Як діє механізм хеджування свопами?

Відсотковий своп-контракт — це угода між двома контраген­тами про обмін процентними платежами в розрахунку на визначе­ну суму, що має на меті встановлення нижчих витрат запозичення. Два типи відсоткових свопів:

1) прості, або «ванільні» (vanilla) свопи, які передбачають об­мін фіксованої відсоткової ставки на плаваючу чи плаваючої став­ки на фіксовану; 2) базисні свопи, у результаті яких плаваюча ставка обміню­ється на плаваючу, але розраховану на основі іншої базової ставки.

Зміст операцій з відсотковими свопами полягає в тому, що по­зичальник з нижчим кредитним рейтингом одержує довгостроко­вий кредит за фіксованою відсотковою ставкою, нижчою за ту, котру він міг би мати на ринку самостійно, не укладаючи угоди своп. Це відбувається завдяки тому, що учасник угоди з вищим рейтингом робить довгострокову позичку від свого імені, що доз­воляє значно знизити витрати запозичення.

В обмін на це позичальник з нижчим рейтингом залучає коротко­строкові кошти під плаваючу відсоткову ставку і передає їх сто­роні, яка має вищий рейтинг. Такий обмін дозволяє трансформу­вати довгострокову фіксовану ставку в гнучкішу і, можливо, ниж­чу короткострокову ставку.

Отже, кожний з учасників свопу здійснює запозичення на то­му ринку, де виграш з погляду порівняльних витрат максималь­ний, і потім відбувається обмін процентними платежами за отри­маними кожним позичками. У результаті витрати запозичення після укладення своп-угоди знижуються для обох учасників.

Свопи також використовуються для подолання дисбалансів між строками погашення активів і зобов'язань, що найбільш ха­рактерно для діяльності банківських установ.

Базисні своп-контракти допомагають уникнути відсоткового ризику, пов'язаного з різною динамікою зміни ставок залучення та розміщення коштів, що найчастіше проявляється у діяльності банків.

Хеджування валютних ризиків за допомогою валютних свопів здійснюється через:

— фіксацію валютного курсу на майбутній період;

— організацію зустрічних грошових потоків.

Угоди своп насамперед є міжбанківськими операціями і ма­ють багато спільного з операціями форвард. На практиці операції своп використовуються значно частіше, ніж прості форвардні операції. Переваги у використанні угод своп перед форвардними угодами:

— при здійсненні валютного свопу значно зменшується валю­тний ризик, оскільки він розподіляється між учасниками угоди — фіксується курс форвардної угоди, а позиція кожного з учасників угоди своп дорівнює нулю;

— використання свопів дає можливість забезпечити хеджування довгострокових операційних та економічних ризиків.

Щодо руху фінансових потоків угоди своп можна розглядати як співвідношення короткої та довгої валютних позицій.

46. Содержание

    • Назвіть джерела виникнення ризиків в економічній діяльності.
    • Дайте характеристику ризику як економічній категорії.
    • Які існують критерії класифікацій економічних ризиків?
    • Проаналізуйте проблеми класифікації банківських ризиків.
    • Охарактеризуйте зовнішні (екзогенні) та внутрішні (ендогенні) ризики банку.
    • Дайте характеристику кількісних (квантифікованих) та якісних (неквантифікованих) ризиків банку.
    • Чим відрізняються фінансові та функціональні ризики банку?
    • Охарактеризуйте системний та несистемний ризики.
    • Які складові портфельного ризику?
    • Як ризики найсуттєвіше впливають на фінансові результати діяльності банку?
    • Сформулюйте мету та завдання управління банківськими ризиками.
    • Визначте сутність стратегій управління банківськими ризиками.
    • Як взаємозв’язані прибуток та ризик банку?
    • Принципи управління банківськими ризиками.
    • Розкрийте зміст етапів процесу управління банківськими ризиками.
    • У чому полягають особливості оперативного управління банківськими ризиками?
    • Охарактеризуйте політику управління банківськими ризиками.
    • Вимоги нбу до побудови систем ризик-менеджменту в комерційних банках.
    • Які обов’язкові нормативи нбу спрямовано на обмеження банківських ризиків?
    • Завдання Спостережної ради і Правління банку в процесі розроблення та запровадження комплексної системи управління ризиками.
    • Схарактеризуйте способи взаємодії виконавчих органів ризик-менеджменту з керівництвом банку.
    • Назвіть принципи корпоративного управління та можливості їх впровадження у банках.
    • Організаційна структура системи ризик-менеджменту банку.
    • Розподіл функцій, обов’язків та повноважень з ризик-менеджменту між структурними підрозділами і персоналом банку.
    • Завдання фронт-офісу, мідл-офісу та бек-офісу банку щодо управління ризиками.
    • Дайте характеристику методам ідентифікації банківських ризиків.
    • Що передбачає процедура діагностування наявних загроз банку?
    • Назвіть параметри оцінювання банківських ризиків.
    • Класифікація методів управління банківськими ризиками.
    • Дайте порівняльну характеристику традиційної та сучасної портфельних теорій.
    • У чому полягає сутність фундаментального аналізу?
    • У чому полягають відмінності між активним та пасивним управлінням інвестиційним портфелем банку?
    • Які статистичні показники ризикованості Вам відомі?
    • Основні положення портфельної теорії г. Марковіца.
    • У чому полягає економічний зміст поняття “безризикова ставка”?
    • Зв’язок між якими показниками описує модель в. Шарпа?
    • Назвіть відомі Вам багатофакторні моделі. У чому полягає їх сутність?
    • У чому полягає зміст процесу хеджування ризиків?
    • Мета та зміст процесу досконалого хеджування ф’ючерсами.
    • У чому полягає сутність моделі Блека-Шоулза?
    • Як діє механізм хеджування свопами?
    • Які види опціонів перебувають в обігу ?
    • Для чого призначені угоди типу cap, floor, collar?
    • Як визначається ефективність хеджування?
    • Які методи прогнозування динаміки валютних курсів може використати банк?
    • У чому полягає сутність VaR-методології?
    • Охарактеризуйте зв’язок між дюрацією та банківськими ризиками.
    • У чому полягає сутність імунізації портфеля банку?
    • У чому полягає сутність моделі управління гепом?
    • Які ризики супроводжують кредитну діяльність банку?
    • Схарактеризуйте модель cart.
    • Дайте характеристику z – моделі Альтмана.
    • У чому полягає сутність моделі Чоссера?
    • Охарактеризуйте системи кредитних рейтингів.
    • Які методи управління кредитним ризиком банку Вам відомі?
    • Охарактеризуйте методи управління банківською ліквідністю.
    • Які Ви знаєте способи оцінювання потреби у ліквідних коштах?
    • Як ризик ліквідності пов’язаний з іншими ризиками? Наведіть приклади.
    • Які причини виникнення функціональних ризиків?
    • Які існують способи мінімізації функціональних ризиків?
    • Схарактеризуйте методи оцінювання та управління стратегічним ризиком банку.
    • Опишіть способи зниження операційно-технологічного банківського ризику.
    • Схарактеризуйте ризик втрати репутації банку.
    • Схарактеризуйте юридичний ризик банку.
    • Які функції та завдання підсистеми внутрішньобанківського контролю за ризиками?
    • Як взаємодіють між собою операційні та контрольні служби банку?
    • Які заходи може вживати банк у разі перевищення допустимого рівня ризиків?
    • Як здійснюється контроль за ризиками, що не мають кількісних характеристик?
    • Охарактеризуйте підсистему моніторингу банківських ризиків.
    • Які існують підходи до ранжування банківських ризиків?