6. Аналіз операцій з банківськими металами
У сучасних грошових системах різних країн дорогоцінні метали як засіб платежу не виконують функції світових грошей, хоча й зберігають властивості монетарного активу, що використовується для розрахунків; перебувають в обігу на інвестиційних ринках; є дієвим інструментом захисту від інфляційних та політичних ризиків.
Надання комерційними банками клієнтам можливості придбання банківських металів дає змогу клієнтам надійно захистити власні кошти від інфляційних процесів.
До банківських металів відносять: золото, срібло, платину, паладій.
На внутрішньому ринку України банківські метали пере бувають в обігу у трьох формах: злитків, монет, виготовлених із дорогоцінних металів не нижче 950 проби, порошків. Злитки банківських металів поділяються на мірні (в обігу переважно на інвестиційному ринку) й стандартні (в основному використовуються для міжбанківських і міжнародних операцій). Ці види злитків відрізняються масою й пробою дорогоцінного металу.
Стандартні злитки – це злитки банківських металів, що відповідають стандартам якості, прийнятим Лондонською асоціацією ринку дорогоцінних металів та учасниками Лондонського ринку платини і паладію, або технічним умовам ГОСТ 28058-89, ГОСТ 28595-90, ГОСТ 12341-81, ГОСТ 12340-81, прийнятим Міждержавною радою зі стандартизації, метрології і сертифікації.
Мірні злитки – це злитки банківських металів масою до 1 кг, проба яких не менше 999.9 для золота, 999 – для срібла, 999.5 – для платини і паладію. Мірні злитки нині є основним інструментом операцій із банківськими металами на міжбанківському валютному ринку України, оскільки стандартні використовуються найчастіше центральними банками різних країн з метою зберігання національних резервів у сховищах.
Операції з банківськими металами та їх облік здійснюються уповноваженими банками окремо за кожним видом банківських металів (золото, срібло, платина і паладій):
• золото у стандартних злитках – у кількісних одиницях маси хімічно чистого металу, золото в мірних злитках і порошках – у кількісних одиницях лігатурної маси металу;
• срібло у стандартних і мірних злитках та порошках – у кількісних одиницях лігатурної маси металу;
• платина і паладій у стандартних і мірних злитках та порошках – у кількісних одиницях лігатурної маси металу;
• золото, срібло, платина і паладій у монетах, проби яких відповідають або перевищують проби, встановлені для мірних злитків відповідного банківського металу, – у кількісних одиницях лігатурної маси металу; нижчих проб, встановлених для мірних злитків відповідного банківського металу, – у кількісних одиницях маси хімічно чистого металу.
Інформація про масу банківського металу, розміщена на його злитку або викладена в документальному оформленні й обліку, може бути виражена у грамах чи в тройських унціях. Облікова вагова одиниця банківських металів, що використовується в Україні й в усьому світі, – тройська унція (31.1034807 г).
Банківські метали є валютною цінністю, однак не належать до категорії іноземної валюти.
Інформацію про обсяги проведення операцій з банківськими металами можна одержати із балансу банку. Банківські метали, що перебувають у сховищі банку, обліковуються на групі рахунків 3-го порядку ПО «Банківські метали». Депозитні операції з банківськими металами обліковуються за рахунками депозитів у порядку, встановленому для обліку іноземної валюти.
Банки здійснюють операції з банківськими металами на підставі генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій.
Банки мають право здійснювати на міжбанківському валютному ринку такі види операцій з банківськими металами:
а) відкриття металевих рахунків у Національному банку України, у банках та здійснення операцій за ними;
б) відкриття та ведення металевих рахунків інших банків, металевих рахунків юридичних осіб-резидентів (крім відокремлених підрозділів), фізичних осіб;
в) купівля-продаж за гривні;
г) конвертація одного банківського металу в інший;
ґ) залучення на вклади (депозити) клієнтів (крім банків);
д) залучення та розміщення міжбанківських депозитів;
е) надання та отримання міжбанківських кредитів;
є) надання кредитів резидентам - юридичним особам та фізичним особам - суб’єктам підприємницької діяльності;
ж) надання та отримання у заставу;
з) відповідальне зберігання у Національному банку, в банках, у власному сховищі;
и) перевезення.
Банки мають право здійснювати на міжнародних ринках такі види операцій з банківськими металами:
а) відкриття металевих рахунків у банках-нерезидентах та здійснення операцій за ними;
б) купівля-продаж за іноземну валюту;
в) залучення та розміщення міжбанківських депозитів;
г) надання та отримання міжбанківських кредитів;
ґ) надання та отримання у заставу;
д) відповідальне зберігання у банках-нерезидентах;
е) перевезення.
Основні переваги операцій із золотом для клієнтів:
вкладення коштів у банківські метали це надійний засіб захисту від інфляції;
анонімність при придбанні банківських металів;
золото має найвищу пробу 999,9;
купуючи банківські метали, на відміну від ювелірних виробів, сплачується лише вартість металу і при цьому відсутній податок на додану вартість;
можливість отримати прибуток при зростанні ціни на світовому ринку;
банківські золоті зливки займають мало місця і зручні при транспортуванні.
Золоті зливки та монети також можуть виступати оригінальним нестандартним подарунком.
Щодня Національний банк України встановлює офіційні облікові курси банківських металів. Курси банківських металів установлюються залежно від кон'юнктури міжнародного і внутрішнього ринків (табл. 9.9).
Банком можуть установлюватися тарифи на проведення таких операцій із банківськими металами:
відкриття закриття рахунка;
зарахування на рахунок (прийом)/списання з рахунка (видача) банківських металів;
переказ на інші рахунки;
видача виписок, довідок про рух банківських металів за рахунком.
Ефективність проведення операцій із банківськими металами залежить від таких факторів:
рівень тарифів;
обсяг реалізованих послуг з купівлі-продажу банківських металів,
одержання процентних прибутків від надання банківських металів у кредит;
доходи від інших операцій із банківськими металами.
- Тема 7. Аналіз банківських послуг
- Значення, інформаційне забезпечення і задачі аналізу банківських послуг
- Аналіз розрахункових і касових послуг
- Аналіз операцій банку з банківськими платіжними картками
- 4. Аналіз трастових послуг
- Аналіз депозитарних послуг
- 6. Аналіз операцій з банківськими металами
- 7. Аналіз операцій з надання в оренду індивідуальних банківських сейфів
- 8. Послуги банку з обслуговування вексельного обороту