logo
Lektsiya_7

6. Аналіз операцій з банківськими металами

У сучасних грошових системах різних країн дорогоцінні метали як засіб платежу не виконують функції світових грошей, хоча й зберігають властивості монетарного активу, що використовується для розрахунків; перебувають в обігу на інвестиційних ринках; є дієвим інструментом захисту від інфляційних та політичних ризиків.

Надання комерційними банками клієнтам можливості придбання банківських металів дає змогу клієнтам надійно захистити власні кошти від інфляційних процесів.

До банківських металів відносять: золото, срібло, платину, паладій.

На внутрішньому ринку України банківські метали пере бувають в обігу у трьох формах: злитків, монет, виготовлених із дорогоцінних металів не нижче 950 проби, порошків. Злитки банківських металів поділяються на мірні (в обігу переважно на інвестиційному ринку) й стандартні (в основному використовуються для міжбанківських і міжнародних операцій). Ці види злитків відрізняються масою й пробою дорогоцінного металу.

Стандартні злитки – це злитки банківських металів, що відповідають стандартам якості, прийнятим Лондонською асоціацією ринку дорогоцінних металів та учасниками Лондонського ринку платини і паладію, або технічним умовам ГОСТ 28058-89, ГОСТ 28595-90, ГОСТ 12341-81, ГОСТ 12340-81, прийнятим Міждержавною радою зі стандартизації, метрології і сертифікації.

Мірні злитки – це злитки банківських металів масою до 1 кг, проба яких не менше 999.9 для золота, 999 – для срібла, 999.5 – для платини і паладію. Мірні злитки нині є основним інструментом операцій із банківськими металами на міжбанківському валютному ринку України, оскільки стандартні використовуються найчастіше центральними банками різних країн з метою зберігання національних резервів у сховищах.

Операції з банківськими металами та їх облік здійснюються уповноваженими банками окремо за кожним видом банківських металів (золото, срібло, платина і паладій):

• золото у стандартних злитках – у кількісних одиницях маси хімічно чистого металу, золото в мірних злитках і порошках – у кількісних одиницях лігатурної маси металу;

• срібло у стандартних і мірних злитках та порошках – у кількісних одиницях лігатурної маси металу;

• платина і паладій у стандартних і мірних злитках та порошках – у кількісних одиницях лігатурної маси металу;

• золото, срібло, платина і паладій у монетах, проби яких відповідають або перевищують проби, встановлені для мірних злитків відповідного банківського металу, – у кількісних одиницях лігатурної маси металу; нижчих проб, встановлених для мірних злитків відповідного банківського металу, – у кількісних одиницях маси хімічно чистого металу.

Інформація про масу банківського металу, розміщена на його злитку або викладена в документальному оформленні й обліку, може бути виражена у грамах чи в тройських унціях. Облікова вагова одиниця банківських металів, що використовується в Україні й в усьому світі, – тройська унція (31.1034807 г).

Банківські метали є валютною цінністю, однак не належать до категорії іноземної валюти.

Інформацію про обсяги проведення операцій з банківськими металами можна одержати із балансу банку. Банківські метали, що перебувають у сховищі банку, обліковуються на групі рахунків 3-го порядку ПО «Банківські метали». Депозитні операції з банківськими металами обліковуються за рахунками депозитів у порядку, встановленому для обліку іноземної валюти.

Банки здійснюють операції з банківськими металами на підставі генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій.

Банки мають право здійснювати на міжбанківському валютному ринку такі види операцій з банківськими металами:

а) відкриття металевих рахунків у Національному банку України, у банках та здійснення операцій за ними;

б) відкриття та ведення металевих рахунків інших банків, металевих рахунків юридичних осіб-резидентів (крім відокремлених підрозділів), фізичних осіб;

в) купівля-продаж за гривні;

г) конвертація одного банківського металу в інший;

ґ) залучення на вклади (депозити) клієнтів (крім банків);

д) залучення та розміщення міжбанківських депозитів;

е) надання та отримання міжбанківських кредитів;

є) надання кредитів резидентам - юридичним особам та фізичним особам - суб’єктам підприємницької діяльності;

ж) надання та отримання у заставу;

з) відповідальне зберігання у Національному банку, в банках, у власному сховищі;

и) перевезення.

Банки мають право здійснювати на міжнародних ринках такі види операцій з банківськими металами:

а) відкриття металевих рахунків у банках-нерезидентах та здійснення операцій за ними;

б) купівля-продаж за іноземну валюту;

в) залучення та розміщення міжбанківських депозитів;

г) надання та отримання міжбанківських кредитів;

ґ) надання та отримання у заставу;

д) відповідальне зберігання у банках-нерезидентах;

е) перевезення.

Основні переваги операцій із золотом для клієнтів:

Золоті зливки та монети також можуть виступати оригінальним нестандартним подарунком.

Щодня Національний банк України встановлює офіційні облікові курси банківських металів. Курси банківських металів установлюються залежно від кон'юнктури міжнародного і внутрішнього ринків (табл. 9.9).

Банком можуть установлюватися тарифи на проведення таких операцій із банківськими металами:

Ефективність проведення операцій із банківськими металами залежить від таких факторів: