1.1. Теоретико-методологічний підхід до діагностики кризового стану підприємства

Поглиблена діагностика банкрутства є системою оцінки параметрів кризового фінансового розвитку підприємства, що здійснюється методами факторного аналізу та прогнозування. До основних завдань поглибленої діагностики банкрутства належать такі:

1. Поглиблення результатів оцінки кризового фінансового розвитку підприємства, отриманих при експрес-діагностиці банкрутства, з метою виявлення та оцінки негативного впливу окремих чинників на різні аспекти фінансового розвитку підприємства. При здійсненні такого фундаментального аналізу використовуються наступні методи:

• аналітична "модель Альтмана";

• показники Бівера;

• повний комплексний аналіз коефіцієнтів фінансової стійкості підприємства та інші методи.

2. Прогнозування розвитку окремих чинників, що генерують загрозу банкрутства підприємства, та їх негативні наслідки. Такий прогноз здійснюється на основі розробки багатофакторних регресійних моделей. При прогнозуванні враховуються фактори, які найбільш суттєво впливають на розвиток та утворення найбільшої загрози банкрутства підприємства в майбутньому періоді.

3. Оцінка та прогнозування здатності підприємства до ліквідації загрози банкрутства власним виробничим та фінансовим потенціалом. Визначається термін та ступінь здатності підприємства:

• забезпечити зростання чистого грошового потоку;

• зменшити загальну суму своїх фінансових зобов'язань;

• реструктурувати свої фінансові зобов'язання шляхом переведення їх з короткострокових форм у довгострокові;

• знизити рівень поточних витрат;

• знизити рівень фінансових ризиків своєї діяльності;

• позитивно змінити інші фінансові показники, незважаючи на негативний вплив окремих чинників [15, c.272].

Представляється перспективною диференціація змісту та напрямів аналізу господарсько-фінансової діяльності господарюючих суб'єктів диференційовано залежно від фази течії кризи - передкризова, збурення, розгін, апогей, повернення, заспокоєння, післякризова.