logo
Банк система

8. Міжнародні операції комерційних банків.

Міжнародні фінансові операції – це операції з фінансовими активами, якими обмінюються суб'єкти різних країн з метою використання переваг глобалізації світової економіки. Такі операції здійснюються з метою надання та споживання фінансових послуг. До них належать послуги банківських установ, страхових компаній, проведення операцій з емісії цінних паперів та ін.

До основних напрямів проведення міжнародних фінансових операцій належать:

– проведення валютних операцій;

– залучення іноземних інвестицій;

– мобілізація іноземних кредитів;

– проведення страхування за участю іноземних страхових компаній;

– надання фінансової допомоги.

Такі операції здійснюються з використанням різних форм міжнародних розрахунків, найважливішими з яких є: інкасо, акредитиви та банківські перекази.

Зовнішньоекономічна діяльність здійснюється з використанням таких операцій:

– експорту та імпорту товарів, капіталів і робочої сили;

– надання послуг іноземним суб'єктам (виробничих, транспортних, страхових, консультаційних, посередницьких, агентських, консигнаційних, управлінських, туристських, аудиторських та ін.);

– розвитку кооперації з іноземними суб'єктами (наукової, технічної, виробничої, учбової та ін.);

– операцій з фінансовими інструментами;

– надання кредитів та проведення розрахункових операцій;

– спільної підприємницької діяльності;

– обміну нематеріальними об'єктами власності (ліцензіями, патентами, ноу-хау, торговельними марками та ін.);

– організації виставок, аукціонів, торгів, конференцій;

– товарообмінних (бартерних) операцій;

– організації орендних та лізингових операцій;

– придбання, продажу та обміну валютних цінностей;

– проведення роботи фізичними особами на контрактній основі (в Україні і за її межами);

– інших видів операцій.

Міжнародні розрахунки – це система виконання грошових вимог і зобов'язань, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності на основі обміну відповідними об'єктами. Це розрахунки за експортно-імпортними операціями, що супроводжують рух капіталів, за потоками інвестицій, за формуванням резервів та ін. Міжнародні розрахунки можуть проводитися як в готівковій, так і в безготівковій формах.

У світовій практиці використовують такі форми міжнародних розрахунків:

– інкасо;

– акредитиви;

– банківський переказ;

– векселі;

– банківська гарантія;

– бартер (взаємна передача товарів, послуг);

– інші форми.

Міжнародні фінансові операції проводяться згідно з умовами валютного регулювання, здійснення митних платежів та оподаткування, установлених законодавством країни та міжнародними угодами. Валютним регулюванням установлюються умови проведення фінансових операцій резидентів та нерезидентів з використанням національної та іноземних валют. До таких умов, зокрема, належать: порядок установлення валютних курсів, придбання та використання іноземної валюти, відкриття та використання валютних рахунків в іноземних та , вітчизняних банках, створення і використання валютних фондів, організації торгівлі валютними цінностями та ін.