (для варіантів 3 або 4 такого строку зовсім немає, тобто збитки не мають тенденції до зменшення в майбутньому); • величина Qзб суттєво перевищує розмір Qзбкр. При цьому можливі варіанти 3 або 4, для яких Qзб > ? за умови t > ?. Повнота страхового захисту передбачає, що повна компенсація сумарного завданого збитку повинна здійснюватися за умови SB = Uc(?в) для будь-якого моменту часу t. Це виконується тільки при максимальному наближенні п. В до п. А, тобто за наступних умов: 1 – розмір страхового захисту необхідно вибирати в обсязі не менше прямого збитку SB ? Uc(п); 2 – встановлювати мінімальний час здійснення страхової виплати (?f > 0). Слід відзначити особливості механізмів установлення страхової суми та її виплати при особистому страхуванні. У договорі добровільного особистого страхування страхова сума встановлюється страхувальником за згодою із страховиком. Виплата за договором особистого страхування здійснюється страхувальнику або третій особі незалежно від сум, що належать їм за іншими договорами страхування, а також за соціальним страхуванням, соціальним забезпеченням й у порядку відшкодування шкоди. Страхова сума (її частина) за особистим страхуванням, що належить застрахованій особі (або отримувачу страхової суми у випадку смерті застрахованої особи), до складу спадкового майна цієї особи не включається. Рис. 1.12. Вплив обсягу страхової виплати SB і строку затримки її виконання ?f на розмір показника збитковості Qзб: ?м – строк повної мінімізації завданого збитку (для випадку 1); ?0 – строк настання страхового випадку; ?к – критичний строк мінімізації збитків.