Розділ IV. Банківські операції з векселями

Операції банків з векселями.

Однією зі складових вексельного обігу є операції банків з векселями. Традиційно банки надають кредитні, гарантійні, комісійні та консалтингові послуги учасникам вексельного ринку, що робить обіг векселів більш прозорим та цивілізованим. Видача банками фінансових векселів -- це окрема тема.

Банки традиційно здійснюють з векселями таки види операції: активні, пасивні, розрахункові, комісійні та довірчі. Для усіх видів операцій притаманні певні фінансові ризики: операційні, курсові, регулятивні тощо. Активні операції потребують відволікання коштів, тому супроводжуються також кредитними ризиками, що пов`язані з можливістю неповернення коштів клієнтами. Під такі операції на вимогу Національного банку України банки мають створювати резерви на випадок можливих втрат коштів. Що також потребує відволікання з обігу вільних коштів для резервування.

До активних операцій банків з векселями відносяться:

- врахування та перерахування векселів - кредитна операція;

- акцептування векселів;

- авалювання векселів - гарантійна операція;

- видача гарантії в забезпечення векселя;

- видача кредитів під залог векселів;

- купівля векселів у портфель банку;

- операції РЕПО (купівлі банком векселя у клієнта з обов`язковим наступним зворотним викупом векселя клієнтом).

До пасивних операцій банків з векселями відноситься залучення грошових коштів клієнтів під фінансові векселі.

До розрахункових операцій банків з векселями відносяться операції, у яких векселі як платіжний інструмент видається, приймається або передається банком.

До комісійних та довірчих операцій банків з векселями відносяться:

- оплата банком як доміцілатом (особливим платником) векселів клієнта за кошт клієнта зі спеціального банківського рахунку, на якому ці кошти накопичуються;

- операцій з інкасування векселів та супроводжуючих їх документів;

- здійснення банком функцій розрахункової палати (прийняття векселя банком до платежу з наступним предявленням його до платежу платнику за векселем та реалізацією усіх прав, що випливають з векселя за дорученням клієнту-векселедержателя (отримання платежу і перерахунок коштів власнику-векселедержателю або протесту у випадку відмови у платежі та повернення векселя власнику-векселедержателю з актом протесту для реалізації регресних прав за векселем);

- зберігання векселів відкрите або закрите;

- купівлі-продаж векселів за дорученням клієнтів;

- консалтингові послуги з супроводження обігу векселів клієнтів;

- організація та супроводження реалізації вексельних програм клієнтів тощо.

Зроблений вище наголос на традиційності пов`язаний з тим, що не усі операції з перелічених вище банки здійснюють на практиці внаслідок недосконалого законодавства та інших причин.

Переврахування векселів, що є у портфелях банків, Національним банком України не здійснюється. Рефінансування під заставу векселів також практично не працює завдяки занадто складної процедурі і дуже жорсткім, практично нездійсненним вимогам Національного банку.

Акцептування векселів у нормативних документах Національного банку не знайшло відображення як активна операція, і визначене лише як розрахункова, що суперечить суті операції згідно Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі. Тому банки використовують цю операцію вкрай рідко.