2.2. Функції та повноваження нбу

Законодавством для НБУ встановлено напрямки його діяльності (функції). До основних функцій НБУ відносяться:

а) функція центрального банку держави (проведення єдиної грошово-кредитної політики в Україні, змістом якої є регулювання обсягу грошової маси в обігу та ціни на гроші) з метою забезпечення стабільності грошової одиниці України, а також представництво інтересів України у відносинах із іншими центральними банками) – ч. 1, 13 ст. 7 Закону України «Про Національний банк України»;

б) функція емісійного центру держави (НБУ належить монопольне право на випуск грошей у обіг) – ч. 2 ст. 7 Закону України «Про Національний банк України». Для порівняння вкажемо, що в США функцію грошової емісії виконує Федеральна резервна система, яка не входить до структури центрального банку цієї держави. В Україні, як в більшості європейських країн, реалізується континентальна модель грошової емісії, тобто рішення про її проведення приймається безпосередньо центральним банком держави;

в) функція банку банків (кредитування та рефінансування банків) – ч. 3, 24 ст. 7 Закону України «Про Національний банк України»;

г) функція банківського регулювання та банківського нагляду (встановлення для банків правил проведення операцій, здійснення нагляду за дотриманням вимог банківського законодавства, ведення Державного реєстру банків, здійснення ліцензування банківської діяльності та операцій, регулювання бухгалтерського обліку банків тощо) - ч. 4, 8, 9 ст. 7, ст. 55 Закону України «Про Національний банк України»);

д) функція державного банку (складання, аналіз і прогнозування платіжного балансу України, збереження і накопичення золотовалютних запасів держави, а також операції з ними, ведення рахунків Державного казначейства України, ведення операцій по обслуговуванню державного боргу України тощо) - ч. 12 та 15 ст. 7, ст. 31, ч. 11 ст. 42 Закону України «Про Національний банк України»;

є) функція вищого валютного органу (НБУ здійснює валютне регулювання, визначає порядок здійснення платежів в іноземній валюті, організовує і здійснює контроль за валютними операціями банків) - ч. 14 ст. 7 Закону України «Про Національний банк України»;

е) функція організатора розрахунків (НБУ визначає систему, порядок і форми платежів, правила, форми і стандарти розрахунків банків та інших юридичних і фізичних осіб в економічному обігу України із застосуванням як паперових, так і електронних документів, а також платіжних інструментів та готівки, координує організацію розрахунків, дає дозволи на здійснення клірингових операцій та розрахунків, забезпечує здійснення міжбанківських розрахунків тощо) - ч.6 ст. 7, ст. 40 Закону України «Про Національний банк України»);

ж) функція інформаційно-технологічного центру банківської системи (організація створення та методологічне забезпечення системи грошово-кредитної і банківської статистичної інформації, визначення напрямків розвитку сучасних електронних банківських технологій, створення координація і контроль створення електронних платіжних засобів, платіжних систем, автоматизації банківської діяльності та засобів захисту банківської інформації тощо) – ч. 5, 7, 16 ст. 7 Закону України «Про Національний банк України»).

Повноваження, надані НБУ, створюють можливість для успішної реалізації його функцій. Зокрема, НБУ має право:

а) здійснювати операції, встановлені ст. 42 Закону України «Про Національний банк України» (надання кредитів банкам для підтримання ліквідності, здійснення дисконтних операцій з векселями, купівля-продаж цінних паперів на вторинному ринку, відкриття власних та ведення кореспондентських рахунків інших банків тощо);

б) видавати обов’язкові до виконання нормативно-правові акти з питань, віднесених до його компетенції (ст. 56 Закону України «Про Національний банк України»);

в) безоплатно одержувати від банків, банківських об’єднань та юридичних осіб, які отримали ліцензію НБУ на здійснення окремих банківських операцій, а також від осіб, стосовно яких НБУ здійснює наглядову діяльність відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність», інформацію про їх діяльність та пояснення стосовно отриманої інформації і проведених операцій. Для підготовки банківської та фінансової статистики, аналізу економічної ситуації НБУ має право безоплатно отримувати необхідну інформацію від органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суб’єктів господарювання усіх форм власності (ст. 57 Закону України «Про Національний банк України»);

