2.3 Банківська система Німеччини

В 1857 - утворився Німецький Федеральний банк - бундесбанк. Керівні органи - Рада Центрального банку (Заг. управління Віце-Президент, Президент). Директорат приводить в дію рішення ради, підтримує звязки з державними установами, виконує операції на відкритому ринку (операції повязані з цінними паперами).

Крім цього. В Німеччині існують Центральні банки земель, що виконують всі банківські операції.

Банківська система Німеччини представлена:

· Центральним банком;

· Комерційним банками;

· Іпотечними банками;

· Ощадбанками.

Найбільші комерційні - Дойче банк; Дрезден банк; Комерційний банк, де розміщу більше 50% вкладів.

Незалежність Німецького федерального банку схвалюється більшістю європейських країн. У 1993 році Французький національний банк був перебудований з урахуванням німецького досвіду.

Головним завданням Бундесбанку, як і більшості центральних банків в інших країнах, є поряд з монопольним правом на випуск банкнот, забезпечення стабільності валюти, яка використовується для покупки товарів. З цією метою Бундесбанк регулює грошовий обіг, обсяг і умови кредитування економіки. У його розпорядженні знаходиться ряд валютно-політичних інструментів, питання про використання яких вирішується Бундесбанком самостійно.

Дослідження діяльності Бундесбанку з боку міжнародних фахівців засвідчує дієвість його політики щодо впливу на грошовий ринок, ліквідність кредитних установ, обсяги кредитування для підприємств.

Потреби населення та національної економіки в банківських послугах, створення умов для стабілізації та зростання економіки задовольняють на засадах здорової конкуренції комерційні банки. У Німеччині налічується більш як 4500 комерційних банків, які належать до категорії універсальних, а також більш як 200 спеціалізованих банків (іпотечні банки, будівельні, ощадні каси і т.п.).

На відміну від англосаксонської системи, в якій банки спеціалізуються на вузькому діапазоні операцій (наприклад, на торгівлі цінними паперами), в банківській системі Німеччини переважають універсальні банки. Вони виконують різноманітні операції: ведення розрахункових рахунків, ощадних рахунків, видача кредитів, обмін валюти, торгівля цінними паперами, зберігання цінних паперів і т.п. Через банк в невеликому німецькому містечку клієнт може здійснювати операції на біржі в Чикаго, Токіо і т.п.

Широкий спектр операцій дає можливість зменшити фінансовий ризик і надає банку великої гнучкості і стійкості. Банки отримують доходи, беручи з клієнтів плату за послуги та операції. Банки вкладають також свій капітал в комерційні угоди, прибуток від яких представляє значну частину доходів банку.

Отже, можна сказати, що банківська система провідних країн світу систематизованою, упорядкованою та централізованою структурою . Приклад розвитку банківської системи США є гарною перспективою розвитку вітчизняної банківської системи, так як система федерально-резервних та регіонально-резервних фондів показала свою ефективність на протязі значного часу. [11,17]

банк економіка правовий