Нормативи ліквідності банку

До високоліквідних активів під час розрахунку нормативу миттєвої ліквідності включаються готівкові кошти, кошти на кореспондентському рахунку банку в НБУ та кошти, які обліковуються на кореспондентських рахунках, що відкриті в інших банках.

До поточних зобов'язань банку під час розрахунку нормативу миттєвої ліквідності включаються кошти на кореспондентському рахунку НБУ, кошти, які обліковуються на кореспондентських рахунках інших банків, кошти Державного бюджету України та інших фондів України, кошти на вимогу суб'єктів господарювання, фізичних осіб і небанківських фінансових установ, строкові кошти суб'єктів господарювання, фізичних осіб і небанківських фінансових установ, кінцевий строк погашення яких настав, прострочена заборгованість за строковими вкладами (депозитами) інших банків, транзитні рахунки за операціями з клієнтами банку та за іншими розрахунками.

Аналіз ліквідності банку може здійснюватись за допомогою методу коефіцієнтів, які характеризують рівень забезпеченості банку ліквідними засобами. У процесі аналізу значення обчислених коефіцієнтів порівнюються з нормативами, середньогалузевими показниками або з рівнем, який визначений банками на базі практичного досвіду. Результати порівняльного аналізу дають змогу виявити загальні тенденції зміни ліквідності банку й імовірність виникнення проблемних ситуацій, а також вжити відповідних заходів щодо поповнення ліквідних активів або реструктуризації балансу.

У процесі аналізу ліквідності банк може додатково використовувати й інші коефіцієнти [1, с. 467]. Орієнтовний набір коефіцієнтів ліквідності, алгоритм їх розрахунку та оптимальне значення подані в таблиці 1.3.

Оскільки використання лише нормативів ліквідності для аналізу ліквідності банку не дають повної та точної оцінки, тому кожному банку слід мати власну методику як щодо визначення граничних та оптимальних показників, так і щодо розроблення плану підтримання ліквідності в банку, особливо в разі виникнення кризових ситуацій.

Таблиця 1.3.