6. Реорганізація та ліквідація банку.

За своїм змістом форми реорганізації можуть бути:

 об’єднувальні. До них належать:

– злиття – це припинення діяльності двох (або кількох) банків як юридичних осіб і передачу всіх майнових прав і зобов’язань цих банків новоствореному банку;

– приєднання – припинення діяльності одного банку як юридичної особи та передачу усіх його майнових прав і зобов’язань іншому банку на правах філії чи без відкриття філії;

 розподільчі. До них відносять:

– поділ – припинення діяльності одного банку як юридичної особи та передачу за розподільчим актом у визначених частинах усіх його майнових прав і зобов’язань кільком новоствореним банкам;

– виділення – створення банку (або кількох банків), якому (яким) за розподільчим актом у відповідних частинах переходять майнові права і зобов’язання банку, котрий реорганізовується.

 реорганізація шляхом перетворення. Реорганізація банку може відбуватися шляхом перетворення, яке передбачає зміну юридичного статусу товариства, у вигляді якого було створено банк. При перетворенні банку з одного виду на інший до новоствореного банку переходять усі майнові права і зобов’язання банку, що реорганізовується.

Ліквідація банку з ініціативи власника здійснюється в порядку передбаченому законодавством України.

Примусова ліквідація банків здійсн. з ініціативи НБУ відповідно до чинного законодавства.

Примусова реорганізація здійсн. з ініціативи НБУ з надсиланням банку листа-попередження з вимогою провести реорганізацію.

Якщо в зазначений перший банк на проходження реорганізації НБУ може прийняти рішення про його ліквідацію.

НБУ контролює процес створення реорганізації та ліквідації банків України.