г) з метою виконання регулятивних та наглядових функцій визначати форми звітності (у тому числі консолідованої), порядок її складання та подання до НБУ, які є обов’язковими до виконання усіма суб’єктами господарювання, в тому числі:

1) для банків, розташованих на території України (резидентів і нерезидентів) банківських об’єднань, - для складання грошово-кредитної і банківської статистики;

2) усіх суб’єктів господарської діяльності (резидентів і нерезидентів) - для складання статистики платіжного балансу та здійснення валютного контролю. Надана банками та іншими суб’єктами підприємницької діяльності інформація розголошенню не підлягає, крім випадків, передбачених законодавством України (ст. 67 Закону України «Про Національний банк України»);

r) встановлювати економічні нормативи, а також розміри і порядок формування і використання резервів для покриття можливих ризиків (ст. 58, 59 Закону України «Про Національний банк України»);

д) здійснювати державне регулювання діяльності банків у формах, визначених Законом України «Про банки і банківську діяльність», як безпосередньо, так і через створений ним орган банківського нагляду (ст. 61 Закону України «Про Національний банк України»);

е) приймати участь у капіталі підприємств і установ, що забезпечують діяльність НБУ (ст. 71 Закону України «Про Національний банк України»), брати участь у формуванні капіталу та діяльності міжнародних організацій відповідно до міжнародних угод України чи НБУ (ст. 43 Закону «Про Національний банк України»);

є) застосовувати заходи впливу до порушників вимог банківського законодавства, адекватні допущеному порушенню (ст. 73 Закону України «Про банки та банківську діяльність»);

ж) списувати у безспірному порядку заборгованості з банківських рахунків і продавати інші активи, що перебувають у заставі як забезпечення вимог НБУ, та задоволення вимог за рахунок чистого доходу від їх продажу. Така можливість виникає у порядку реалізації переважного і безумовного права НБУ задовольняти будь-яку основану на здійсненому рефінансуванні банку вимогу, оформлену у встановленому законом порядку, за якою настав строк погашення, якщо таке право передбачене угодою (ст. 73 Закону України «Про Національний банк України»).

Однак для НБУ встановлено також і ряд обмежень. Так, згідно з ст. 54 Закону України «Про Національний банк України» НБУ заборонено надавати кредити в національній та іноземній валюті, як прямо, так і опосередковано через державну установу, іншу юридичну особу, майно якої перебуває у державній власності, на фінансування витрат Державного бюджету України. Також НБУ не має права купувати на первинному ринку цінні папери, емітовані КМУ, державною установою, іншою юридичною особою, майно якої перебуває у державній власності.

Також, згідно зі ст. 71 Закону України «Про Національний банк України» НБУ забороняється:

1) бути акціонером або учасником банків та інших підприємств, установ;

2) здійснювати операції з нерухомістю, крім тих, що пов'язані із забезпеченням діяльності НБУ та його установ;

3) здійснювати торговельну, виробничу, страхову та іншу діяльність, яка не відповідає функціям НБУ;

4) надавати кредити, позики юридичним та фізичним особам, крім випадків, передбачених Законом України «Про Національний банк України».

Вищевказані обмеження не стосуються:

1) набуття з метою покриття заборгованості НБУ будь-яких прав та активів за умови їх відчуження в найкоротший строк;

2) випадків, передбачених ст. 42 Закону України «Про Національний банк України» (де дано перелік операцій НБУ та, наприклад, передбачено, що НБУ надає кредити комерційним банкам для підтримки ліквідності за ставкою не нижче ставки рефінансування, надає кредити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за обліковою ставкою, встановленою НБУ тощо);

3) участі у капіталах інших підприємств, установ, що забезпечують діяльність НБУ.

У ст. 63 Закону України «Про Національний банк України» передбачається, що НБУ не має права вимагати від банків виконання операцій та інших дій, не передбачених законами України та нормативними актами НБУ.