1. Поняття та елементи ринкової інфраструктури ринку фінансових послуг

Інфраструктура ринку фінансових послуг (фінансового ринку) покликана забезпечувати можливість реалізації еко­номічних інтересів суб'єктів економіки, сприяти координації усіх їхніх економічних дій, допомагати їм інтегруватись у світовий економічний та фінансовий простір.

Інфраструктура (від лат. infra - нижче, struktura - будівля, розміщення) - комплекс галузей господар­ства, що обслуговують виробництво і включають: будівництво доріг, каналів, водосховищ, портів, мостів, аеродромів, складів: енергетичне господарство; транспорт; зв'язок; водозабезпечення і каналізацію: освіту: науку; охорону здо­ров'я тощо.

Під ринковою інфраструктурою автори пропонують ро­зуміти весь комплекс елементів і видів діяльності, які створюють організаційно-економічні умови для функціонування ринкового механізму. Основними її елементами виступають: фонди розвит­ку й підтримки; комерційні банки; аудиторські фірми; лізинги; асоціації підприємців; товарні біржі; торговельні будинки; біржі праці; фондові біржі; центри інформаційного обслуговування; бізнес-центри тощо.

Об'єкти ринкової інфраструктури здійсню­ють правове та економічне консультування підприємців і захист їхніх інтересів у різних структурах, забезпечують фінансову підтримку, кредитування разом з лізингом, аудитом, страхуван­ням нових господарських формувань, сприяють матеріально-технічному забезпеченню та реалізації продукції підприємств, ре­гулюють рух робочої сили тощо.

Залежно від виконуваних функцій виділяють виробничу, соціально-культурну, інституційну, екологічну, ринкову та інформаційну інфраструктури.

Інфраструктура - це сукупність елементів, що забезпечують безперебійне функціонування взаємозв'язків об'єктів і суб'єктів певної відносно самостійної системи й оптимізують їх взаємодію.

У макроекономічному розумінні ринкова інфраструктура носить не обслуговуючий, а забезпечуючий характер щодо всієї економіки країни. Тому, в макроекономічному розумінні, ринкова інфраструктура - це підсистема ринкової економічної системи, сукупність елементів якої забезпечує функціонування взаємо­зв'язків між господарчими суб'єктами; оптимізує рух товарно-грошових потоків і носить не обслуговуючий, а забезпечуючий характер щодо економіки країни.

Фінансові інститути фінансового ринку реалізують свої економічні інтереси з урахуванням дій різних факторів зовнішньо­го середовища, причому на деякі з них він може опосередковано впливати, дія ж інших факторів виходить за межі впливу інсти­тутів, і він повинен пристосовуватись до них.

До факторів, на які може впливати фінансовий інститут, належить: ринковий попит, конкуренція, рівень розвитку інфраструктури фінансової о ринку (окремого сегменту фінансового ринку). До неконтрольованих факторів, що впливають на формування інфраструктури фінансо­вого ринку, належать: загальноекономічна ситуація в регіоні, країні та за її межами; рівень життя та заощадливості населення; кон'юнктура фінансового ринку; демографічна ситуація тощо. Дія цих факторів визначає поведінку фінансових інститутів у ринково­му середовищі, формує стратегію і тактику, окреслює можливості просування на ринку фінансових послуг у межах певної території.

Аналізуючи стан розвитку ринкової інфраструктури фінансового ринку України, слід визнати, що ринковою її ще важко назвати. Існуюча інфраструктура фінансового ринку є пе­рехідною, незрілою, несформованою, причому в кожному з еле­ментів, які формують її зміст. До елементів інфраструктури фінансового ринку належать: правове інформативне забезпечен­ня; інформаційна мережа; інституційна мережа (кредитно-фінан­сова система); система підготовки кадрів (страхові сюрвейєри, андерайтери), наукове обслуговування; аудиторська мережа; професійна етика і мова, менталітет населення.

Інформаційна складова характеризується низьким рівнем професійного аналізу та рекомендацій на основі використання сучасних інформаційних систем, особливо в галузі українізації ді­ловодства та технічного аналізу діяльності сегментів фінансово­го ринку.

Законодавче забезпечення діяльності суб'єктів фінансово­го ринку характеризується низькою ефективністю. Причиною цього є недостатньо розвинена законодавча база та її нестійкість, а також часті перегляди “правил гри” на фінансовому ринку.

Розвиток інфраструктури фінансового ринку України по­винен бути побудований за міжнародними стандартами, але з урахуванням специфіки нашої країни.