42.Сутність і теоретичні основи перестрахування

Перестрахування є необхідною умовою забезпечення фінансової стійкості страхових операцій і нормальної діяльності будь-якого страхового товариства. Відомо, що страхування базується на теорії ймовірностей і законі великих чисел. Згідно з цим законом сукупна дія великого числа випадкових факторів приводить при деяких досить загальних умовах до результату, майже не залежному від випадку. Випадковість проявляється як закономірність [3]. У більшості випадків страхові товариства не мають можливості створити ідеально збалансований портфель ризиків, оскільки кількість об'єктів страхування невелике або в портфелі містяться великі і небезпечні ризики, які вносять до складу портфеля елементи диспропорції. Крім того, практика показує, що будь-яке страхове суспільство навіть при ретельному відборі ризиків при прийомі їх на страхування не може створити портфель повністю ізольованих один від одного об'єктів страхування, так як умовами страхування зазвичай покриваються різні небезпеки, яким застраховані об'єкти можуть піддаватися одночасно при настанні катастроф : повеней, ураганів, землетрусів, спустошливих пожеж і т.д. Однак у зв'язку з тим, що фінансові кошти і навіть всі активи будь-якого страховика складають лише невелику частку загальної суми його відповідальності перед страхувальниками по всьому портфелю застрахованих об'єктів, зазначені катастрофи (страхові випадки) можуть не тільки значно підірвати фінансову базу страхового товариства, але і привести його до повного банкрутства. Для вирівнювання страхових сум прийнятих на страхування ризиків і тим самим збалансування страхового портфеля, приведення потенційної відповідальності за сукупною страховій сумі у відповідність з фінансовими можливостями страховика і, отже, для забезпечення фінансової стійкості страхових операцій і їх рентабельності, отримання взаємної участі в ризиках, прийнятих на страхування іншими страховиками, існує інститут перестрахування. Перестрахуванням досягається не тільки захист страхового портфеля від впливу на нього серії великих страхових випадків або навіть одного катастрофічного випадку, але і те, що оплата сум страхового відшкодування по таких випадках не лягає важким тягарем на одне страхове товариство, а здійснюється колективно всіма учасниками. У період науково-технічного прогресу відбувається колосальна концентрація матеріальних цінностей і, отже, зростання страхових сум по великій кількості об'єктів страхування: зростає вантажопідйомність морських суден і як результат цього - вартість самих суден і перевезених на них вантажів, будуються заводи-гіганти, значно збільшується вартість далекомагістральних літаків і т.п. Жодна страхова компанія не може прийняти на страхування подібні великі ризики, не маючи твердого перестрахувального забезпечення понад суми, які вона буде тримати на своїй відповідальності. У багатьох випадках страхові вартості підлягають страхуванню ризиків настільки великі (або небезпечні), що ємність окремих ринків виявляється недостатньою, щоб забезпечити їх страхування в повних сумах.