1.1.3 Вихід на зарубіжні ринки за допомогою IPO

А) Розміщення акцій на закордонних ринках

Випуск акцій з публічним розміщенням їх на іноземній біржі з подальшим їх продажем на зовнішніх ринках широкому колу інвесторів (IPO) - вищий пілотаж андеррайтерського мистецтва, опановувати яким українським емітентам необхідно вже сьогодні. Незважаючи на поодинокі випадки публічного розміщення акцій в Україну, Initial Public Offering (IPO) може стати «фішкою», що дозволить великим емітентам отримати серйозні додаткові ресурси. Інвестиційні банкіри сповнені оптимізму, вони впевнені, що в найближчі роки на ринку зявляться акції «нових» емітентів на $ 1-2 млрд., при цьому їх додаткова капіталізація складе $ 2-3 млрд. Правда, самі емітенти з IPO поки не поспішають. Готують баланси, придивляються, промацують.

Первинним публічним розміщенням цінних паперів, або IPO, називається публічний продаж акцій компаній на біржі широкому колу інвесторів, здійснюється вперше. Де-факто розміщення акцій додаткової або першої емісії припускає, що частина якогось бізнесу буде віддана новим акціонерам. Поява IPO почасти викликано тим, що домогтися залучення капіталу через кредитування або облігаційні позики вдається не завжди. Отримання позики передбачає його повернення. Продані на вільному ринку облігації необхідно погашати. Ті, що купили акції, природно, розраховують на курсове зростання. А гроші, отримані від розміщення акцій, повертати не потрібно. IPO є одним з ефективних і поширених способів залучення коштів для розвитку компанії. Іноді акції публічно розміщують не тільки на внутрішньому, але й на зовнішньому ринках. На зовнішньому ринку замість самих акцій підприємства часто продають похідні від них, так звані депозитарні розписки. Депозитарна розписка - цінний папір, випущений на іноземній (зовнішньому) ринку і що підтверджує право власності на відповідну кількість «внутрішніх» цінних паперів. Депозитарна розписка випускається, як правило, авторитетним депозитарним банком світового значення. Випуск депозитарних розписок має ряд переваг: розширює коло потенційно обізнаних інвесторів, зміцнює імідж і довіру до емітента. Розрізняють Американські депозитарні розписки - ADR (American Depositary Receipts), Європейські депозитарні розписки - EDR (European Depositary Receipts) і Глобальні депозитарні розписки - GDR (Global Depositary Receipts). Різниця - у географії їх розповсюдження: ADR мають вільний Хож ^ ня на фондовому ринку США, EDR - на фондовому ринку Європи, a GDR - на фондових ринках і США, і Європи.

Про плани щодо IPO не раз заявляли представники українських підприємств, але успішних проектів мало. Наприклад, 5-6 квітня 1999 Комісія з цінних паперів та фондовим біржам США затвердила програми випуску американських депозитарних розписок 1-го рівня на акції пяти українських емітентів: «Укрнафта», «Стирол», «Дніпроенерго», АТ «Нижньодніпровський трубний завод »і« Азовсталь ». Банком-депозитарієм в цих проектах виступив The Bank of New York, а місцевим зберігачем - 1NG Barings Ukraine.

Перше публічне розміщення акцій в IPO в Україні провів виробник соків. ВАТ «Вінніфрут». У 2000-2002 рр.. компанія внесла свої акції до лістингу ПФТС та успішно розмістила три випуски. Вперше на вільному ринку було залучено понад 64 млн. грн. З чуток, в процесі публічного розміщення справа трохи не запахло ворожої скупкою - один іноземний фонд був не проти прикупити контрольний пакет. Також відомо, що представники «Вінніфрут» вже вели з трьома німецькими біржами (Франкфуртської, Берлінської та Штутгартської) переговори про можливість внесення до лістингів депозитарних розписок на акції їх підприємства. Поки остаточне рішення про вихід на міжнародний ринок не прийнято. Стало відомо, що первинним публічним розміщенням своїх акцій на міжнародних ринках займеться і концерн «Галнафтогаз». Відомо, на якій біржі концерн буде розміщувати папери. Концерну умовно знадобиться залучити $ 50-100 млн., а з такими потребами необхідно йти на Празьку або Варшавську біржі.

У Росії більш успішно реалізуються програми виходу в IPO, приклади цього наведені в табл. 1.4.

Таблиця 1.4 - Історія успіху IPO в Росії

Так чому ж IPO цікаво всім емітентам (власникам бізнесу), і російським і українським в тому числі? По-перше, цей інструмент дозволяє залучити кошти без зобовязань щодо їх повернення в певному майбутньому (в цьому головна відмінність IPO від залучення позик). По-друге, у компанії, вперше виходить на публічний ринок акцій, зявляється можливість отримати більш-менш справедливе уявлення про власну вартості. Відповідно, власникам бізнесу стає набагато простіше взяти необхідний кредит під заставу акцій публічно «розкрученого» підприємства, ніж під заставу навіть контрольного пакету акцій не публічного підприємства. По-третє, немає сумнівів, що IPO - це посилення бренду, що особливо важливо для орієнтованих на роздріб компаній.