Вступ

Актуальність теми дослідження. Докорінні зміни, що відбуваються в усіх сферах суспільного життя, складні процеси трансформації держави, її переходу до ринкових відносин вимагають глибокого політичного, соціально-економічного та наукового усвідомлення обєктивності цих процесів, реформування системи всіх сфер соціально-економічного життя, побудови правової держави.

Важливою складовою здійснюваних економічних перетворень є розвиток банківської системи ринкового типу, формування її правових засад, як обовязкової умови ефективної економіки.

Банківська система як важливий елемент економіки сучасної держави, справляє значний і різнобічний вплив на суспільство. Вона не тільки акумулює вільні кошти та залучає їх у обіг, але й перерозподіляє грошовий капітал - цей важливий елемент розрахунково-платіжного механізму господарської системи країни.

Центральні банки створені та функціонують у багатьох країнах. Вони відрізняються за назвами, порядком утворення, обсягом повноважень. Проте, незважаючи на певні обєктивні відмінності, центральним банкам притаманні спільні риси. Центральний банк характеризується подвійною правовою природою: з одного боку, він є органом державної влади, уповноваженим здійснювати державне управління в сфері банківської діяльності, а з іншого, - банківською установою, яка здійснює банківські операції, виступає кредитором останньої інстанції для інших банків.

Правовий статус центральних банків характеризується такими основними чинниками:

рівнем нормативно-правового закріплення;

ступенем самостійності (незалежності) в системі органів державної влади;

характером взаємовідносин з іншими банками та фінансово-кредитними установами.

Центральні банки - це юридичні особи, що мають особливий статус, відмітна ознака якого - відособленість майна банку від майна держави. Хоч формально це майно перебуває у державній власності, центральний банк наділений правом розпоряджатися ним як власник. Цим центральний банк відрізняється від державного банку, майно якого повністю контролюється державою.

Дослідження свідчать, що за своїм правовим статусом центральний банк має бути незалежною і впливовою установою, яка здійснює грошово-кредитне регулювання на основі закріплених за ним законом повноважень та забезпечує надійність і стабільне функціонування кредитно-банківської системи. Однак у реальних умовах незалежність багатьох центральних банків виявляється обмеженою, зокрема у результаті конфліктів, що виникають через протиріччя між задекларованими урядом завданнями економічної політики і необхідністю підтримки стабільності національної грошової одиниці.

Правовий статус Національного банку України визначений, в першу чергу, Конституцією України та Законом України "Про Національний банк України".

Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність дослідження курсової роботи.

Обєктом дослідження курсової роботи є суспільні відносини, що стосуються сфери діяльності банківської системи України.

Предмет дослідження - правовий статус Національного банку України.

Метою курсової роботи є дослідження правового статусу Національного банку України.

Мета роботи передбачає виконання таких завдань:

визначити теоретичні засади дослідження правового статусу Національного банку України;

здійснити аналіз особливостей правового статусу Національного банку України;

дослідити правові засади організації банківського нагляду та застосування юридичної відповідальності за порушення банківського законодавства.

Практичне значення. Практичне значення курсової роботи полягає в можливості застосування матеріалу роботи при підготовці семінарських занять, а також використання матеріалу у подальшій науковій роботі.