18. Порядок утворення банку і організація його діяльності.

Відповідно до зазначеного законодавства банки в даний час можуть створюватися лише у вигляді відкритого акціонерного товариства, або кооперативного банку, за участю юридичних й фізичних осіб, резидентів та нерезидентів, а також держави в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів. Учасниками банку не можуть бути юридичні особи, в яких банк має істотну участь (володіє 10 або більше відсотками статутного капіталу), об’єднання громадян, релігійні та благодійні організації.

Першим кроком до створення банку є рішення кількох осіб про його заснування. Кілька осіб – не випадковий висновок, оскільки чинним законодавством України не передбачено право на існування приватного банку. Рішення про створення банку, приймається письмово і йому надають форму протоколу установчих зборів. Протокол установчих зборів (зборів учасників) повинен містити таку інформацію: місце та дату проведення зборів, їх правочинність, порядок денний, порядок голосування рішення про створення банку, прийняття статуту, обрання спостережної ради банку і ревізійної комісії, призначення голови правління (ради директорів), головного бухгалтера та членів правління банку (ради банку) та уповноваженої особи, відповідальної за реєстрацію банку інші положення відповідно до чинного законодавства.

Основною передумовою створення комерційного банку, є формування статутного капіталу - фонду коштів, що вносяться засновниками для забезпечення стабільності банку та виконання ним банківських операцій. Відповідно до чинного законодавства України статутний капітал існуючих банків має становити не менше як 5 млн. євро, а для новостворених банків – не менше як 10 млн. євро.

Формування та збільшення статутного капіталу комерційного банку здійснюється шляхом грошових внесків. Грошові внески резиденти України здійснюють у гривнях, а нерезиденти – в іноземній вільно конвертованій валюті або у гривнях.

Статутний капітал не може формуватися з непідтверджених джерел. Банк має отримати від учасників банку документи й відомості, потрібні для з’ясування джерел походження коштів, що спрямовуються на формування його статутного капіталу. Забороняється використовувати для формування статутного капіталу банку бюджетні кошти, якщо ці кошти мають інше цільове призначення, банківські метали, а також кошти, одержані в кредит та під заставу.

Для формування статутного капіталу новостворюваного банку в територіальному управлінні НБУ за місцем знаходження комерційного банку відкривається накопичувальний рахунок, на який кожний учасник вносить визначену установчими документами частку статутного капіталу. Підставою для відкриття накопичувального рахунку є установчий договір учасників і заява на відкриття рахунку.

Під час формування статутного капіталу банку з іноземним капіталом кошти в іноземній валюті акумулюються іноземним учасником банку на накопичувальному рахунку, який відкривається в НБУ.

Тобто вся діяльність зі створення комерційного банку складається із декількох послідовних етапів. Спочатку засновники або їх організаційна група готують проекти всіх документів, необхідних для реєстрації. При цьому визначають організаційно-правову форму діяльності майбутнього банку, тобто господарське товариство, у вигляді якого він функціонуватиме. Далі засновники визначаються з тим, яку частку статутного капіталу вносить кожний із учасників у статутний фонд.

Після нагромадження необхідної суми статутного капіталу, учасники комерційного банку скликають установчі збори, за рішенням яких оформляються усі належні документи, необхідні для реєстрації банку.

Наступним етапом створення комерційного банку є його реєстрація.

Комерційний банк вважається створеним і набуває статусу юридичної особи з часу його реєстрації НБУ в Республіканській книзі реєстрації банків, валютних бірж та фінансово-кредитних установ. Засновниками КБ можуть бути українські та іноземні юридичні і фізичні особи.

Мінімальний розмір статутного фонду:

1) для банків з національним капіталом - не менше 1 млн. євро;

2) для банків з іноземним капіталом, якщо частка іноземного капіталу становить менше 50%, - не менше 5 млн. євро; якщо частка іноземного капіталу 50% і більше, - не менше 10 млн. євро;

3) якщо у формуванні статутного капіталу банку беруть участь підприємства з іноземними інвестиціями (спільні підприємства, частка іноземного капіталу в яких перевищує 50%) і частка таких підприємств у статутному капіталі банку становить 10% і більше, мінімальний розмір статутного фонду має бути не менше 3 млн. євро.

Частка будь-якого із засновників банку не повинна перевищувати 35% статутного фонду банку.

Внески засновників, акціонерів до статутного капіталу КБ здійснюються у грошовій формі в національній валюті України та вільно конвертованій іноземній валюті (для нерезидентів).

До моменту реєстрації комерційного банку статутний фонд повинен бути сплачений:

• для банків відкритого типу - в розмірі 30%,

• закритого типу - 50%. Після реєстрації банку зібрані кошти перераховуються з тимчасового рахунку КБ на кореспондентський рахунок.

