14. Проблемні кредити і заходи щодо реструктуризації простроченої заборгованості

Проблемними кредитами – називають такі за якими своєчасно не проведені один чи кілька платежів, значно знизилась ринкова вартість забезпечення, виникли обставини за яких банки мали сумнів щодо повернення суми позики.

Основними напрямки роботи банку по роботі з проблемними кредитами:

1. теоретичний, пов'язаний з аналізом сформульованої роботи.

2. прикладний – метою якого є створення відповідних організаційних структур для реалізації намічених програм по роботі з проблемними активами.

Теоретичний аналіз передбачає – це вибір системи показників які найбільш адекватно відображають її стан, вибір методів її дослідження, розробка інструментів зручних для її вирішення.

Показники що відображають стан позичкової банківської заборгованості:

• поточна позичкова заборгованість ( ППЗ) – це позичкова заборгованість по основному боргу термін платежу по якій не настав.

• Прострочена позичкова заборгованість – позичкова заборгованість по основному боргу не погашена позичальником у встановлені кредитним договором терміни.

• Загальна позичкова заборгованість (ЗПЗ)- сума ППЗ і простроченої позичкової заборгованості на дату аналізу.

• Показник питомої ваги простроченої заборгованості – співвідношення між простроченою позичковою заборгованість та ЗПЗ, що множиться на 100%.

Основні завдання, що стоять перед підрозділами проблемних активів ( ППА):

1. здійснення комплексу заходів щодо повернення заборгованості.

2. супроводи від активів від стадій переходу в групи проблеми до одержання конкретного результату.

3. здійснення організації обліку і контролю діяльності дочірніх структур банку, що залучаються до роботи з проблемними активами.

4. здійснення розрахунку нарах. і контролю за рухом сформованих резервів на можливі втрати по позичках .

ППА складається з 7-9 чоловіків підібраних за принципом спеціалізації ( керівник підрозділу, фахівець економічного профілю, фахівець бухгалтерського обліку, кредитного профілю, податкового профілю, юрист арбітражного профілю, фахівець технічного профілю)

Типові схеми погашення проблемної заборгованості:

• схема першого типу – прострочена заборгованість погашається одноразово без додаткового кредитування і переведення її на третю особу але з використанням дебіторської заборгованості.

• Схема другого типу – сума простроченої заборгованості погашається позичальником коштами отриманими за реалізовану продукцію від кредитоспроможної зацікавленої третьої особи, що одержує в свою чергу кредит в банку. Дана схема може бути реалізована за наявності у позичальника на складі товарів що користуються попитом або можливостей для їх виробництва і у випадку від реалізації буде еквівалентний величині простроченої заборгованості.

• Схема третього типу – прострочена заборгованість перетворюється в термінову позичкову або дебіторську заборгованість шляхом переведення боргу на юридичну особу діяльність якої контролюється банком при цьому зазначена юридична особа одержує деяке майно позичальника експлуатуючи яке можна отримати кошти достітні для погашення позичкової заборгованості.

Умови:

1. у позичальника в наявності є майно експлуатація якого дозволяє отримати кошти достатні для погашення кредиту.

2. існує юридична особа діяльність якої контролюється банком, а також має технічні можливості для експлуатації і продажу майна, а також можливість прийняти необхідне майно на свій багаж.

3. вироблена продукція користується попитом на ринку, а саме майно при необхідності може бути продане за прийнятою ціною.

Методи щодо реструктуризації банківських кредитів:

• викуп проблемних і безнадійних банківських активів уповноваженими структурними одиницями з метою подальшого управління ними, такий захід може здійснюватись централізовано ( створення державою спеціалізованої установи з викупу та управління проблемними активами усієї банківської системи) та децентралізовано (створення в організ. структурі банку окремого підрозділу).

• Зниження % ставок

• пролонгація строків кредитування

• Конвертація валютних кредитів

• Кредитні канікули