logo
Универ 03

2.2. Аналіз ймовірності банкрутства ват «зрз-Північ»

Об’єктом дослідження є ВАТ «ЗРЗ-Північ», який спеціалізується на видобутку залізної руди.

З метою оцінки фінансового стану та діагностики банкрутства підприємств розроблено велику кількість дискримінантних багатофакторних моделей оцінки ризику банкрутства Б. Альтмана, чотирьох факторну модель прогнозування банкрутства Т. Тоффлера, комплексна однокритеріальна оцінка фінансового стану підприємства У. Бівера, модель багатофакторного дискримінантного аналізу фінансового стану підприємства О.О. Терещенка та інші. В основі цих моделей лежить завдання класифікації підприємств за імовірністю їх банкрутства з використанням багатьох незалежних змінних (факторів впливу).

Однією з найпростіших моделей прогнозування ймовірності банкрутства вважається двофакторна модель. Вона базується на двох ключових показниках: показнику поточної ліквідності та показнику частки позиковим коштів, від яких залежить ймовірність банкрутства підприємства. Якщо результат Z є від'ємним, ймовірність невелика. Додатне значення Z вказує на високу ймовірність банкрутства. Двофакторна модель має такий вигляд:

С1= -0.387 + Kn*(-1.0736) + Kз*0.0579, (2.1)

де Kn – показник поточної ліквідності (покриття);

Кз – показник питомої ваги позикових засобів у пасивах підприємства.

Якщо результат (С1) виявляється від’ємним, імовірність банкрутства невелика. Додатнє значення С1 вказує на високу імовірність банкрутства [24, c.208].

Вагові коефіцієнти моделі враховують темпи інфляції, цикли макро- і мікроекономіки, а також рівні фондо-, енерго- і трудомісткості виробництва, продуктивності праці, податковий тягар, які в різні проміжки часу і для різних підприємств повинні піддаватися коректуванню. У силу цього дані такого прогнозування є суб’єктивними.

Kn =ф.1 р.260ф.1.р.620

Кз=ф.1 р.380-р.080ф.1 р.260

Розрахунок:

Kn =6266,140,3 = 155,486

Кз=21837,7-15636,76266,1 = 0,989

С1 на поч. періоду = -0.387 + 155,486*(-1.0736) + 0,989*0.0579 = -0,387+ (-166,929) + 0,057 = - 167,259

Kn =6572,6181,7 = 36,173

Кз=18297,8-11906,96572,6 = 0,972

С1 на кін. періоду = -0.387 + 36,173*(-1.0736) + 0,972*0.0579 = -0,387 + (-38,835) + 0,056 = -39,166

На початок періоду значення С1 становить - 167,259, на кінець періоду даний показник становить -39,166, тому можна зробити висновок, що імовірність банкрутства ВАТ «ЗРЗ-Північ» невелика, оскільки значення С1 виявилось від’ємним.

Але необхідно зазначити, що ця модель розроблена для США, а в нашій країні інші темпи інфляції, інші цикли макро – та мікроекономіки, а також рівні фондо-, енерго-, і трудомісткості виробництва, продуктивності праці, а тому не можна механічно використовувати значення коефіцієнтів у вітчизняних умовах. Щоб використовувати цю модель на нашому підприємстві, необхідно, щоб числові значення відповідали реаліям українського ринку. Це було б можливо, якби вітчизняні облік і звітність забезпечували досить представницьку інформацію про фінансовий стан підприємства. Отже, на даному етапі двофакторна модель не забезпечує всебічного оцінювання фінансового стану, а тому можливі дуже відхилення прогнозу від реальності.

Одним із авторитетних підходів до оцінки платоспроможності є розрахунок індексу Альтмана, що визначає ймовірність банкрутства підприємства. Цей індекс називається Z-рахунком Альтмана, який побудований на основі лінійного багатофакторного рівняння, в якому як змінні виступають обрані показники, що відображають фінансовий стан підприємства, а як функція – коефіцієнт, що служить орієнтиром для віднесення підприємства до потенційних банкрутів або до групи успішних підприємств, Z-рахунок Альтмана, розраховується на підставі балансу суб’єкта господарювання та звіту про фінансові результати, ринкової вартості звичайних і привілейованих акцій. З огляду на те, що рівень розвитку фондового ринку в Україні не дозволяє визначній ринкову вартість акцій, у наших умовах пропонується замінювати цей показник розміром статутного й уставного капіталу. Z-рахунок Альтмана розраховується в такий спосіб:

Z = 1.2X1 + 1.4X2 + 3.3X3 + 0.6X4 + X5, (2.2)

Де Х1 – оборотний капітал /сума активів;

Х2 – нерозподілений прибуток /сума активів;

Х3 – операційний прибуток /сума активів;

Х4 – ринкова вартість акцій / заборгованість;

Х5 – обсяг продажу /сума активів.

Результати численних розрахунків за моделлю Альтмана показали, що узагальнюючий показник Z може приймати значення в межах [-14; +22], при цьому підприємства, для яких Z>2,99, попадають у число з низькою імовірністю банкрутства, підприємства з Z<1,81, є безумовно фінансово неспроможними, а проміжок складає зону з високою імовірністю банкрутства [11, c.90].