Для реєстрації КБ орган управління банком (рада банку) або уповноважена установчими зборами особа у двотижневий строк після аудиторської перевірки фін стану засновників подає до регіонального управління НБУ за місцем створення банку такі документи:

• заяву про реєстрацію; • установчий договір;

• статут банку; • протокол установчих зборів;

•економічнеобґрунтування створення банку, включаючи розрахунковий баланс і розрахунок плану доходів, витрат та прибутку банку на кінець першого року його діяльності;

•висновок аудиторської організації про фінансовий стан і платоспроможність засновників банку;

•бухгалтерську і фінансову звітність акціонерів;

•документи про наявність професійно придатних перших керівних осіб банку; • копію платіжного документа про внесення плати за реєстрацію (100 неоподатковуваних мінімумів);

•копію звіту про проведення відкритої передплати на акції; • угоду про надання приміщення для розміщення банку (оренда не менше ніж на п'ять років); • установчі документи засновників, учасників банку; •копію свідоцтва про державну реєстрацію засновників; •копію рішення органів Антимонопольного комітету України про надання згоди на створення відповідного КБ.

Протягом наступних двох тижнів регіональне управління НБУ перевіряє зазначені документи і разом з висновком про доцільність створення банку передає їх до НБУ.

НБУ може відмовити у реєстрації КБ у разі:

1) Порушення порядку реєстрації КБ;

2) Невідповідності статуту та інших установчих документів чинному законодавству;

3) Незадовільного фінансового стану засновників;

4) Професійної непридатності рекомендованого керівництва банку;

5) Відсутності відповідної матеріально-технічної бази.

Комерційні банки можуть відкривати філії і представництва, які мають бути зареєстровані в НБУ.

Філія банку - це банківська установа, яка не є юридичною особою. Вона діє на підставі окремого положення, виступає від імені головного банку, має свій субкореспондентський рахунок і МФО, здійснює банківські операції на основі довіреності головного банку і дозволу, виданого регіональним управлінням НБУ за місцем знаходження філії.

Представництво банку - це установа банку, яка не є юр. особою,діє на підставі окр полож-ня, виступає від імені гол банку і ним фінансується, не має права здійснювати банк операції.

Теріторіально відокремлене безбалансове відділення б-ку здійснює лише розрахунково-касове обслуговування клієнтів та вкладні операції.

Ліцензування - це порядок видачі комерційним банкам, які набувають статусу юридичної особи, дозволу на здійснення деяких чи всіх банківських операцій. Перелік операцій, що підлягають ліцензуванню, визначається Законом України "Про банки і банківську діяльність". Існує 30 видів банківської діяльності, що підлягають ліцензуванню.

Основні з них такі: 1.Касове обслуговування клієнтів. 2.Інкасація грошових коштів та перевезення цінностей. 3.Збереження цінностей. 4.Ведення рахунків клієнтів і банків-кореспондентів. 5.Проведення операцій з касового виконання Державного бюджету України. 6.Надання та отримання кредитів на міжбанківському ринку. 7.Кредитування юридичних і фізичних осіб. 8.Лізинг і факторинг. 9.Вкладення коштів у статутні фонди інших юридичних осіб. 10. Залучення депозитів юридичних і фізичних осіб. 11. Емісія цінних паперів. 12.Залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України та міжнародних ринках. 13.Операції з банківськими металами на валютному ринку України та міжнародних ринках. 14.Фінансування кап вкладень. 15.Видача гарантій, поручительств. 16. Купівля, продаж цінних паперів та операції з ними. 17. Довірчі операції.

Комерційні банки мають право здійснювати операції тільки після отримання відповідної ліцензії НБУ.

Новоствореному КБ надають ліцензію в разі дотримання таких умов:

1)на час прийняття рішення зареєстрований статутний капітал банку повинен бути повністю сплачений; 2)наявність професійно придатних керівних осіб банку; 3)наявність підрозділу, що виконує відповідні банківські операції; 4)наявністьпідрозділу внутрішнього аудиту, укомплектованого професійно придатними кваліфікованими кадрами; 5)наявність внутрішніх нормативних документів банку, що регламентують відповідні операції; 6)забезпеченість необхідним банківським обладнанням; 7)відповідність приміщення банку вимогам НБУ; 8)наявність угоди про оренду приміщення на строк не менше 5 років або свідоцтва на право власності.

Крім додержання загальних умов для отримання ліцензії, НБУ встановив особливі вимоги. Вони стосуються наявності:

1)технічних умов (для касових операцій - відповідним чином обладнані приміщення, належна організація охорони і т. д.);

2)відповідного розміру статутного фонду;

3)відповідної кваліфікації працівників;

4) відповідного строку діяльності банку;

5)відповідних внутрішніх регламентуючих ту чи іншу операцію документів;

6)задовільної діяльності КБ.

Для розширення ліцензії банку необхідно врахувати такі додаткові умови:

1) статутний капітал діючого банку повинен бути зареєстрований і фактично сплачений у розмірі, не меншому за встановлений НБУ;

2) відповідність формування резервного фонду банку вимогам законодавства та НБУ;

3)відповідність формування фонду гарантування вкладів фізичних осіб вимогам законодавства та нормативним актам НБУ;

4) відпо-сть формування резерву покриття можливих втрат за банківськими позичками законодавству України та нормативним актам НБУ; 5) дотримання банком економічних нормативів за попереднє півріччя;

6) сума сумнівних та безнадійних кредитів не повинна перевищувати розміру фактично сформованого резерву на покриття можливих втрат за позичками банку;

7) наявність позитивного висновку зовнішнього аудитора про діяльність банку за попередній звітний рік.