3. Практичне завдання

Марченко має загальний трудовий стаж 9 років. Її заробітна платня нарахована протягом останнів шести місяців з 1 квітня по 30 вересня включно 2009 року дорівнювала 33780 грн. На підприємстві пятиденний робочий тиждень. 2 жовтня Марченко звільнили з роботи у звязку з поновленням на роботі працівника, який раніше виконував ці обовязки. У цей же день у неї був гіпертонічний криз, через що була викликана „швидка допомога”, яка госпіталізувала працівницю. Курс стаціонарного лікування тривав 21 день і після цього вона ще лікувалася амбулаторно 2 дні. Після закінчення лікування М. звернулася до адміністрації підприємства про оплату листків тимчасової непрацездатності. У такій оплаті їй було відмовлено, через те, що коли вона захворіла був уже виданий наказ про звільнення, з яким М була ознайомленаю. Який порядок виплати допомоги в разі тимчасової непрацездатності? Чи правомірні дії адміністрації? Обчисліть розмір допомоги.

Одним із пяти видів загальнообовязкового державного соціального страхування є страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням. З 28 лютого 2001 року набрав чинності Закон України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18 січня 2001 року № 2240-III (далі - Закон № 2240).

Утворено Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд), управління яким здійснює правління Фонду. До складу правління входить по 15 представників від держави, роботодавців та профспілок. Поточну діяльність забезпечує виконавча дирекція Фонду.

На обласному рівні створено відділення Фонду та їх виконавчі дирекції. До складу правлінь відділень Фонду входить по 7 представників від кожної з трьох представницьких сторін (держави, роботодавців та профспілок).

На районному рівні цим видом страхування управляють районні (міжрайонні) виконавчі дирекції Фонду.

Кошти Фонду формуються за рахунок страхових внесків підприємств, установ, організацій та найманих працівників. У 2006 році розміри цих внесків становлять: для підприємств, організацій і установ (далі - підприємство) - 2,9 % фонду оплати праці, для найманих працівників - 0,5 %, заробітна плата яких нижча від прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи, і 1 % - заробітна плата в яких вища від прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи.

За рахунок коштів Фонду надаються: допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах, при народженні дитини, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на поховання, а також здійснюється санаторно-курортне лікування та оздоровлення працівників і членів їхніх сімей.

Право на забезпечення допомогою та санаторно-курортним лікуванням мають лише застраховані особи, тобто особи, які підлягають загальнообовязковому державному соціальному страхуванню. До них належать: особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у т. ч. в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, члени колективних підприємств, сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів.

Особи, які працюють за цивільно-правовими угодами, не підлягають загальнообовязковому державному соціальному страхуванню, однак такі особи можуть брати участь у загальнообовязковому державному соціальному страхуванні на добровільних засадах.

Відповідно до статті 50 Закону № 2240 всі види матеріального забезпечення та оздоровлення надаються за основним місцем роботи застрахованих осіб за рахунок сплачених страхових внесків. Однак допомога по тимчасовій непрацездатності та допомога по вагітності та пологах надаються як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.

Підставою для призначення допомоги у звязку з тимчасовою втратою працездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. Якщо, крім основного місця роботи, працівник виконує роботи і за сумісництвом, виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності за основним місцем роботи провадиться на підставі листка непрацездатності, а за сумісництвом - на підставі його копії, засвідченої підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи. Інші документи не можуть бути підставою для призначення цього виду допомоги.

Наказом Міністерства охорони здоровя України затверджено Інструкцію про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян від 13 листопада 2001 року № 455 (далі - Інструкція).

Порядок заповнення листка непрацездатності визначено Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства охорони здоровя України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 3 листопада 2004 року № 532/274/136-ос/1406.

Комісії потрібно знати, що, відповідно до Інструкції, листки непрацездатності видаються: лікуючими лікарями державних і комунальних закладів охорони здоровя, лікуючими лікарями стаціонарів протезно-ортопедичних установ системи Міністерства праці та соціальної політики України, лікуючими лікарями туберкульозних санаторіїв, фельдшерами у місцевостях, де відсутній лікар, а також на плаваючих суднах.

Листок непрацездатності видається лише громадянам, котрі працюють. При наявності стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у тому разі, коли хворий був звільнений від роботи протягом 4 місяців з дня настання тимчасової непрацездатності чи протягом 5 місяців у звязку з одним і тим самим захворюванням за останніх 12 місяців (при захворюванні на туберкульоз - протягом 10 місяців з дня настання непрацездатності) ЛКК лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання або лікування мають направити хворого для огляду до медико-соціальної експертної комісії (МСЕК). У разі визнання хворого інвалідом листок непрацездатності закривається днем надходження документів хворого на МСЕК. У листку непрацездатності обовязково вказується дата встановлення інвалідності.

Право на допомогу виникає, якщо тимчасова непрацездатність настала в період роботи, включаючи перший день роботи і день звільнення. Якщо працівник захворів в останній день роботи, листок непрацездатності, виданий з цього дня, оплачується на загальних підставах.

Якщо листок непрацездатності оформлений належним чином, комісія визначає право працівника на допомогу, кількість днів для оплати, розмір допомоги у відсотках до заробітку.

Розмір допомоги залежить від тривалості страхового стажу працівника:

60 % середньої заробітної плати (доходу) - при стажі до 5 років;

80 % середньої заробітної плати (доходу) - при стажі від 5 до 8 років;

100 % середньої заробітної плати (доходу) - при стажі понад 8 років.

Заробітна платня М. нарахована протягом останнів шести місяців з 1 квітня по 30 вересня (129 робочих днів) включно 2009 року дорівнювала 33780 грн.

33780/129=261,9грн./день

Курс лікування був 21 день стаціонару+2 дні амбулаторного лікування=23 дні.

261,9*100%( при стажі понад 8 років)*23 дні=6023,7грн.