Діагностика фінансової кризи із застосуванням дискримінантного аналізу

Оцінка санаційної спроможності підприємства здійснюється шляхом розрахунку та інтерпретації інтегрального показника фінансового стану. Здатність позичальника обслуговувати залучені позики визначається на основі розрахунку поточного та прогнозного коефіцієнта покриття боргу.

Методичною основою визначення інтегрального показника фінансового стану є методологія багатофакторного дискримінантного аналізу. Базовий алгоритм багатофакторної дискримінантної функції для розрахунку інтегрального показника має такий вигляд:

Z = а₁X₁ + а₂X₂ + а₃X₃ + а₄X₄ + а₅X₅ + аnXn – a₀,

де Z – інтегральний показник фінансового стану;

X₁, X₂ .....Xn – незалежні змінні дискримінантної функції (фінансові індикатори);

а1, а2....... аn - параметри дискримінантної функції (вагомість впливу окремих індикаторів на загальний інтегральний показник фінансового стану);

а₀ – вільний член дискримінантної функції.

Інтегральний показник фінансового стану бенефіціара обчислюється з використанням дискримінантних моделей, наведених у таблиці 3. Вибір моделі інтегральної оцінки залежить від виду діяльності підприємства. Для цілей аналізу слід розраховувати інтегральний показник за три останні календарні роки та останній звітний період.

Значення інтегрального показника є результатом розв'язку дискримінантної функції, незалежними змінними в якій є окремі коефіцієнти, що характеризують різні параметри фінансового стану підприємства. Комбінація фінансовий індикаторів, включених у дискримінантну модель залежить від виду діяльності підприємства.

Фінансові коефіцієнти для дискримінантної функції розраховуються на підставі фінансової звітності. Порядок обчислення фінансових коефіцієнтів-індикаторів, що використовуються для розрахунку інтегрального показника наведено в таблиці 4.

Висновок про фінансовий стан підприємства робиться на основі економічної інтерпретації отриманих значень інтегрального показника (Z) та коефіцієнта покриття боргу. Коефіцієнта покриття боргу вважається достатнім, якщо його значення складає 1,35 і вище.

Якість фінансово стану бенефіціара оцінюється за такою шкалою:

Z1 – фінансовий стан позичальника є стійким.

Z2 – зона невизначеності з позитивною динамікою.

Z3 – зона невизначеності з негативною динамікою.

Z4 – поганий фінансовий стан, що має ознаки загрози банкрутства позичальника.

Z5 – незадовільний фінансовий стан, що має ознаки банкрутства або високого рівня загрози банкрутства позичальника.

При підготовці висновків про якість фінансового стану підприємства ураховують значення інтегрального показника за останній аналізований період. У разі неможливості здійснення однозначних висновків на основі інтегрального показника за останній аналізований період вивчається динаміка інтегральних показників за попередні періоди.

Порядок інтерпретації інтегрального показника залежно від виду економічної діяльності підприємства та віднесення його до певного класу наведено в таблиці 5.

Таблиця 3