3. Проблеми та перспективи розвитку фінансового інжинірингу у банківський системі України

Як уже зазначалось фінансовий інжиніринг як процес створення нових фінансових інструментів можна умовно розбити на 2 групи:

група 1 -- фючерси, опціони і свопи, а також продукти, в основі яких лежать похідні цінні папери;

група 2 -- банківські акцепти, комерційні папери, єврооблігації, депозитарні розписки.

Розвиток цих груп був призупинений світовою фінансовою нестабільністю, а на інструменти 1 групи наклались також низка факторів, що гальмують їх розвиток в Україні та імплементацію у діяльність українських банків, а саме:

Ш Відсутність поглибленого комплексного вивчення сучасних теорій і практики їх функціонування ринку деривативів за кордоном

Ш Активній роботі на ринку термінових контрактів перешкоджає відсутність обґрунтованої законодавчої бази, яка відповідала б реальній економічній ситуації в Україні та загальноприйнятим у світовій практиці поняттям і регулятивним механізмам, що діють на ринку деривативів, починаючи від самого тлумачення фючерсного контракту до вирішення проблем мита й оподаткування (нині прибуток, який оподатковується, не зменшується на суму відємної варіаційної маржі) [13].

Ш Недостатність фінансових ресурсів та невміння працювати із форвардними та фючерсними контрактами.

Ш Курсові індекси можуть бути базисним активом опціонів і фючерсів у випадку присвоєння цим індексам офіційного статусу відповідно до нормативних вимог

Ш Досі не вирішено питання бухгалтерського обліку операцій із фючерсними контрактами та іншими похідними фінансовими інструментами [13].

Ш Відсутність розрахункових центрів для розрахунків за біржовими контрактами

Підґрунтям процесу формування в Україні ринку похідних фінансових інструментів є прийняття відповідних указів Президентом України та концепцій розвитку товарних біржових ринків. Проте успішна реалізація цього завдання неможлива без впровадження у біржову практику на міжбанківському валютному ринку власних фінансових інструментів, фючерсів і валюти, державних цінних паперів; безпосередньої участі українських інвесторів у міжнародних фючерсних ринках через укладення угод на провідних фючерсних біржах світу.

Отже, обґрунтовуючи вищезазначений матеріал, можна стверджувати, що стан розвитку ринку фінансових фючерсів та опціонів України є задовільним і вимагає суттєвих коректив та розробки нових підходів щодо шляхів його становлення.

Першочерговим завданням Національного банку України, Міністерства фінансів, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, для забезпечення нормального функціонування фючерсного ринку України, є не лише внесення змін у біржове та банківське законодавство, а й вироблення положення про розрахунково-клірингові установи всіх бірж і доручення їм виняткової діяльності щодо біржових розрахунків.

Що ж до 2 групи в умовах світової фінансової кризи зменшення попиту на банківські продукти та зниження доходів банків, на мою думку, необхідні зміни й у політиці продажу банківських продуктів. Так, для підвищення продажу продуктів банку необхідно зменшити роль традиційних каналів продажу, зокрема відділень, точок продажу та фінансових посередників у той час, як привабливість наступних нетрадиційних каналів, внаслідок відносно невеликих витрат на їх обслуговування та розширення кількості потенційних клієнтів, буде тільки зростати: інтернет-портали, фінансові інформаційні портали та сall-center. Так, зокрема, у січні-лютому 2009 р. провідний банк України УкрСиббанк припинив діяльність 100 відділень, причому деякі з них були адаптовані до центрів самообслуговування [14].

В умовах світової фінансової кризи виживають та досягають успіху ті банківські установи, що займаються бізнесом найефективнішим способом, досягаючи зниження витрат при збереженні високої якості продуктів. Однією з найсучасніших та найефективніших бізнес-моделей, що дають змогу банківській установі досягти реальних конкурентних переваг, є аутсорсінг. Він активно використовується у багатьох сферах діяльності, але особливе значення має в непромислових сферах, так обсяг ринку аутсорсінгу в США у 2005 році досягнув 25,7 млрд. дол. США” [15, c. 154].

Отже, у керівництва банку є широкий вибір механізмів фінансового інжинірингу для підвищення ефективності управління банківськими продуктами на кожній стадії управління продуктами банку: розробка та впровадження банківських продуктів (розробка універсальних депозитних продуктів, короткострокових депозитів, спеціальних програм із зовнішніми контрагентами, реструктуризація проблемної кредитної заборгованості, акційних пропозицій та програм лояльності). Що ж до банківської системи загалом, то в неї є значний потенціал для розвитку фінансово інжинірингу як національному так і на міжнародному фінансових ринках.