logo search
Документ Microsoft Office Word

20.Причини відмови страхової компанії у виплатах застрахованій особі

Одним із найбільш важливих характеристик страхової послуги є наявність обмежень і виключень із страхового покриття.  За європейською практикою страхування цивільної відповідальності автотранспорту відмова страхової компанії від виконання своїх обов'язків можлива лише у двох випадках: перший — якщо потерпілий мав право отримати компенсацію через органи соціального забезпечення. Другий — якщо ДТП виникла з вини особи, яка незаконно використовувала транспортний засіб (крадіжка). По Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова компанія не мала права відмовити у виплаті страхового відшкодування потерпілому у ДТП, тобто закон передбачав безумовне (без будь-яких виключень) відшкодування шкоди потерпілому в ДТП.

Натомість ст.37 «Відмова у здійсненні страхового відшкодування» Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у новій редакції передбачила цілий ряд підстав, коли потерпілому може бути відмовлено у страховій виплаті:

По-перше. навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, які спрямовані на настання страхового випадку.  По-друге. невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.  Як бачимо, дана підстава відмови у страховій виплаті містить лише загальні формулювання. При цьому, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у новій редакції передбачено широкій перелік обов’язків потерпілого у ДТП, чим закладається небезпечна можливість для необґрунтованих відмов у страховій виплаті. Наприклад підставами для відмови можуть бути такі:

По-третє. неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди. Окрім вищенаведених підстав для відмови у страховій виплаті Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у новій редакції передбачено, що у випадку невикористання під час розрахунку вартості полісу корегуючого коефіцієнту «тип транспортного засобу» пристрій взагалі не вважається транспортним засобом. А у такому випадку для клієнта страхової компанії буде неможливо отримати страхове відшкодування по причині відсутності для цього законодавчих підстав (ст. 6 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів »). 

п. 38-1.1. ст. 38-1 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів » цікаві для клієнтів страхових компаній тим, що відповідальність за неправильне оформлення полісу автоцивілки перекладається із працівника страхової компанії на її клієнта (страхувальника). Так за невідповідність водійського стажу тому, який використаний для розрахунку вартості полісу, страхова компанія має право утримати 50% від розміру страхового відшкодування з винуватця ДТП. Тому клієнтам страхової компанії під час оформлення полісу потрібно буде уважно звірити свій водійський стаж із тим, який зазначений у полісі. 

п. 38-1.2. ст. 38-1 також передбачена відповідальність для страхувальника або водія застрахованого автомобіля в розмірі 20% від страхової виплати у випадку неповідомлення про всі відомі обставини ДТП або ненадання для огляду і копіювання наявних документів, які стосуються ДТП протягом 7 днів., що спричинили затримку у страховій виплаті.