23.Поняття страхової премії

Страхова премія є економічної категорією страхування, з допомогою якої формується страхової (грошовий) фонд, а страхової фонд, своєю чергою, є способом перерозподілу страхових ризиків.

У легальному визначенні страхова премія означає плату за страхування, яку страхувальник (вигодонабувач) зобов'язаний сплатити страховику гаразд і можна у найкоротші терміни, встановлені договором страхування (п. 1 ст. 954 ДК РФ).

Крім даного визначення правової режим страхової премії встановлено у ст. 11 закону про страховій справі, яка передбачає, що страхова премія (страхові внески) сплачуєтьсястрахователем у валюті Російської Федерації, крім випадків, передбачених валютним законодавством Російської Федерації і прийнятих у відповідність до ним нормативними правовими актами органів валютного регулювання.

Правовий аналіз викладених норм законодавства дає можливість окреслити це основна прикмета страхової премії, що характеризують її як суттєвий елемент страхування.

1. Насамперед, треба сказати, що страхова премія є платою за страхову послугу, яку треба здійснити для одержання страхової захисту. Відповідно, страхова послуга є платній, що у певному грошовому еквіваленті.

2. Плата як джерело виникнення страхової премії є формою винагороди страховика, що повинен здійснити страхувальник чи вигодонабувач за яку вони надають страховиком страхову послугу.

3. Оплата страхової премії має здійснюватися у суворо установленому порядку, що визначається договором страхування чи законом. У цьому порядок сплати страхової премії передбачає наперед визначений розмір страхової премії, і навіть строки й черговість сплати (мають на увазі одноразово чи розстрочку).

4. Страхова премія підлягає оплаті лише у валюті Російської Федерації, приміром у рублях, і лише грошима, а чи не грошовими еквівалентами (маю на увазі цінних паперів, товари чи зустрічні послуги).

У зарубіжній валюті страхова премія то, можливо оплачена тільки порядком, встановленому Федеральним законом від 10 грудня 2003 р. №>173-ФЗ «Про валютне регулювання і валютному контролі» *(325) (далі – Закон про валютне регулювання), відповідно до яким однією з учасників страхової угоди може бути нерезидент, капітуляційний страхову премію з-за кордону.

Відповісти питанням у тому, актуальна ця «плата» різновидом винагороди по цивільно-правової угоді, передбаченої гол. 39 ДК РФ (>возмездное надання послуг) складно.

Якщо страхову премію вважати винагородою і розглядати її, відповідно, як наступний дохід страховика від страхових послуг за правилам ст. 248 НК РФ, то цю тезу над повною мірою відповідає економічному призначенню та змісту страхової премії. Насправді страхова премія є джерелом доходів страховика, тобто. формою його винагороди, але не обсязі, а лише частини, оскільки цільове призначення страхової премії не лише у отриманні доходів страховиками, а й у формуванні страхового фонду, який буде необхідний реалізації страхової угоди частини здійснення виплат. Причому формування страхового фонду іде більшість страхової премії, оскільки єдиним грошовим джерелом формування страхового фонду є кошти страхових премій.

Загальновідомо, що цевозмездние цивільно-правові договори засновані на принципі еквівалентності, відповідно до яким вартість товарів, робіт (послуг) (мають на увазі ціна договору) визначається виходячи з їхньої фактичної (реальної) вартості, заснованої на витратах (витратах) і додаткової вартості (доходу). У кожному разі оплата за даними договорами здійснюється за ціною не нижче їх до реальної ринкову вартість.Эквивалентом ціни договору цьому випадку є фактична ціна товару, роботу (послугу), що вже відома момент реалізації, оскільки він складається з реальних витрат плюс певний гаданий дохід.

У страхових угодах теж є еквівалентність вартості страхової послуги, від якої потерпають в страхової премії. Специфікою договорів страхування і те, що учасникам договору страхування невідомо, доведеться страховику здійснювати страхову виплату чи ні. Ця невідомість, своєю чергою, обумовлена випадковістю наступу тієї події, з яким боку договору страхування пов'язують виникнення обов'язки страховика по страхової виплаті. Тож у договорах страхування страхова сума у кілька разів перевищує страхову премію.

З математичної погляду, в договорах страхування не простежується еквівалентністьвозмездности, тобто. тотожність між страхової сумою і страхової премією, оскільки страхова премія значно менше, ніж страхова сума. Але це невідповідність не свідчить у тому, що у співвідношенні між страхової сумою і страхової премією еквівалентність відсутня. Навпаки, враховуючи специфіку страхового зобов'язання, тобто йогоалеаторность, страховики при розрахунку страхової премії явно закладають необхідну еквівалентність до вартості страхової послуги, що оцінюється співвідношенням страхового тарифу до одиниці страхової суми. Отже, еквівалентність в страховому зобов'язанні забезпечується за допомогою такий категорії, як тарифна ставка чи страхової тариф, що застосовується при розрахунку страхової премії. Причому дане правило визначено чинним страховим законодавством.

Зокрема, в п. 2 ст. 954 ДК РФ передбачено, що страховик щодо розміру страхової премії, підлягає сплаті за договором страхування, вправі застосовувати розроблені їм страхові тарифи, що визначають премію, стягнуту з одиниці страхової суми, з урахуванням об'єкта страхування й правничого характеру страхового ризику.

У передбачені законами випадках розмір страхової премії визначається відповідності зі страховими тарифами, встановленими чи регульованими органами державного страхового нагляду.

Дане положення Цивільного кодексу РФ конкретизується також п. 2 ст. 11 закону про страховій справі,установившим, що страхової тариф – це ставка страхової премії з одиниці страхової суми з урахуванням об'єкта страхування й правничого характеру страхового ризику.

Конкретний розмір страхового тарифу визначається договором добровільного страхування від угоді сторін. Страхові тарифи за видами страхування встановлюються відповідно до федеральними законами про конкретних видах страхування.