Х1 = 6266,1/21902,8 = 0.286

Х2 = 2093,8/21902,8 = 0.096

Х3 =501,6/21902,8 = 0.023

Х4 = 159,42/65,1 = 2.449

Х5 = 601,9/21902,8 = 0.027

Z = 1.2*0.286 + 1.4*0.096 + 3.3*0.023 + 0.6*2.449 + 0.027 = 0.343 + 0.134 + 0.076 + 0.027 = 0.343 + 0.134 + 0.0759 + 1.469 + 0.027 = 2.049

Х1 = 6572,6/18479,5 = 0.356

Х2 = -1446/18479,5 = -0.078

Х3 =3321,8/18479,5 = 0.179

Х4 = 309,43/181,7 = 1.703

Х5 = 3785,4/18479,5 =0.205

Z = 1.2*0.356 + 1.4*(-0.078) + 3.3*0.179 + 0.6*1.703 + 0.205 = 0.472 + (-0.109) + 0.591 + 1.022 + 0.205 = 2.181

Отже за даними проведених розрахунків можна зробити висновок, що підприємство знаходиться в зоні з високою ймовірністю банкрутства.

Американський вчений У. Бівер запропонував п’ятифакторну систему для оцінки фінансового стану підприємства з метою діагностики банкрутства, яка містить такі індикатори: рентабельність активів; питома вага позикових коштів у пасивах коефіцієнт поточної ліквідності; частка чистого зворотного капіталу в активах.

Більше того, коефіцієнт Бівера розраховується у «методичних рекомендаціях щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства» за формулою:

R = 8.38K1 + K2 + 0.054K3 + 0.63K4, (2.3)

Де K1 – оборотний капітал /активи;

K2 – чистий прибуток /власний капітал;

K3 – обсяг від реалізації /активи;

K4 – чистий прибуток /інтегральні витрати.

Імовірність банкрутства підприємства у відповідності зі значеннями моделі R визначається в такий спосіб:

Імовірність банкрутства підприємства у відповідності зі значеннями моделі R визначається в такий спосіб:

R = 8.38*0.5 + 0,003 + 0.054*1,136 + 0,63*0,58 = 4,62 на поч. звітного періоду;

R = 8.38*0.505 + 0,004 + 0.054*0.895 + 0,63*0,007 = 4,27 на кін. звітного періоду.

Ймовірність банкрутства підприємства у відповідності зі значеннями моделі R визначає, що підприємство ВАТ «ЗРЗ-Північ» відноситься до категорії підприємств, ймовірність банкрутства яких становить менше 10%.

Економічним показником ознак поточної платоспроможності (Пл) при наявності простроченої кредиторської заборгованості є різниця між сумою наявних у підприємства грошових коштів, їх еквівалентів та інших високоліквідних активів і його поточних зобов’язань, що визначається за формулою:

Пл = А040 + А045 + А230 + А240 – П620, (2.4)

Де А040, А045, А230, А240 – відповідні рядки активу балансу;

П620 – підсумок IV розділу пасиву балансу.

На початок періоду:

Пл = 482.5 + 0.1 – 40.3 = 442.3

На кінець періоду:

Пл = 481.8 + 0.1 – 181.7 = 300.2

Від’ємний результат алгебраїчної суми зазначених статей балансу свідчить про поточну неплатоспроможність суб’єкта підприємницької діяльності. Ознаки критичної неплатоспроможності, що відповідають фінансовому стану потенційного банкрутства, мають місце, якщо на початку і в кінці звітного періоду, мають місце ознаки поточної неплатоспроможності, а коефіцієнт покриття (Кп) і коефіцієнт забезпечення власними засобами (Кз) у кінці звітного періоду менше їх нормативних значень – 1,5 і 0,1 відповідно.

На початок періоду:

Kn =6266,140,3 = 155,486

Кз=21837,7-15636,76266,1 = 0,989

На кінець періоду:

Kn =6572,6181,7 = 36,173

Кз=18297,8-11906,96572,6 = 0,972

Отже можна зробити висновок, що підприємство є платоспроможним оскільки розраховані коефіцієнти перевищують нормативне значення.

З метою своєчасного виявлення тенденцій формування незадовільної структури балансу у прибутково працюючого суб’єкта підприємницької діяльності застосовується коефіцієнт Бівера, який розраховується так:

Кб = (Ф220 - Ф240)/ (П480 + П620), (2.5)

Де Ф220, Ф240 – чистий прибуток і амортизація, наведені в рядках 220 і 260 форми №2 відповідно;

П480, П620 – довгострокові і поточні зобов’язання.

Кб = (-293.2)/ (24.8 +40,3) = -4,504

Кб = (365.5-500.3)/(181.7) = -0,742

За даними розрахунку коефіцієнта Бівера, можна зробити висновок, що структура балансу є незадовільною.

Ознакою незадовільної структури балансу є таке фінансове становище підприємства, у якого протягом тривалого часу(1,5-2 роки) Кб<0,2.

Таким чином, аналіз проблем антикризового управління підприємством при загрозі банкрутства свідчить, що у літературі та на практиці існують різні методи діагностики кризового стану підприємства. Однак, більшість вищеописаних методик діагностики кризової ситуації підприємства мають ряд недоліків, що серйозно ускладнюють їхнє застосування сьогодні. Так, І. Г. Єгоричев та А. Ф. Крижов зазначають, що дво- три факторні моделі не є досить точними. Точність прогнозування, на їх думку, збільшується якщо до уваги взяти велику кількість факторів [22, c.208].

Крім того, слід зауважити, що відсутність в Україні статистичних матеріалів по підприємствах – банкрутах не дозволяє скорегувати методику обчислення вагових коефіцієнтів і граничних значень з урахуванням специфіки українських економічних умов, а визначення цих коефіцієнтів експертним шляхом не забезпечує їхньої достатньої точності. Розходження у специфіці економічної ситуації й організації бізнесу між Україною і розвиненими ринковими економіками впливають і на сам набір фінансових показників, використовуваних у моделях закордонних авторів.

Розділ 3. Напрями зменшення ймовірності банкрутства