78. Розгром і капітуляція Японії. Закінчення другої світової війни.

Під час перерви між двома частинами Потсдамської кон­ференції - 26 липня 1945 р. - була опублікована Пот­сдамська декларація США, Англії й Китаю, в якій вони закликали Японію капітулювати й попереджали, що від­мова Токіо призведе до цілковитого розгрому Японії й знищення її збройних сил.

У Потсдамській декларації визначалася політика со­юзників щодо Японії після її капітуляції: демілітаризація й демократизація країни, роззброєння армії, тимчасова окупація її території, суворе покарання воєнних злочин­ців, виплата репарацій та ін.

Прем'єр-міністр Японії генерал Судзукі 28 липня від­хилив ультиматум союзних держав і висловився за про­довження затяжної війни. Це робило вступ Радянського Союзу у війну проти Японії неминучим.

Між СРСР і Японією ІЗ квітня 1941 р. був укладений договір про нейтралітет. Під час війни Японія кілька ра­зів збиралася порушити свій нейтралітет і напасти на СРСР. Так було восени 1941 р., але у зв'язку з розгромом німецько-фашистських військ під Москвою Токіо переніс напад на весну 1942 р. В кінці 1942 р. японський уряд че­кав тільки падіння Сталінграда, щоб здійснити напад на СРСР. Протягом 1942 р. війська Японії вчинили 96 пору­шень радянських кордонів. За 1941—1945 рр. японці захо­пили й потопили18 радянських торговельних кораблів, завдали збитків Радянському Союзові на суму 637 млн. крб. Упродовж усієї війни японське посольство в Москві постачало Берліну через Токіо інформацію про Радян­ський Союз. На кордонах Радянського Союзу Японія тримала Квантунську армію (у серпні 1945 р. — понад 800 тис. солдатів, 1000 танків та 1500 літаків) і близько 400 тис. солдатів військ, підлеглих Маньчжоу-Го та Внутріш­ній Монголії. Тож СРСР мусив навіть у найтяжчі роки війни тримати на Далекому Сході до 40дивізій і Тихо­океанський флот.

5 квітня 1945 р. Радянський Союз повідомив Японію про денонсування пакту про нейтралітет (згідно з цим пактом обидві сторони мали право це зробити після 4-х років його дії).

8 серпня 1945 р. о 17-й годині японському послу в Москві Н. Сато була вручена заява радянського уряду для передання в Токіо. В заяві підкреслювалося, що Японія відхилила ультиматум США, Англії та Китаю і «виявила­ся єдиною великою державою, яка все ще виступає за продовження війни». Бажаючи «наблизити мир, урятува­ти народи від дальших жертв і страждань». Радянський Союз приєднався до Потсдамської декларації США, Ан­глії та Китаю і з 9 серпня 1945 р. вважав себе в стані вій­ни з Японією. Цим самим СРСР прагнув прискорити за­кінчення другої світової війни (американське команду­вання ще планувало операції на 1946 р.), виконати зо­бов'язання перед союзниками й зробити свій внесок у визволення народів від японської окупації.

Вранці 9 серпня почалися воєнні дії радянських військ на кордонах з Маньчжурією й Північною Кореєю, на Са­халіні й Курильських островах. Радянський Союз виконав свою обіцянку, дану на Ялтинській конференції.

Перед цим — 6 серпня о 8.15 — американський літак скинув атомну бомбу на Хіросіму. Загинуло зразу понад 150 тис. чоловік і ще більше — в наступні роки. 9 серпня США скинули ще одну атомну бомбу на Нагасакі, яка знищила понад 70 тис. чоловік. Ці акції не мали ніякого стратегічного значення: Японія була готова капітулювати. «Було б помилкою, — писав пізніше Черчілль, — припус­кати, що долю Японії вирішила атомна бомба».

Багато політологів вважають, що таким чином уряд США помстився Японії за Перл-Харбор і одночасно за­грозливо попередив Радянський Союз. Англійський уче­ний М. Блекетт зазначив: «Вибухи атомних бомб у Япо­нії були не останнім актом другої світової війни, а пер­шим актом холодної дипломатичної війни проти Росії».

14 серпня імператор Японії повідомив союзників про свою згоду прийняти ультиматум Потсдамської деклара­ції. Відповідно до «Загального наказу № 1» Трумена від 15 серпня радянські війська мали прийняти капітуляцію японських військ у Маньчжурії, на Сахаліні та в Північ­ній Кореї (пізніше додано — і на Курильських островах), китайські війська — на Тайвані та в Індокитаї.

14 серпня Радянський Союз підписав з Китаєм дого­вір про дружбу й союз. Червона Армія (близько 60 диві­зій) на той час уже визволила велику частину територій, названих Труменом. Практично в перші ж дні війни піс­ля висадження радянських десантів у Мукдені та інших маньчжурських містах й захоплення штабу Квантунської армії радянські війська виконали своє завдання. В остан­ні дні, втративши понад 8 тис. солдатів і офіцерів. Черво­на Армія закінчила розгром японських військ на виділе­них територіях.

27 серпня американські війська почали висаджуватися в Японії (в Південній Кореї — 8 вересня).

2 вересня на борту американського лінкора «Міссурі» в Токійській затоці представник імператора і японського уряду М. Сігеміцу та представник імператорського гене­рального штабу генерал Юмецу підписали акт про безу­мовну капітуляцію Японії. Від імені союзників акт підпи­сали американський командуючий генерал Д. Макартур, представник СРСР генерал К. Деревянко та військові представники інших країн, які воювали проти Японії.